Диплом: Прояви страхів у дорослому віці

РЕФЕРАТ

Дипломна робота: с., 3 табл., джерела, додатків.

Перелік ключових слів: СТРАХ, СОЦІАЛЬНІ СТРАХИ, МОТИВАЦІЯ НА ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ, МОТИВАЦІЯ НА УНИКНЕННЯ НЕВДАЧІ, СХИЛЬНІСТЬ ДО РИЗИКУ.

Об’єкт дослідження: страх як феномен психічної сфери особистості дорослої людини.

Мета роботи: вивчення загальних закономірностей виникнення та генезису страхів, а також визначення загальних методичних принципів та конкретних методологічних прийомів подолання страхів дорослих людей.

Методика та методи дослідження: 1) Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху (Т. Елерс); 2) Методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач (Т. Елерс); 3) Методика діагностики ступеню готовності до ризику (Шуберт); 4) Методика виявлення тривожності Ч._Спілберга; 5) Опитувальник ієрархічної структури актуальних страхів особистості. При обробці результатів емпіричного дослідження були застосовані методи порівняльного та кореляційного аналізу.

Одержані висновки та їх новизна: існує зворотна залежність між рівнем особистісних страхів індивіда та його мотивацією на досягнення мети; при цьому мотивація на уникнення невдачі є фактором, що сприяє розвиткові соціальних страхів. В ході дослідження було також з’ясоване, що підвищення мотивації може компенсувати схильність до страху і тривожності. Тобто особи з високою мотивацією на досягнення мети (навіть з високою схильністю до страхів) обирають в цілому більш адекватний ступінь ризику (і отже досягатимуть кращих успіхів у своїй діяльності) ніж особи, у яких високий рівень страху пов’язаний з низькою мотивацією. Результати дослідження дозволили виявити структурний взаємозв’язок між страхами дорослих людей та особливостями їхньої мотиваційної сфери, чого не було зроблено в роботах попередніх дослідників.

Результати дослідження можуть бути застосовані в діяльності практичних психологів, що спеціалізуються на подоланні страхів та фобічних розладів у дорослих людей.

Зміст

Вступ

Тією чи іншою мірою хвилювання і тривога перед публічним виступом, відповідальним іспитом, зустріччю з авторитетною людиною знайомі практично кожній дорослій людині. В певному ступені цей страх виконує позитивну функцію – примушує мобілізувати доступні ресурси, підготуватися до випробування, підвищує почуття відповідальності.

Але буває й так, що страх набуває зовсім іншої природи і замість мобілізації ресурсів призводить до їх блокування, починає гальмувати будь-які форми соціальної активності і приносить людині масу неприємних переживань. Іноді такого роду хворобливі страхи виражаються в нав’язливих, дивних і незрозумілих оточуючим діях, наприклад, в постійному митті рук через страх заразитися небезпечною хворобою або в нав’язливому контролі за вже дорослими дітьми через страх, що з ними може статися щось страшне.

Якщо людина сама не може впоратися зі страхами, що заважають щасливому і повноцінному життю, то виникає необхідність в професійній психологічній корекції. В свою чергу для того, щоб така корекція була ефективною, потрібно розуміти причини виникнення нераціональних страхів, їхні основні форми, мати уявлення про прояви страхів у нормі і у патології (у пацієнтів страждаючих психопатіями).

Отже, актуальність теми визначається необхідністю вивчення генезису, форм і проявів страхів з огляду на необхідність вироблення психологічно обґрунтованих прийомів і методів їхньої корекції.

Об’єктом дослідження є страх як феномен психічної сфери особистості дорослої людини.

Предметом дослідження є генезис страхів дорослих людей, форми таких страхів та основні принципи їх подолання.

Метою роботи є вивчення загальних закономірностей виникнення та генезису страхів, а також визначення загальних методичних принципів та конкретних методологічних прийомів подолання страхів дорослих людей.

Для досягнення мети були сформульовані наступні конкретні завдання:

- проаналізувати генезис страхів;

- дослідити класифікації та форми страхів;

- розкрити сутність методів терапії і усунення страхів;

- провести емпіричне дослідження страхів дорослих людей.

При проведенні емпіричного дослідження була висунута наступна гіпотеза: Існує зворотна залежність між рівнем особистісних страхів індивіда та його мотивацією на досягнення мети. Окрім того, індивіди з високим рівнем особистісних страхів віддають перевагу низькому або надмірно високому ризику, де невдача не загрожує престижу.

Метод. В ході проведення емпіричного дослідження були застосовані методи порівняльного та кореляційного аналізу.

Джерельна база. При написанні роботи була використана різноманітна література: роботи різних авторів присвячені безпосередньо проблемам діагностування та подолання страхів (Косік В. В. “Особистісні страхи призовників та їх психодіагностика”; “Страх: Теология. Философия. Психология”; Риман Ф. “Основные формы страха”; Щербатих Ю. “Психология страха” та ін.); роботи з психології емоцій (Бандура А. “Теория социального научения”; Батурин Н. А. “Психология успеха и неудачи”; Платонов К. К., Шингаров Г. Х. “Некоторые предпосылки клинико-экспериментального изучения эмоций” та ін.); праці з медичної психології та психіатрії (Кречмер Э. “Медицинская психология”; “Курс лекций по медицинской психологии и психиатрии”; Мягков И. Ф., Боков С. Н. “Медицинская психология. Основы патопсихологии и психопатологии”; Попов Ю. В., Вид В. Д. “Современная клиническая психиатрия” та ін.). Також при написанні роботи були використані статті з психологічних журналів і спеціалізованих збірників статей (Грининг Т. “Посттравматический стресс с позиций экзистенциально-гуманистической психологии”; Полищук Ю. И. “О спорном понимании самоубийства как психологического явления”; Ромек В. Г. “Поведенческая терапия страхов”; Вольпе Д. “Анализ индивидуальной динамки заболеваний при лечении депрессии”; Вольпе Д., Уолп Д. “Психотерапия посредством реципрокного торможения”; Уотсон Д. Б. “Психология как наука о поведении” та ін.).

Слід однак, зазначити, що при аналізі літературних джерел не було знайдено узагальнюючої роботи, яка б висвітлювала страхи дорослих людей в аспекті їхнього зв’язку з мотивацією на досягнення мети та уникнення невдачі (сама така проблема була сформульована в гіпотезі емпіричного дослідження даної дипломної роботи). У відповідності з цим можна визначити новизну дослідження.

Новизна дослідждення полягає у розгляді страхів дорослих людей в їхньому структурному взаємозв’язку з мотивацією на досягнення мети та мотивацією на уникнення