Відповідно до мети і гіпотези перед дослідженням були поставлені наступні конкретні задачі:

- виявити гендерні аспекти уявлень про самореалізацію і життєвий успіх;

- дослідити гендерні уявлення про самореалізацію сучасної жінки як частину соціальних уявлень;

- вивчити особливості гендерних уявлень про самореалізацію сучасної жінки в сім’ї і на роботі, а також об'єктивні показники такої самореалізації (етапи професійного становлення, системи формування ідентичності, поєднання родини і роботи як основна проблема дорослості та ін.);

- виявити гендерні уявлення про самореалізовану жінку (жінку з високим кар'єрним статусом);

- провести емпіричне дослідження гендерних уявлень про жіночу самореалізацію.

При написанні роботи була використана різноманітна література. Це зокрема статті в періодичних виданнях: [], [], [] та ін.; матеріали спеціалізованих збірників: [], [], [], [], []. Крім того, була використана монографічна література по соціології і соціальній психології: [], [], [] а також наукові статті й окремі видання оглядового характеру: [], [], [] та ін. Окремо слід відзначити навчальний посібник [], який містить великий матеріал з проблематики гендерних уявлень і стереотипів. Слід відзначити, що аналогічні видання українських авторів по цій темі на даний момент практично відсутні (і взагалі гендерним дослідженням в Україні не приділяється належної уваги), крім того, у вивчених джерелах проблематика гендерних досліджень розглядається, в основному, як самостійна проблема, а не в контексті уявлень про жіночу самореалізацію.

Новизна дослідження. Тема самореалізації зачіпалася в роботах таких авторів як Р. Дроедж, А. Маслоу, К. Роджерс, К. Хорні та ін., але все ж таки вони не приділяли достатньої уваги саме жіночої самореалізації, крім того, у процесі аналізу матеріалу з'ясувалося, що по цій тематиці немає узагальнюючої роботи, що ще раз підтверджує актуальність і визначає новизну дослідження. У такий спосіб новизна даного дослідження полягає в розгляді жіночої самореалізації з позицій гендерних уявлень; ця тема є досить мало вивченою, а на Україні – практично не дослідженою. Новизна визначається також авторським методичним рішенням дослідження й емпіричних фактів, отриманими в ході дослідження.

Практична значимість роботи визначається можливістю використовувати отримані дані в матеріалах навчальних курсів «Психологія статевих відмінностей», «Гендерні проблеми розвитку України на сучасному етапі», «Гендерні дослідження в психології» та ін. і в практичній психологічній роботі з гендерної проблематики взагалі і питань жіночої самореалізації зокрема.

Структура роботи. Структурно робота складається з вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.

Теоретичний аналіз гендерних уявлень про жіночу самореалізацію

Гендерні аспекти уявлень про самореалізацію і життєвий успіх

Вивчення уявлень про жіночу самореалізацію може бути здійснене в контексті теорії соціальних уявлень С. Московичі. Вихідним пунктом поглядів Московичі є його теза про світ уявлень як про деякий “тип реальності”, з яким зіштовхується індивід у повсякденному житті. Ця позиція суперечить біхевіористській точці зору, відповідно до якої об'єктивний світ фізичних об'єктів вичерпує собою “навколишнє середовище” людини, що існує незалежно від нього і служить стимулом його ідей, образів, атрибуцій і уявлень. “Якщо мова йде про реальність, – пише Московичі, – уявлення – це усе, що ми маємо і до чого пристосовані наші перцептивна і когнітивна системи” [, 22]. Це значить, що будь-яка інформація про визначені об'єкти, який володіє індивід, – це інформація “препарована” уявленнями; вони класифікують отримані дані, відносячи їх до тієї чи іншої категорії, дають їм найменування і перетворюють їх в об'єкт комунікації. “Принципові форми нашого фізичного і соціального оточення фіксуються в уявленнях, і ми самі одержуємо “форму” відповідно до них” [, 22]. У людини немає іншого способу спілкування з зовнішнім світом як за допомогою існуючих і знову створюваних уявлень. Отже, уявлення – це і соціальна призма, через яку сприймається (уявляється) навколишній світ. Відносини зі світом позначені двоїстою специфікою соціальних уявлень: вони обумовлюють досвід, події і людей, з якими зіштовхуються, і приписують, що і як саме варто розуміти. Під “обумовлюванням” Московичі має на увазі здатність уявлень включати об'єкти в систему існуючих соціальних конвенцій, що примушують інтерпретувати речі і події так, а не інакше (наприклад, бачити в піднятій руці знак вітання, а в стиснутому кулаку – погрозу). Здатність соціальних уявлень “нав'язувати себе” пов'язана, по-перше, з когнітивною організацією людини і, по-друге, із соціально-культурною традицією. Соціальні уявлення полегшують сприйняття і переробку інформації на побутовому рівні, але в той же час, стереотипізують і спрощують сприйняття різноманітних категорій навколишнього світу. Існують соціальні уявлення таких, наприклад, категорій як “професор”, “спортсмен”, “піаніст” та ін. Звичайно вони можуть не збігатися з реальними образами конкретних професорів, спортсменів, піаністів, однак соціальні уявлення (які в даному випадку виступають як соціальні стереотипи) забезпечують визначений “вектор” сприйняття, відповідно до якого і відбувається переробка і систематизація інформації на рівні побутової свідомості.

У контексті даного дослідження виділяються гендерні уявлення як різновид уявлень соціальних. Однак тут варто конкретизувати поняття «гендерні уявлення», коротко зупинившись на базовому понятті «гендер».

Гендер – соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка». Через те, що стать є біологічною категорією, соціальні психологи часто посилаються на біологічно обумовлені гендерні відмінності, як на «статеві відмінності». Статеві відмінності охоплюють дуже широке коло властивостей і відносин. Тут є визначені транскультурні, навіть міжвидові філогенетичні константи. Такими константами наприклад є більша агресивність чоловіків і асоціація маскулінної копулятивної пози з домінантною, а