У 80-х роках ХХ ст. з’являється так звана маскулінна концепція маскулінності – фемінності; деякими дослідниками тоді був зроблений висновок про те, що існує сильний позитивний зв'язок між маскулінними якостями і психічним здоров'ям [, 105-112].

Наступне застосування у рамках цієї парадигми різних методів дослідження продемонструвало позитивний зв'язок між виразністю маскулінних рис і високою самооцінкою рівня адаптації незалежно від статі. Взаємозв'язок же фемінних характеристик і рівня адаптації виявився слабким також незалежно від статі. Згодом ці дані були підтверджені. Так, А. Карсруд та К. Карсруд [, 573-575] установили, що фемінні суб'єкти сприймають себе як більш тривожних і боязких у порівнянні з маскулінними; причому високофемінні індивідууми відрізняються більшою сфокусованістю і відповідно більшою сензитивністю до негативних емоційних переживань і як наслідок – до депресивних станів, а висока маскулінність попереджає таке фіксування. Тобто в межах цієї парадигми сензитивність сприймається як негативна якість, що притаманна високофемінним суб’єктам, пов’язана з тривожністю і підвищує ризик соціальної дезадаптацїі.

На початку 70-х рр. ХХ ст. С. Бем була сформульована андрогінна концепція маскулінності – фемінності. Передбачалося, що чоловіки і жінки не обов'язково повинні відповідати традиційним моделям і можуть сполучати у своєму поводженні як маскулінні, так і фемінні характеристики [, 42-54].

На сьогоднішній день існує цілий напрямок досліджень, присвячених вивченню проблеми особистісної адаптації і саморегуляції в рамках парадигми "андрогінії" як базового аспекту психічного здоров'я. Сама С. Бем, описуючи андрогінію як сполучення маскулінних і фемінних рис, підкреслювала, що андрогінна особистість може являти собою зразок більш гармонійного стандарту психічного здоров'я в суспільстві, де ригідна типізація статевих ролей зживає себе [, 43]. С. Берн та її колеги за результатами своїх досліджень показали малу пристосованість до життя індивідів, що володіють характеристиками, які строго відповідають їхній статі. Найбільш пристосованим до життя виявився андрогінний тип – найпоширеніший, що має риси обох статей. Відповідно до цього підходу, андрогінна особистість має найбільш багатий репертуар статево-рольової поведінки, ніж носії стереотипів, тим більше – недиференційовані. Андрогінія сприяє широкому використанню наявного репертуару інструментальності чи експресивності в залежності від вимог ситуацій. Людина, що демонструє як маскулінні, так і фемінні характеристики, виявляє більшу гнучкість у межах статево-рольової поведінки, ніж носії тільки маскулінності чи фемінності. Обидві складові статево-рольової ідентичності розвиваються самостійно. Тобто суб'єкт може розвивати свою сензитивність незалежно від наявного в нього рівня фемінності і що найголовніше – диференційовано проявляти сензитивність в залежності від вимог до інструментального чи експресивного поводження, які подає ситуація.

На думку автора даної дипломної роботи, андрогінна концепція найбільш адекватно визначає роль і місце сензитивності в психологічній структурі особистості. Крім того, розуміння сензитивності в межах андрогінної концепції як амбівалентної характерологічної особливості, яка хоч і притаманна більшою мірою жіночій аудиторії все ж таки не є її “прерогативою” дозволяє висунути попереднє припущення про зв’язок сензитивності та специфіки сприйняття масової інформації (насамперед це стосується відмінностей у сприйнятті різних за емоційною насиченістю повідомлень ЗМІ). Слід проте зазначити, що авторові не вдалося знайти узагальнюючих робіт, в яких було б подано докладне теоретичне обґрунтування взаємозв’язку між особистим рівнем сензитивності індивіда і специфікою сприйняття ним повідомлень ЗМІ з позицій андрогінної або будь-якої іншої концепції. В процесі підготовки дипломної роботи авторові вдалося знайти лише одну статтю, яка може певною мірою пролити світло на це питання []. На думку авторів зазначеної статті вплив сензитивності на сприйняття масової інформації може бути пояснений через механізми емпатії (емоційного співпереживання, наприклад, героїні серіалу) та конгруентності (здатності повно переживати і активно проявляти свої почуття), проте питання про взаємозв’язок сензитивності з іншими особистісними якостями індивіда залишається відкритим, для його з’ясування виникає необхідність у проведенні емпіричного дослідження, що й було зроблено у практичній частині даної дипломної роботи.

Теоретичні аспекти впливу телевізійних ЗМІ
на жіночу аудиторію

Загальні закономірності впливу ЗМІ на свідомість

В умовах сучасного розвитку суспільства інформація стала реальною владою. Сьогодні в постіндустріальних суспільствах вона за допомогою таких своїх переваг, як нескінченність, загальнодоступність і демократичність, підкорила собі силу і багатство і стала визначальним фактором функціонування влади [, C. 26]. Більш того, в основі всього людського життя лежить потреба в пізнанні, потреба в інформації, що настільки ж необхідна, як потреба в їжі, питві, спілкуванні із собі подібними.

У побудові образа соціального світу засоби масової інформації дають можливість передавати великі обсяги інформації на колосальні по чисельності аудиторії і тим самим охоплювати не окремих індивідів чи соціальні групи, а саме маси. З цього погляду засоби масової інформації можна розглядати як канал формування масової свідомості [, C. 202].

В цьому контексті слід відзначити, що ЗМІ формують не окремі якості особистості, а саме особистість в цілому. Більш того, саме з їхньою допомогою здійснюється перехід індивідуальних властивостей і якостей особистості у відповідні соціальні якості і властивості. Як вказує один з найбільших фахівців в області комунікаційної теорії Н. Луманн, у сучасному суспільстві, на відміну від традиційного, саме ЗМІ «генерують соціальну пам'ять і задають соціальний зміст подіям, що відбуваються» [, С. 23]. Таким чином, у сучасному світі ЗМІ перестають бути власне засобом, що традиційно закріплено в їхній назві, але стають могутнім фактором впливу на особистість з метою її формування і визначають не тільки сучасну, але й майбутню її поведінку.

У цьому змісті визначальне значення має сформульована ще у 20-і роки концепція засобів масової