В наведеному прикладі одиниць А – 4, В – 2, С – 1. Найбільшу кількість текстових одиниць узято з першого (найменш емоційно насиченого) фрагмента. Відповідно, і сам текст, написаний респондентом емоційно мало насичений. Можна припустити, що у такого респондента показники по шкалах сензитивності і жіночності (тест ПДТ) будуть низькими, а інтровертія – високою.

Після первинної обробки результатів, визначаються й аналізуються залежності оцінок по ПДТ і результатом за методикою оцінки впливу повідомлень.

Аналіз результатів дослідження

При проведенні емпіричного дослідження підраховувались результати за тестовими методиками для кожного респондента окремо а також обчислювались узагальнені взаємозалежності методом кореляційного аналізу. Результати окремо по кожному респонденту винесені в додатки: (тест ПДТ), (методика визначення тривожності), (методика оцінки впливу інформаційних повідомлень). Узагальнені показники а також їхній аналіз подані нижче.

В цілому, аналіз результатів дослідження дав цілком очікувані результати. Так, з’ясувалося, що існує висока негативна кореляція між шкалами інтровертивність і жіночість за опитувальниками ПДТ (-0,53) та шкалами інтровертивність і сензитивність (-0,86). В той же час існує висока позитивна кореляція по шкалах жіночість і сензитивність (0,60). Ці результати можна добре пояснити з позицій як наукової психології так і побутових психологічних уявлень: жінки великою мірою націлені на спілкування, на інтерес до оточуючих людей, тобто екстраверсія більш притаманна для них, ніж інтроверсія. Разом з тим, згідно з традиційними уявленнями про маскулінність, “справжній чоловік” – небагатослівний, вміє контролювати свої почуття, націлений на справу, тобто з одного боку маскулінний гендерний ідеал передбачає високу інтровертивність і низьку сензитивність, а з іншого – ці якості об’єктивно обернено взаємопов’язані, про що й свідчить висока негативна кореляція між відповідними шкалами.

Вище вже йшлося про статеві відмінності в організації когнітивної сфери, які проявляються, в тому числі, і при сприйнятті масової інформації (переважний розвиток вербального інтелекту у жінок). Результати емпіричного дослідження також підтверджують цю тезу. Середнє значення по шкалі інтровертивності у чоловіків 48,10, у жінок – 27,50** Тут і далі значення по шкалах подані у відсотках. . Це можна пояснити як біологічними факторами різної організації мозку чоловіків і жінок, так і пануючими у суспільстві гендерними стереотипами (екстравертивність і надмірна емоціональність чоловіків не заохочуються суспільством). Те ж саме значною мірою стосується і сензитивності; в проведеному дослідженні середній показник опитаних жінок складає 69,58, а чоловіків – тільки 46,43. Природним є й абсолютне переважання показників по шкалі “жіночість” у жінок в порівнянні з чоловіками (відповідно 72,50 та 12,86). В той же час звертають на себе увагу порівняно високі показники стандартних відхилень від середніх значень (табл. ).

Таблиця 3.

Усереднені показники по шкалах ПДТ

Шкали ПДТ | Жінки | Чоловіки

Середнє

значення | Стандартне відхилення | Середнє значення | Стандартне відхилення

Інтровертивність | 27,50 | 33,15 | 48,10 | 38,71

Жіночість | 72,50 | 25,24 | 12,86 | 12,04

Сензитивність | 69,58 | 28,20 | 46,43 | 38,55

Так, у чоловіків при середньому значенні інтровертивності 48,10 стандартне відхилення складає 38,71, по шкалі сензитивність ці показники відповідно 46,43 та 38,55. Очевидно не усі чоловіки соромляться проявляти свої почуття (сензитивність), так само, як далеко не всі представники чоловічої статі воліють відповідати образу мовчазного супермена, спрямованого понад усе на свою справу, а не на спілкування і інтерес до інших людей (інтровертія). Відповідно й далеко не усі жінки прагнуть відповідати традиційним ідеалам фемінності: шити жіночі плаття, готувати їжу та вирощувати кімнатні квіти (саме такі питання було закладено в інструментарій).

Досить очікуваними і прогнозованими є результати порівняння оцінок за шкалою тривожності Тейлора з оцінками по шкалах “Інтровертивність” та “Сензитивність” опитувальника ПДТ (табл. ).

Таблиця 3.

Кореляції оцінок по шкалі “Тривожність” (методика Тейлора) та шкалах “Інтровертивність” і “Сензитивність” (опитувальник ПДТ) |

Жінки | Чоловіки | Уся вибірка

Сензитивність | 0,79 | 0,95 | 0,87

Інтровертивність | -0,72 | -0,82 | -0,78

Наведені дані підтверджують зв’язок між сензитивністю і тривожністю, про який вже йшлося вище (пункт ). При цьому слід зазначити, що хоча усереднені значення за шкалою тривожності у чоловіків менше ніж у жінок (21,07 та 27,25 відповідно), у чоловіків кореляція між шкалами “Тривожність” і “Сензитивність” вище ніж у жінок. Сам по собі зв’язок між сензитивністю і тривожністю є цілком зрозумілим. Сензитивність передбачає підвищену емоційну чутливість, тобто сензитивні особистості з одного боку гостріше реагують на емоційно дискомфортні ситуації (виробничі конфлікти, суперечки з членами родини, грубість працівників сфери обслуговування та ін.) а з іншого – їм притаманні побоювання образити кого-небудь, показатися неввічливими, не виправдати сподівань і т. п. Вищі ж показники кореляції між сензитивністю та тривожністю у чоловіків можна, на думку автора, пояснити з огляду на ті гендерні стереотипи які панують в сучасному суспільстві: сензитивність та підвищена емоційність вважаються природними для жінок, а не для чоловіків, тобто ці якості, якщо вони проявляються чоловіком, суспільством не заохочуються а на рівні масової психології можуть навіть вести до апріорного висновку про слабкість, “не чоловічий характер” такого чоловіка. Внаслідок цього (невідповідності свого характеру стереотипізованій тендерній ролі “справжнього чоловіка”) сензитивні чоловіки й відчувають психологічний дискомфорт і психологічне напруження яке проявляється у підвищених показниках за шкалою тривожності.

Цілком зрозумілою і добре пояснюваною є висока негативна кореляція між інтровертивністю і тривожністю (характерна як для жінок, так і для чоловіків). Тривожність (принаймні стосовно до ситуацій соціальної взаємодії) найчастіше пов’язана з міжособистісним спілкуванням: тривожність проявляється як побоювання конкретних несприятливих наслідків такого спілкування: