зауважень, образ, принижень і т. ін. З огляду на це нижчі показники тривожності у інтровертів можна легко пояснити: інтровертія передбачає переважне спрямування особистості на себе, увага до інших людей і до спілкування з ними у інтровертованих особистостей невисока, а відповідно, невисокою є й тривожність з приводу їхнього можливого нетолерантного ставлення. З іншого боку тривожність може бути пов’язана з побоюванням проявити себе з поганого боку в міжособистісному спілкуванні: випадково образити, принизити, подати марну надію і не виконати пов’язаних з нею сподівань і т. ін. Природно, що подібні переживання більшою мірою характерні для людей, спрямованих на спілкування з іншими, тобто для екстравертів, інтроверовані ж особистості менше цікавляться думками, почуттями і внутрішнім світом інших людей, перспектива випадково образити іншу людину, завдати морального болю не викликає у них особливої тривоги.
Розглядаючи результати за методикою оцінки впливу повідомлень можна відзначити переважання у звітах респондентів текстових одиниць з третього (емоційно найбільш насиченого фрагменту). Ця тенденція спостерігається як у чоловіків, так і у жінок, але у жінок все ж таки більшою мірою (таблиця ).
Таблиця 3.
Розподіл текстових одиниць у звітах респондентів
за методикою оцінки впливу повідомлень
(усереднені значення кількості текстових одиниць)
Код текстової одиниці | Розподіл текстових одиниць
Жінки | Чоловіки | Уся вибірка
А | 3,38 | 3,29 | 3,34
В | 4,83 | 3,79 | 4,45
С | 7,58 | 4,29 | 6,37
Наведені дані підтверджують добре відому у психології і педагогіці тезу, що найбільш емоційно забарвлена інформація краще запам’ятовується. Причому в даному випадку можна прослідкувати також і статеві закономірності такого запам’ятовування.
Залежність між психологічним впливом різних за емоційною навантаженістю текстових фрагментів та особистісними психологічними характеристиками респондентів теж є цілком передбачуваною (таблиця ).
Таблиця 3.
Кореляції між оцінками за шкалами ПДТ та відтвореними текстовими одиницями різних за емоційною навантаженістю фрагментів
(усі респонденти)
Текстові
одиниці
Шкали ПДТ | А | В | С
Інтровертивність | 0,60 | -0,003 | -0,63
Сензитивність | -0,65 | 0,02 | 0,76
Жіночість | -0,31 | 0,61 | 0,61
Так, була виявлена велика кореляція між оцінками по шкалі “інтровертивність” та кількістю відтворених текстових одиниць першого (найменш емоційно насиченого) фрагменту (0,60). В той же час, з кількістю відтворених одиниць третього фрагменту спостерігається негативна кореляція (-0,63). Зворотна картина спостерігається для шкал “Сензитивність” (-0,65 та 0,76 відповідно) і “Жіночість” (-0,31 та 0,61).
Розподіливши результати за статтю респондентів можна побачити аналогічну картину (табл. ).
Таблиця 3.
Кореляції між оцінками за шкалами ПДТ та відтвореними текстовими одиницями різних за емоційною навантаженістю фрагментів
(розподіл за статями)** Кореляції між оцінками по шкалі “жіночість” і кількістю відтворених текстових фрагментів для чоловіків не підраховувалися
Текстові
одиниці
Шкали ПДТ | А | В | С
Жінки | Чоловіки | Жінки | Чоловіки | Жінки | Чоловіки
Інтровертивність | 0,75 | 0,44 | 0,12 | -0,05 | -0,57 | -0,65
Сензитивність | -0,85 | -0,52 | -0,15 | 0,09 | 0,74 | 0,74
Жіночість | -0,61 | 0,01 | 0,59
В принципі ці результати можна легко пояснити: саме слово “інтроверт” у буквальному перекладі має значення “спрямований всередину”; інтерес до інших людей у інтровертів, які до того ж мають переважно низьку сензитивність, знижений, тому й третій фрагмент, де, в основному описані внутрішні емоційні стани головного героя, на інтровертів справив невеликий психологічний вплив. Психологічна модель високої інтровертивності і низької сензитивності притаманна (як слідує з табл. ) насамперед для чоловіків.
Окрім того слід зазначити, що оцінки по шкалах тривожності добре корелюють з кількістю відтворених текстових фрагментів різної емоційної насиченості, причому між оцінкою по шкалі тривожності і кількістю відтворених текстових фрагментів А (найнижча емоційна насиченість) спостерігається негативна кореляція (-0,62) а між тривожністю і кількістю відтворених фрагментів С (найвища емоційна насиченість) – позитивна кореляція (0,61) (дані по усій вибірці).
Взагалі, можна говорити про своєрідну “чоловічу” модель сприйняття (й відтворення) повідомлення масової інформації.
В “чоловічих” текстах спостерігається подібність авторських концепцій та композиції. Типова логічна схема авторської концепції таких матеріалів:
- Головна думка: аварія на електростанції відбулася через порушення техніки безпеки.
- Головна теза: Ці порушення були припущені в ході випробування турбіни.
- Розвиваючі тези уточнюють, які саме наслідки відбулися внаслідок цих порушень.
Виклад подій являє собою докладний (але не образний) опис фрагмента дійсності. Події в цих текстах вводяться авторами для ілюстрування одної чи декількох тез. Для авторів даних текстів важлива логіка викладу власних думок, а не подія як така. В композиційному плані зачином є власне подія, далі йде логічний виклад причин аварії.
Зовсім іншою є специфіка текстів жінок, що мають низькі показники інтровертивності і високі – сензитивності та жіночості. У “жіночих” текстах спостерігається переважання текстових одиниць третього (найбільш емоційно насиченого) фрагменту. В даних текстах також багато асоціативних елементів, багато домислу (тобто наводяться факти, безпосередньо в запропонованих текстових фрагментах відсутні). В “жіночих” текстах образність проявляється не тільки в описі вчинків головного героя, але й при подачі, здавалося б, найдрібніших деталей. Так в цих текстах часто створюється образ турбіни як живої істоти: “гулке ревіння”, “пекельний звук”, “смертельний звук” та ін. Тобто у жінок було створено конкретно-чуттєве уявлення про цей агрегат і про аварійну ситуацію в цілому. В “жіночих” текстах можна спостерігати конденсацію емоційних мовних засобів.
Підсумовуючи отримані дані можна зробити висновок про підтвердження гіпотези дослідження: емоційно насичені повідомлення ЗМІ справляють більший вплив на жінок, ніж на чоловіків завдяки притаманним жінкам більш високим показникам сензитивності і жіночості та низьким показникам