руках, відчуває почуття обґрунтованості і послідовності своїх внутрішніх збуджень і цілей. Окрім того, ряд пунктів відображає думку індивіда про здібності ефективно керувати емоціями і переживаннями з приводу самого себе. Протилежний полюс фактора пов’язаний з вірою суб’єкта в підвладність свого “Я” зовнішнім обставинам, поганою саморегуляцією, відсутністю тенденції шукати причини вчинків, результатів і власних особистісних особливостей в собі самому.
Шкала 4: відображене самовідношення (11 пунктів).
Приклади пунктів:
- Гадаю, що всі мої знайомі ставляться до мене з симпатією (+).
- Навряд чи знайдуться люди, яким я не до душі (+).
- Сумніваюся, що викликаю симпатію у більшості оточуючих (-).
- В моїй особистості є, напевне, щось таке, що здатне викликати у інших гостру неприязнь (-).
- Випадковій людині я, скоріш за все, уявлятимусь людиною приємною (+).
Як видно з прикладів, зміст даного фактору відображає уявлення суб’єкта про те, що його особистість, характер і діяльність здатні викликати у інших повагу, симпатію, схвалення, розуміння і т.п. – або протилежні їм почуття. Важливо підкреслити, що мова йде не про дійсне ставлення інших людей, а про передбачуване, відображене відношення інших людей, тобто про самовідношення самого суб’єкта. Очікуване відношення від інших – один з найважливіших аспектів самовідношення на думку більшості авторів, що проводять дослідження в цій галузі. Це цілком зрозуміло якщо врахувати генетичну і функціональну взаємозалежність між відношенням до себе і взаємовідношеннями з іншими індивідами.
Шкала 5: самоцінність (14 пунктів).
Приклади пунктів:
- Саме багатство і глибина мого внутрішнього світу і визначають мою цінність як особистості (+).
- Моє власне “Я” не уявляється мені чимось гідним глибокої уваги (-).
- Іноді я сумніваюсь, чи можна любити мене по-справжньому (-).
- Мені здається, що якщо б таких людей як я, було побільше, то життя б змінилося на краще (+).
- Моє внутрішнє “Я” завжди мені цікаве (+).
Позитивний полюс фактора відображає відчуття цінності власної особистості і, одночасно, передбачувану цінність свого “Я” для інших. Шкала відображає емоційну оцінку себе, свого “Я” по внутрішнім критеріям духовності, багатства внутрішнього миру, здатності викликати у інших глибокі почуття.
Протилежний полюс шкали свідчить про сумніви в цінності власної особистості, недооцінці свого духовного “Я”, відстороненості і байдужості до свого “Я”, втрату інтересу до свого внутрішнього світу.
Шкала 6: самоприйняття (12 пунктів).
Приклади пунктів:
- Можна сказати, що я собі подобаюсь (+).
- Мені здається, що я все ж таки вмію злитися на себе по-справжньому (+).
- Моє ставлення до себе можна назвати дружнім (+).
- В мені цілком мирно поєднуються як мої гідності, так і мої недоліки (+).
- Мій внутрішній голос рідко підказує мені те, з чим би я в решті решт не погодився (+).
Виходячи зі змісту пунктів, можна сказати, що в основі фактора лежить почуття симпатії до себе, згоди зі своїми внутрішніми переживаннями, прийняття себе таким, який є, хай навіть з деякими недоліками. Фактор пов’язаний зі схваленням своїх планів і бажань, дружнім ставленням до себе.
Шкала 7: самоприв’язаність (11 пунктів).
Приклади пунктів:
- Я би хотів залишатися таким, який я є (+).
- Мій характер, яким би він не був, цілком мене влаштовує (+).
- Мені б дуже хотілося багато в чому себе переробити (-).
- Якщо не звертати уваги на дрібниці, то в цілому мені нема в чому собі дорікнути (+).
- Мені ще багато чого не вистачає, щоб з впевненістю сказати собі: “Так, я цілком сформувався як особистість” (-).
У вмісті даних пунктів в першу чергу звертає на себе увагу бажання або небажання змінюватися по відношенню до наявного стану. Дані ствердження, відображають певну ригідність Я-концепції, консервативну самодостатність, відкидання можливості і бажаності розвитку власного “Я” (навіть в кращий бік). Загальний фон ставлення до себе – позитивний, повністю приймаючий. Навіть переживання часто супроводжуються прив’язаністю до неадекватного образу “Я”. В останньому випадку, тенденція до збереження такого образу – один з захисних механізмів самосвідомості. Протилежний полюс пов’язаний з сильним бажанням змін, незадоволеністю собою, тягою до відповідності з ідеальними уявленнями про себе.
Шкала 8: внутрішня конфліктність (15 пунктів).
Приклади пунктів:
- Часом мені здається, що я якийсь дивний (+).
- Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що зі мною відбувається (+).
- Часом мені буває болісно спілкуватися з самим собою (+).
- У мене нерідко виникають сумніви, а чи такий я насправді, яким себе уявляюсь (+).
- Нерідко суперечки з самим собою обриваються думкою, що все рівно вийде не так, як я вирішив (+).
- Щось заважає мені зрозуміти себе по-справжньому (+).
Добре видно, що зміст даних пунктів пов’язаний з наявністю внутрішніх конфліктів, сумнівів, незгоди з самим собою. В них проглядаються тенденції до надмірного самокопання і рефлексії, що протікають на загальному негативному емоційному фоні по відношення до себе. Відкидання даних якостей може говорити про закритість, поверхневу самозадоволеність, відкидання проблем. За загальним психологічним змістом даний аспект самовідношення можна позначити як почуття конфліктності власного “Я”.
Шкала 9: самозвинувачення (10 пунктів).
Приклади пунктів:
- Коли я намагаюсь оцінити себе, я насамперед бачу свої недоліки (+).
- Якщо я і ставлюсь до кого-небудь з доріканнями, то насамперед до самого себе (+).
- В мені чимало такого, що навряд чи викликає симпатію (+).
- Десь в глибині душі я вважаю себе слабаком (+).
- Мої думки про себе, більшою мірою зводяться до звинувачень на власну адресу (+).
Зміст даного фактора досить просто інтерпретувати. В нього увійшли пункти, пов’язані з самозвинуваченням, негативними емоціями на адресу “Я”. Індивід, що погоджується