Вивчаючи показники по шкалі внутрішньої конфліктності слід звернути увагу на результати Д. Волошина. Він має високий показник внутрішньої конфліктності, в той же час класним керівником Д. Волошин характеризується як розумний хлопець, він має відмінну успішність. Можна зробити припущення, що внутрішня конфліктність цього підлітка не пов’язана з проблемами у навчальній діяльності, а має інші джерела: фізична недосконалість, складнощі в зайнятті належного місця у референтній групі тощо. Подолання внутрішнього конфлікту в цьому випадку повинно здійснюватися за тактовної і виваженої допомоги педагога.

З метою підвищення наочності з дев’яти використаних шкал можна виділити деякі, ще більш узагальнені, виміри самовідношення. С._Р._Пантелєєв пропонує три комплекси шкал (фактори), що корелюють між собою і, отже, надають можливість проаналізувати відображені ними аспекти самовідношення Пантелеев С. Р. Самоотношение как эмоционально-оценочная система. – М., 1991. – С. 21-22. . Графічне подання факторів представлене в додатку .

Перший фактор по вмісту визначається наступними шкалами: самокерівництво, самовпевненість, відкритість, відображене самовідношення. Неважко помітити, що всі ці шкали виражають оцінку власного “Я” індивіда по відношенню до соціально-нормативних критеріїв: цілеспрямованості, волі, успішності, моральності, соціального схвалення і т.п. Вочевидь, цей узагальнений вимір самоусвідомлення близький за змістом до того аспекту глобальної самооцінки, який в літературі прийнято позначати як відчуття компетентності, ефективності “Я”. Аналогічний вимір був отриманий в роботах В. В. Століна, де відповідний цьому фактору зміст був позначений терміном “самоповага” Столин В. В. Познание себя и отношение к себе в структуре самосознания личности. – М., 1985. – С. 60. . В якості основної особливості даного аспекту самовідношення більшістю дослідників підкреслюється його оцінний характер. Самоповага передбачає процес оцінки самого себе в порівнянні з

деякими соціально значимими критеріями, нормами, еталонами – уявленнями про благополучного й ефективного індивіда, закладеними в ідеальний образ “Я” суб’єкта; у даному випадку соціально значимим критерієм може виступати навчальна діяльність, від успішності в якій безпосередньо залежить самоповага учня.

Другий узагальнений фактор склали такі шкали, як: самоприйняття, самоприв’язаність, самоцінність. Використовуючи термінологію В._В._Століна, цей фактор був названий “аутосимпатія”.

На відміну від попереднього фактора, тісно пов’язаного з процесами самооцінювання, даний вимір включає, в першу чергу, шкали, що виражають ті чи інші почуття або переживання на адресу власного “Я” індивіда. В даному факторі фіксується той вміст, який ряд авторів називають самовідношенням на основі емоційного почуття прив’язаності до себе. Дійсно, почуття прив’язаності, прийняття, духовної цінності власної особистості не передбачають порівняння і співставлення себе з деякими соціально заданими та індивідуально засвоєними нормами-еталонами.

Третій узагальнений фактор, котрий можна назвати “самоприниження”, представлений лише двома шкалами: “самозвинувачення” і “внутрішня конфліктність”. В один фактор їх об’єднує наявність негативного емоційного тону, що міститься в кожній з цих шкал. Шкали тісно пов’язані між собою, про що каже високий коефіцієнт кореляції між ними (0,53). Можна сказати, що третій узагальнений фактор представлений шкалами, котрі за вмістом є негативними полюсами перших двох узагальнених факторів, але відщеплюються і утворюють самостійний фактор негативного ставлення до себе Пантелеев С. Р. Самоотношение как эмоционально-оценочная система. – М., 1991. – С. 24. .

Аналіз побудованого по трьох факторах графіку дає цілком очікувані результати: спостерігається пряма залежність між самоповагою та аутосимпатією і обернена між самоповагою та самоприниженням,

аутосимпатією та самоприниженням.

Викликає занепокоєння високий показник самоприниження у Є._Горлушко на тлі низьких показників самоповаги та аутосимпатії; дані дослідження по трьох факторах в даному разі підтверджують закономірність виділену при аналізі дев’яти шкал.

Меншою мірою, але все ж таки притаманна тенденція переважання самоприниження над аутосимпатією та самоповагою у Д. Волошина, А._Кочмара, Т. Плотникової, А. Хоруженко. Слід зазначити, що з перелічених лише у А. Хоруженко за характеристикою класного керівника слабкі здібності (він відповідно має задовільну навчальну успішність), Д. Волошин, як вже зазначалося, відмінник, А. Кочмар та Т. Плотникова – хорошисти.

Що ж стосується учнів, які мають високі показники аутосимпатії та самоповаги і, відповідно, низький показник самоприниження (І. Брижан, Т. Ковальчук, В. Медведєва, М. Тригуб), то вони переважно мають відмінну (І. Брижан) та хорошу (Т. Ковальчук, В. Медведєва) навчальну успішність, виключенням є Марина Тригуб, яка має посередню навчальну успішність, а класним керівником характеризується як ледача. Слід зазначити, також, що підлітки, в яких можна виділити явну залежність між рівнем навчальної успішності та позитивними показниками самовідношення – дівчата. Отже, можна зробити висновок, що усвідомлення себе як успішного суб’єкта навчальної діяльності позитивно впливає на показники самовідношення більшою мірою у дівчат і меншою мірою у хлопців.

2.3. Методичні рекомендації

Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок про наявність в класі групи підлітків, які мають потребу у психологічній допомозі. Для цієї групи притаманне низьке самовідношення, високі показники самоприниження, при занижених показниках самоповаги та аутосимпатії. За загальною характеристикою усвідомлення себе як суб’єкта навчальної діяльності цю групу умовно можна поділити на ще дві підгрупи: учні, що усвідомлюють себе успішними суб’єктами навчальної діяльності (й об’єктивно мають високу навчальну успішність) та учні, що мають низьку навчальну успішність і, відповідно, усвідомлюють себе неуспішними суб’єктами навчальної діяльності. Методичні рекомендації щодо цих підгруп, природно, відрізняються.

Особливістю першої підгрупи, яку складають Д. Волошин, А. Кочмар, Т._Плотникова є відповідність зазначених учнів вимогам, що пред’являє їм школа