Анкета являє собою набір лаконічних характеристик, по яких випробуваний оцінює себе своє теперішнє "Я". Це образ власного "Я" на момент обстеження. Кожна з 128 характеристик має свій порядковий номер і термінологічно адаптована до рівня сприйняття у підлітковому віці.

Результати усіх вимірів переводяться в так звану психограму-коло, що складається з 8 психологічних тенденцій (октант), які певним чином орієнтовані щодо двох головних осей у міжособистісних відносинах: домінування підпорядкування і дружелюбність агресивність (Рис.2.2).

Рис.2.2. Психограма-коло для інтерпретації діагностичних даних

Максимальна оцінка рівня кожного октанту 16 балів, але вона розділена на чотири ступені по силі вираженості:

А) 0-4 бали – низька;

Б) 5-8 балів – помірна;

В) 9-12 балів – висока

Г) 13-16 балів - екстремальна

Кожному учню роздавалася анкета (Додаток Б), робота проводилась в класах, кожен учень заповнював анкету самостійно. Перед початком дослідження учням було надано усну інструкцію, щодо сутності і мети дослідження:

“Дорогі друзі. З метою оцінювання рівня міжособистісних взаємин у вашому шкільному колективі проводиться дане дослідження. Перед Вами анкета, що містить різні характеристики. Прочитайте уважно кожну і подумайте, чи відповідає вона Вашому представленню про себе.

Якщо "так", то в спеціальній сітці, призначеної для реєстрації Ваших відповідей, перекресліть хрестом відповідну порядковому номеру характеристики цифру в сітці реєстраційного листа. Якщо "ні", то не робіть ніяких позначок на реєстраційному листі. Будь ласка, заповнюйте анкету уважно і максимально правдиво, працюйте самостійно, не поспішайте”.

Обробка результатів анкетування проводилася в кілька кроків. Спочатку підраховувалися бали в кожному з секторів, використовуючи спеціальний ключ. У ключі представлено 8 секторів, що відповідають 8 типам міжособистісних відносин (Додаток В). Кількість перекреслених випробуваним номерів у кожнім осередку відзначалася в листі відповідей робочого зошита.

Кількісні показники по кожному з октантів фіксуються в таблиці результатів у відповідному стовпчику (Табл. Д.1-Д.3, Додаток Д). Характеристики, що не виходять за межі 8 балів, властиві гармонічним особистостям. Показники, що перевищують 8 балів, свідчать про акцентуацію властивостей, що виявляються даним октантом. Бали, що досягають рівня 14-16, свідчать про труднощі в розвитку особистості і є сигналом для соціального педагога і психолога в плані потреби проведення додаткового обстеження таких учнів. Низькі показники по всіх октантах (0-3 бали) можуть бути результатом скритності і невідвертості досліджуваного. Якщо немає октантів, з рівнем вище 4 балів, то дані є сумнівними, недостовірними: випробуваний не захотів оцінити себе відверто. Такі результати також можуть вказувати соціальному педагогу на потенційні об’єкти подальших досліджень.

Таким чином було виключено з розгляду 4 анкети (номери 13, 29, 52, 65) з 88, що становить 4,5%. До подальшого розгляду було прийнято 84 анкети.

Наступним кроком є інтерпретація результатів. Перші чотири типи міжособистісних відносин 1, 2, 3, 4 – й характеризуються перевагою неконформних тенденцій і схильністю до конфліктних проявів, більшою незалежністю думки, завзятістю у відстоюванні власної точки зору, тенденцією до лідерства і домінування. Інші чотири октанти - V, VІ, VІІ, VІІІ представляють протилежну картину: перевага конформних установок, конгруентність у контактах з навколишніми, непевність у собі, піддатливість думці навколишніх, схильність до компромісів.

Як узагальнений рівень проблем в розвитку особистості нами використовувався показник, який визначався як сума відхилень від “гармонійного” рівня тобто від числа 8. Для його визначення застосовувалася формула

де Хі – значення кожного октанту;

- узагальнений показник.

Наступним етапом є дослідження морально-психологічного клімату сім’ї. Для дослідження застосовувалося анкетування підлітків за розробленою для цієї мети анкетою (Додаток Г) та оцінку морально психологічного клімату сім’ї з боку класних керівників, яких просили виставити оцінку морально-психологічного клімату сімей своїх учнів за п’яти бальною шкалою (“5” – позитивний, “0” – абсолютно негативний).

Максимальна оцінка, яку можуть дати підлітки морально-психологічному клімату своєї сім’ї – 15 балів, класні керівники 5. Дані оцінки сумувалися (див. останній стовпчик таблиць Д1-Д3 додатку Д).

Таким чином в результаті дослідного етапу отримувався масив даних (84), де залежною змінною виступав показник, що характеризував ступінь проблем у розвитку особистості, а в якості незалежної – оцінка морально-психологічного клімату сім’ї, де проживають підлітки. Всі числові дані наведено в додатку Д.

2.3. Результати дослідження

Результати екстремального прояву октантів за даними анкетування підлітків згруповані і представлені в табл.2.1.

Таблиця 2.1

Число екстремальних значень октантів Розраховано за даними Додатку В

октант

класи | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | разом

9-а | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3

9-б | 2 | 2 | 1 | 3 | 2 | 3 | 0 | 0 | 13

9-в | 1 | 0 | 1 | 4 | 1 | 1 | 1 | 0 | 9

всього | 3 | 3 | 2 | 9 | 3 | 4 | 1 | 0 | 25

всього у % | 12% | 12% | 8% | 36% | 12%