Об’єктом дослідження є загальні (в цілому ідентичні для чоловічої і жіночої аудиторії) закономірності впливу ЗМІ та специфічні прийоми і методи психологічного впливу телевізійних ЗМІ на жіночу аудиторію.

Предметом дослідження є конкретні механізми та приклади дії телевізійних ЗМІ на жіночу аудиторію, виділені за ознакою формування передбачуваних поведінкових установок (специфіка сприйняття жінками телевізійних образів, вплив реклами на поведінку жінок-споживачів, формування громадської думки жіночої аудиторії тощо).

Представлена робота включає окрім теоретичного аналізу матеріалу також і практичну частину, для якої автором були сформульована відповідна гіпотеза.

Гіпотеза дослідження. Емоційно насичені повідомлення ЗМІ справляють більший вплив на жінок, ніж на чоловіків завдяки притаманним жінкам більш високим показникам сензитивності і жіночості та низьким показникам інтровертивності.

Гіпотеза щодо відмінностей у сприйнятті інформації телевізійних ЗМІ жіночою аудиторією базується на виявлених відмінностях у сприйнятті інформації чоловіками і жінками, що були виділені в ході теоретичного аналізу спеціальної літератури.

Ці закономірності існують об’єктивно, їхня проблематика є дуже актуальною й є предметом вивчення сучасної експериментальної психології та психофізіології.

Сучасні поведінкові, неврологічні та біохімічні дослідження висвітлюють ті процеси, які обумовлюють відмінності у структурі сприйняття чоловіків та жінок – це статеві відмінності в організації мозку. Статеві гормони починають впливати на мозок в такому ранньому віці, що реакція на впливи зовнішнього середовища по-різному сформованого мозку у хлопчиків та дівчат істотно розрізняється майже одразу ж після народження. Вплив статі на характер сприйняття проявляється через особливості вирішення конкретних прикладних задач (просторове сприйняття, характер переробки вербальної інформації і т. п.) а не через загальний рівень інтелектуального розвитку, який не залежить від статі.

Оскільки генетичний матеріал у чоловіків і жінок, за виключенням статевих хромосом, однаковий, можна припустити, що особливості сприйняття, які проявляються у чоловіків та жінок обумовлені специфікою гормональних впливів на мозок, що розвивається. Розділ статей відбувається на ранніх етапах ембріонального розвитку під впливом естрогенів (жіночих статевих гормонів) та андрогенів (чоловічих статевих гормонів, головний з яких тестостерон). Внаслідок цього психічні процеси сприйняття, пам’яті й мислення мають свою статеву специфіку. Так, чоловіки, як правило, випереджають жінок у розвиненості просторового сприйняття. Вони краще виконують тести, в яких потрібно уявно повертати який-небудь предмет або іншим чином маніпулювати ним [, С. 287], вони також випереджають жінок у тестах, що потребують математичних міркувань [, С. 19]. Жінки, як правило краще ідентифікують схожі предмети, у них краще розвинені мовні навички, жінки відрізняються порівняно меншою цілісністю сприйняття; так, американський психолог Р. Арнхейм встановив, що при сприйнятті зображеного на площині квадрата, його кути сприймаються жінками як найбільш значимі перцептивні зони, у чоловіків, така залежність була менш вираженою [, С. 83]. Схожі результати були отримані в дослідженні П. А. Кудіна, Б. Ф. Ломова, А. А. Митькіна: за їхніми даними ефективним засобом залучення уваги є виділення (за якою-небудь однією ознакою) одного елемента серед інших. Наприклад, найбільш виступаючий кут чотирикутника стає (незалежно від його просторого положення) місцем концентрації уваги [, С. 104]. В дослідженні А. Н. Лебедєва було показано, що прості геометричні форми в цілому швидше сприймаються і краще запам’ятовуються, ніж складні та неправильні. Причому для жінок ця закономірність характерна більшою мірою ніж для чоловіків [, С. 216]. В цій же роботі були виявлені й інші закономірності зорового сприйняття жінок:

увагу більшою мірою притягають місця щільного скупчення елементів, які створюють враження “маси”;

чітко виділяються на перших етапах сприйняття сполучення крапок, які утворюють правильні геометричні фігури або їх фрагменти;

увага акцентується на близько розташованих елементах, які ніби впливають одне на одного;

у випадку переважання аморфного розміщення елементів увагу притягають в першу чергу просторово виокремленні точки (які ніби “відлетіли” в бік, відокремлені від інших проміжками);

за допомогою крапок легко створюються динамічні і статичні композиції, при цьому перші з них ніби ведуть погляд у напрямку уявного руху.

Американський дослідник Д. Фехнер експериментально довів, що при збільшенні інтенсивності стимулу, жінки відчувають менші зміни у відчуттях ніж чоловіки [, С. 420]. Співвідносячи цей факт з принципами подання інформації у ЗМІ можна зробити висновок, що при орієнтації на жіночу аудиторію дуже інтенсивні впливи (яскраві кольори, багатослівні тексти, гучні звуки) є малоефективними.

При вивченні специфіки жіночого сприйняття психологами часто спостерігається вплив явища контрасту. Наприклад, такого, що викликає розміщення фігури на тлі. В газетних публікаціях, зокрема, даний феномен проявляється, якщо поряд друкуються рекламні оголошення різного розміру. Тоді велике оголошення сприймається як фігура на тлі маленьких. “В ряді випадків автори дрібних рекламних оголошень, самі того не розуміючи, беруть участь у рекламній компанії своїх найбільш сильних конкурентів, так як читач частіше за все обирає рекламні повідомлення великого розміру” [, С. 27].

Природно, що вищенаведені загальні принципи будуть по-різному проявлятися в конкретних умовах реального функціонування ЗМІ. На практиці сприйняття жіночою аудиторією кожного окремо взятого повідомлення ЗМІ залежить й від таких факторів як особливості когнітивної, емоційної, мотиваційної сфери жінок, врахування естетичних канонів подання відео- та аудіоряду, сприйняття особистості комунікатора та інших факторів, аналіз яких представлений далі у даній дипломній роботі.

Слід зауважити, що при написанні роботи автору не вдалося знайти узагальнюючих праць з проблематики впливу ЗМІ на жіночу аудиторію, проте окремі аспекти впливу ЗМІ з одного боку, та специфіки сприйняття інформації і протікання когнітивних процесів у жінок з іншого