Висновки

Соціалізація сучасної людини відбувається у значно ширшому соціокультурному контексті ніж ще кілька десятиліть тому. Одна з головних причин цього – включення особистості у соціокультурний суспільний простір за допомогою засобів масової інформації взагалі та телевізійних засобів масової інформації як одного з найбільш популярних різновидів ЗМІ зокрема. Причому ЗМІ не тільки інформують (що закріплено в їх назві), вони активно впливають на особистість, формуючи її ставлення до навколишнього світу, світогляд, моральні та політичні переконання. При цьому використовуються як загальні для усієї аудиторії ЗМІ прийоми і методи формуючого впливу, так і специфічні, розраховані на конкретні цільові аудиторії, виділені за ознаками віку, соціального статусу, матеріальної забезпеченості тощо. В якості однієї з таких цільових груп і виступає жіноча аудиторія, для впливу на світоглядні позиції і поведінкові установки якої використовуються як загальні методи формуючого впливу ЗМІ, так і специфічні, засновані на використанні фактору гендерної ідентичності. Саме вплив на жіночу аудиторію й розглядався в якості основного предмету дослідження представленої роботи. Висновки, які можна сформулювати за результатами такого розгляду умовно можна поділити на загальнотеоретичні, що дозволяють з нових позицій поглянути на наукову проблематику впливу телевізійних ЗМІ на жіночу аудиторію та прикладні, які дають змогу визначити конкретні прийоми підвищення ефективності впливу телевізійних ЗМІ та дати конкретні рекомендації спеціалістам, які працюють в цій галузі. Загалом, висновки по виконаній роботі можна звести до наступних тез:

Сприйняття масової інформації безпосередньо залежить від тих технічних засобів, які використовуються при передачі цієї інформації. В цьому контексті можна виділити два інтегральних показника: близькість до міжособистісного спілкування та наявність і вираженість психологічного ефекту присутності. За обома показниками найвищі показники має такий засіб ЗМІ як телебачення.

Існують два основних напрямки формуючого впливу ЗМІ: зовнішній і внутрішній. Зовнішній вплив здійснюється через соціальні комунікації; внутрішній вплив – за допомогою зміни самої людини: її менталітету, ціннісних орієнтації, потреб, інтересів, а також формування суспільної думки та моралі. Безпосередньо причини формуючого впливу ЗМІ становлять окрему наукову проблему. Можна виділити наступні основні причини: інформація, передана через ЗМІ є завжди організованою; на відміну від інформації, одержуваної в міжособистісному спілкуванні, інформація в ЗМІ повинна бути певним чином структурована. Структурування ж передбачає визначений добір, систематизацію, класифікацію і спеціальне вибудовування інформаційних фрагментів, але, оскільки зазначені дії здійснюються визначеним комунікатором, він неминуче суб’єктивує інформацію, оскільки опосередковує мету структурування власним досвідом, культурою, освітою, професіоналізмом, особистісною спрямованістю. Тому при всіх зусиллях збереження об'єктивності, інформація в ЗМІ виявляється інтерпретованою.

Засоби масової інформації не лише відтворюють об’єктивну реальність, але й активно формують її. Основними засобами формування громадської думки є стереотипи та образи (іміджі); між цими засобами існують значні відмінності. Якщо стереотип абсолютизує явище в його «усереднених» рисах, то образ ідеалізує його, акцентуючи індивідуальні, виняткові якості. Власне кажучи, образ – це набір уявлень про якості того чи іншого предмета, що впроваджуються у масову свідомість. Терміном «імідж» позначають особливого виду образи – уявлення, широко використовувані різними інститутами, товариствами, політичними лідерами для формування установок масової свідомості. Значна частина стереотипів і образів пов’язана з гендерною проблематикою, причому розраховані на жіночу аудиторію стереотипізовані установки об’єктивно пропагують маскулінізовані цінності.

Отримані на сьогоднішній день результати психометричних досліджень показують, що існують певні відмінності у сприйнятті масової інформації і у більш широкому сенсі – у загальних закономірностях протікання когнітивних процесів між жінками і чоловіками. Так, з’ясовано, зокрема, що у жінок більш розвинутий вербальний інтелект, а у чоловіків – зорово-просторовий. Виявлені в ході експериментальних досліджень закономірності (як біологічно, так і соціально обумовлені) дозволяють зробити попередній висновок, про більшу чутливість жінок до вербальних впливів, яка стосовно до специфіки сприйняття масової інформації сприяє тому, що вони менш критично сприймають масову інформацію, ніж чоловіки, які прагнуть охопити представлене у ЗМІ явище в цілому, співставити почуте повідомлення з іншими фактами та логічно його осмислити.

Жіноча аудиторія цікавиться людьми набагато більше, ніж речами, які представляють собою продукт культури. Саме у відповідності з цим феноменом у засобах масової інформації завжди підтримується переважання матеріалів з особистого життя кінозірок, політиків, спортсменів та інших популярних людей.

Можна також зробити висновок про більший вплив на жіночу аудиторію емоційно насичених повідомлень ЗМІ. Це можна пояснити тим, що для жінок характерні у цілому нижчі порівняно з чоловіками показники інтровертивності та більш високі показники сензитивності і, власне, “жіночості” (тобто поведінкових установок, приписуваних суспільством жіночій статевій ролі).

При сприйнятті жіночою аудиторією повідомлення, переданого засобами телебачення особливого значення набуває образ комунікатора. Позитивного ефекту сприйняття можна досягнути по-перше, використовуючи психологічний механізм афіліації: краще буде сприйнята жінка, соціально-демографічні характеристики якої (вік, майновий стан, походження) в уяві телеглядачів будуть подібні до усереднених показників жіночої аудиторії даної телепрограми (для різних телепрограм оптимальними будуть різні образи жінки-комунікатора); по-друге важливе значення має врахування загальних закономірностей сприйняття комунікатора, серед яких найбільше значення має психосемантичне значення кольорового рішення одягу (згідно з даними експериментальних досліджень, жінки віддають перевагу синьому, зеленому та чорному кольорам в костюмі жінки-комуніктора) та стиль мовлення (найоптимальніше –