Результати табл.2.1 свідчать, що найбільше часто екстремальний рівень прояву має четвертий октант, що вказує на те, що значна частину учнів, мають високий рівень уразливості, що породжує скептицизм, недовіру, нонконформізм. В той же час на другому місці по значимості у відхиленнях розвитку особистості є акцентуація сильної залежності від думки оточуючих.

Результати дослідження показують, що екстремальні прояви (які вказують на труднощі в соціальній поведінці) зосереджуються в “агресивній” половині психограми (рис.2.1), а у іншому напрямку в “залежній” половині психограми їх менше, але вони також є.

Результати дослідженя, які оброблено згідно методики, викладеної в п.2.2 мають вигляд, як представлено в Таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Результати дослідження впливу морально-психологічного клімату сім’ї на розвиток особистості дитини (9-А клас)

номер | сумарне
відхилення, Х | Оцінка

клімат сім’ї, У | Х-Xc | Y-Yc | ху

1 | 1 | 20 | 1 | 400 | 20

2 | 11 | 8 | 121 | 64 | 88

3 | 12 | 7 | 144 | 49 | 84

4 | 4 | 16 | 16 | 256 | 64

5 | 7 | 14 | 49 | 196 | 98

6 | 10 | 13 | 100 | 169 | 130

7 | 3 | 18 | 9 | 324 | 54

8 | 20 | 10 | 400 | 100 | 200

9 | 5 | 19 | 25 | 361 | 95

10 | 14 | 6 | 196 | 36 | 84

11 | 6 | 17 | 36 | 289 | 102

12 | 0 | 20 | 0 | 400 | 0

13 | 3 | 18 | 9 | 324 | 54

14 | 1 | 19 | 1 | 361 | 19

15 | 8 | 13 | 64 | 169 | 104

16 | 9 | 14 | 81 | 196 | 126

17 | 12 | 15 | 144 | 225 | 180

18 | 32 | 5 | 1024 | 25 | 160

19 | 7 | 18 | 49 | 324 | 126

20 | 36 | 2 | 1296 | 4 | 72

21 | 6 | 18 | 36 | 324 | 108

22 | 19 | 7 | 361 | 49 | 133

23 | 23 | 8 | 529 | 64 | 184

24 | 10 | 18 | 100 | 324 | 180

25 | 7 | 10 | 49 | 100 | 70

26 | 1 | 18 | 1 | 324 | 18

сума | 267 | 351 | 4841 | 5457 | 2553

Для розрахунку даної таблиці використовувалися середні значення змінних:

Використовуючи дані таблиці 2.2. розрахуємо коефіцієнт кореляції для оцінки ступеня впливу перемінної У (оцінка морально-психологічного клімату сім’ї) на розвиток особистості згідно формули:

(2.1)

Підставляючи числові дані з таблиці 2.3 у формулу (2.1) отримуємо значення коефіцієнта кореляції:

Коефіцієнт кореляції від’ємний, що вказує на те, низька оцінка морально-психологічного клімату в сім’ї сприяє підвищенню рівня проблем у розвитку особистості.

Перевірку істотності зв’язку здійснимо за допомогою критерію Фішера

(2.2)

де N=26

m=2 (зв’язок вважаємо лінійний).

Підставляючи необхідні числові дані в (2.2) маємо

Критичне значення F-критерію при якому гіпотеза приймається при даних параметрах (24, 1) – 4.35 [14; 140] при рівні значимості 0,95 (95%).

Отримане нами значення переважає критичне, тому гіпотеза про наявність зв’язку між низькою оцінкою морально-психологічного клімату і проблемами в особистісному розвитку дітей може бути прийнята на рівні значимості 95%.

Отримані на основі таблиць (Д2 та Д3) числові дані для розрахунків, аналогічних описаним дають наступні результати:

Для 9-Б: коефіцієнт кореляції ;

Значення F-критерію

Для 9-В : коефіцієнт кореляції

Значення F-критерію

Через це для обох класів гіпотеза про істотність зв’язку між морально-психологічним кліматом сім’ї та проблемами в особистісному розвитку дітей приймається на рівні значимості 95%.

ВИСНОВКИ

Дослідження проблеми впливу морально-психологічного клімату сім’ї на розвиток особистості дитини дозволяє зробити ряд наступних висновків.

Сім’я є надзвичайно складним об’єктом соціально-психологічних а також педагогічних досліджень. Сім’я виконує ряд функцій серед яких однією з найголовніших є виховна, яка має три три напрямки:

передача дорослими (мати, батько, дідусь, бабуся й ін.) накопиченого соціального досвіду дітям;

систематичний виховний вплив сімейного колективу на кожного члена сім’ї протягом усього життя;

постійний вплив дітей на батьків (і інших членів сім’ї), що спонукує дорослих активно займатися самовихованням.

Можна говорити, що велике значення для виконання виховної функції в сім’ї має організація внутрісімейного спілкування, що впливає на всі сторони життя сім’ї, та морально-психологічний клімат. Для сприятливого (позитивного) морально-психологічного клімату сім’ї характерні особлива довірчість, пошук морального захисту, співпереживання, психофізіологічний комфорт. Це дозволяє кожному члену сім’ї не ховати свій емоційний стан, а поділитися радостями, розповісти про невдачі, образи, одержати пораду по самому інтимному питанню, відновлювати і поповнювати свої духовні сили. Несприятливий клімат в сім’ї виникає там, де дорослим присущі егоїзм, душевна глухота і байдужість один до одного, до дітей. У таких сім’ях знижуються можливості виховання, виникають певні проблеми у формуванні особистості дитини.

Проведені в роботі дослідження показали наявність достатньо тісного зв’язку з оцінкою морально-психологічного клімату і проблемами особистісного розвитку дитини. Основними проблемами розвитку особистості підлітків, які досліджувалися за результатами діагностування є високий рівень уразливості, що породжує скептицизм, недовіру, нонконформізм. В той же час на другому місці по значимості у відхиленнях розвитку особистості є акцентуація сильної залежності від думки оточуючих.

Високі і негативні значення коефіцієнта