Інші наукові дослідження підтверджують [], [], що привабливість рекламі додає саме присутність образа жінки, природно красивої, ще краще - дуже красивої. Це і зрозуміло: “чоловік по своїй природі обов'язково зверне увагу на красиву жінку, а вже якщо вона дуже красива, то погляд його затримається настільки, наскільки дозволить час і ситуація. Крім того, чоловіки оцінюють красивих жінок як більш спрямованих на інших людей, турботливих і уважних” [, С. 37-38]. Але і жінка теж зупинить свій погляд на красивій жінці через зовсім іншу причину: “важко утриматися від спокуси порівняти її із собою, оцінити, щось перейняти і, звичайно ж, злегка засудити” [, С. 120].

Далі по силі ефекту привабливості слідують діти. Як показують дослідження, реклама за участю дітей частіше викликає у людей (споживачів) позитивні емоції й інтерес. Саме таку рекламу жінки сприймають краще, ніж чоловіки, у два рази частіше звертаючи на неї увагу [, С. 9-10]. Потім йдуть тварини, особливо домашні, і тільки потім – чоловіки [, С. 120].

Така феноменологія. Вона зрозуміла як психологічно, так і з погляду повсякденного-практичного мислення. Ці пріоритети знайшли своє відображення в рекламі. Левова частка рекламованої продукції демонструється саме на тлі красивих жінок, дітей, тварин, чоловіків, що графічно відбито на малюнку. З урахуванням цього, останнім часом у рекламних роликах, на бікбордах і т.п. усе частіше одночасно зображуються красиві жінки, діти і чоловіки, що виконують різні соціальні ролі і несуть різне значеннєве навантаження.

Для того, щоб глядач з першого погляду проникнув у суть зображуваного (зображеного), побачив знайоме і близьке йому, творці реклами пропонують останньому ідеальне відтворення чоловічого і жіночого образів, що символізують універсальний розподіл ролей і функцій між ними в конкретній сюжетно-соціальній ситуації, яку звик бачити глядач у повсякденному житті. Так у людини формуються відповідні стандарти поведінки і соціально-психологічні установки на сприйняття стандартної поведінки.

Чому саме на символічному відтворенні "жіночності" і "мужності" зосереджує свою увага реклама? У першу чергу тому, що приналежність до визначеної статі одномоментно передається в будь-якій соціальній ситуації і досить значуща для характеристики кожної жінки. Рекламодавці природним образом "продають" споживачу загальновизнану версію соціального миру і взаємин у ньому; вони, як пише Є. І. Кравченко, “підказують, чого від Вас чекають навколишні в більш-менш типовій ситуації, якими повинні бути Ваші дії (нехай навіть здійснені для приховання справжніх намірів), вони орієнтують Вас і Ваших партнерів не порушувати робочої угоди, укладеної на час взаємодії” [, С. 114].

Таким чином, взагалі можна сказати, що сприйняття жіночою аудиторією рекламної інформації опосередковане статево-ролевими стереотипами, які не лише впливають на емоційно-когнітивну сферу жінок, але й до певної міри визначають їхню поведінку [, С. 110-111].

Характерна психологічна властивість стереотипів полягає в наступному. Стереотип можна представити як комплекс, що займає те чи інше місце в динамічній системі образа світу людини й має низку специфічних властивостей і ознак. Можна відзначити дві основні ознаки, що явно фіксуються в дійсності. По-перше, стереотипізований комплекс має малу кількість внутрішніх вимірів, свідомо спрощуючи реальність, що сприймається. По-друге, його відрізняє підвищений ступінь замкнутості, "непроникності", що перетворює стереотип у жорсткий алгоритм переробки інформації відповідного змісту. Іншими словами, сучасна реклама не просто “просуває” на ринку певний товар, а й нав’язує жінкам певну модель рольової поведінки, котра є сильно спрощеною, але в той же час дуже стійкою (так, типова для реклами роль чоловіка – бізнесмен, начальник, мужній, фізично сильний “здобувач” життєвого благополуччя; типова роль жінки – домогосподарка, матір, ніжна лагідна дружина і т.п.). Кількість рекламних сюжетів, в яких жінка відходить від своєї стереотипізованої ролі (наприклад, жінка – керівник комерційної фірми; жінка-хірург; жінка-полісмен і т.п.) є невеликою, в той же час, як вже зазначалося вище, акцент на подібних “нежіночих” ролях героїнь рекламних сюжетів міг би забезпечити маркетинговий успіх рекламованих товарів серед жінок-споживачів.

Іншим важливим моментом оптимізації рекламної продукції, розрахованої на жіночу аудиторію є використання (чи, принаймні, врахування) емоційного компоненту рекламного впливу.

Емоції завжди носять особистий, суб’єктивний характер. Саме при вивченні емоційного компоненту рекламного впливу проявляються статеві, соціальні, демографічні відмінності потенційних споживачів. Багато авторів відзначають зв’язок емоцій людини зі сприйняттям власного “Я” [, С. 231]. Ідентифікація себе з героями рекламного сюжету сприяє виникненню бажання придбати товар. Якщо людина не знаходить для себе нічого цікавого, емоційно забарвленого, то у неї може не виникнути бажання зробити покупку.

Емоції тісно пов’язані з іншими психічними процесами, зокрема, з пам’яттю. На емоційну пам’ять сильний вплив справляє яскравість відчуттів, але, готуючи рекламні матеріали для жіночої аудиторії слід уникати емоційних перевантажень. Так В. Н. Володеєва та Г. А. Ісакова описують наступний експеримент [, С. 20]. Трьом групам людей показали різні рекламні фільми про догляд за зубами. Перша група дивилась емоційний фільм про наслідки поганого догляду за зубами (кровоточиві ясна, викривлені болем обличчя пацієнтів). Друга група дивилась фільм середньої емоційної сили. Третій групі показали звичайну інформацію про гігієну зубів.

Фільм з найбільшим емоційним забарвленням мав невисокий ефект. Лише 8% опитаний заявили, що будуть слідувати порадам реклами. В другій групі цей показник склав 23% і в третій групі 36%. Найбільш ефективним виявився третій фільм з найменшим емоційним