У ході проведеного аналізу було зокрема виявлені високі кореляції між оцінками по шкалах «Креативність» і «Автономність», що можна пояснити виходячи з інтерпретації цих шкал: креативність у загальному випадку – це здатність до творчості, автономність – узагальнений показник незалежності і свободи вибору особистості.

Здатність до творчості передбачає насамперед відхід від існуючих шаблонів і стереотипів, тобто автономність є її необхідною передумовою. У контексті даного дослідження має значення насамперед характеристика креативності як інтегрального показника творчого відношення до життя, що передбачає налаштованість на максимально повну самореалізацію, автономність можна розуміти також як свободу від стереотипів (у тому числі і гендерно спрямованих). Отже, кореляція між двома шкалами підтверджує, що особистості, налаштовані на максимально повну життєву самореалізацію здатні діяти незалежно від пануючих у суспільстві стереотипів, у тому числі і тих, котрі визначають стереотипізовані ролі чоловіка і жінки.

Цікаво відзначити, що хоча усереднена оцінка по шкалі «Погляд на природу людину» у жінок значно вище ніж у чоловіків (76,45 і 62,42 відповідно), а у чоловіків вище кореляції між шкалами «Погляд на природу людини» – «Автономність» і «Погляд на природу людини» – «Креативность». Це особливо чітко видно якщо представити результати графічно (додаток ). Хоча на «жіночому» графіку зв'язок між шкалами помітний, «чоловічий» графік виглядає значно більш узгодженим і чітким. Як видно на графіку 1, жінки в цілому значно частіше при високих показниках по шкалі «Погляд на природу людини» демонструють низькі оцінки креативності й автономності. У контексті даного дослідження можна на підставі цих даних зробити висновок про більшу схильність жіночої вибірки до адекватного сприйняття самореалізації кар’єрно успішних жінок – ця тенденція характерна навіть для жінок, налаштованість яких на власну самореалізацію у високостатусній професійній сфері є невисокою (низькі оцінки по шкалі «Креативність» говорять про обмежені можливості здійснення творчої роботи, низькі оцінки по шкалі «Автономність» дозволяють зробити висновок про ускладнення в тому, щоб «переступити» через існуючі гендерні уявлення про роль і суспільне призначення жінки). Для чоловіків, як уже відзначалося вище, такий підхід нехарактерний – визнання за іншими можливості максимально повної самоактуалізації і самореалізації є «прерогативою» чоловіків, власна налаштованість яких на самоактуалізацію своєї особистості (виявляється в оцінках «Креативність» і «Автономність») досить висока.

Істотно відрізняються також (для чоловічої і жіночої вибірок) і кореляції між усередненим показником САМОАЛ й оцінками за шкалою ригідності. Значима негативна кореляція тут присутня як для жінок, так і для чоловіків, однак у чоловіків вона більш виражена (-0,80 для чоловічої вибірки проти -0,41 для жіночої). Ця закономірність добре узгоджується з раніше висунутою гіпотезою емпіричного дослідження, але в той же час дозволяє її трохи конкретизувати. Як видно з отриманих даних, для жінок можлива ситуація, коли незважаючи на низьку ригідність, усереднена оцінка по шкалах САМОАЛ також є низкою. Тобто деякі не схильні до ригідності жінки тим не менше не виявляють спрямованості на максимально повну особистісну самоактуалізацію. На мій погляд цей феномен можна пояснити глибоким укоріненням гендерних стереотипів у нашому суспільстві; жінки, для яких некритичне сприйняття подібних стереотипів не властиво, проте не хочуть «йти проти течії», готові на штучне заниження свого професійного статусу заради того, щоб відповідати традиційним ідеалам фемінності.

Переходячи до аналізу характеристик, даних респондентами по модифікованому тесту 20-ти висловлень (оцінка особистості самореалізованої жінки) можна відзначити досить високу активність респондентів: середня кількість відповідей склала 11,36 при стандартному відхиленні 3,99, при цьому дані для жіночої і чоловічої вибірок схожі між собою (11,52 і 11,21 відповідно), хоча для жіночої вибірки значення стандартного відхилення трохи вище ніж для чоловічої (4,34 проти 3,70). Таким чином, можна зробити попередній висновок про те, що запропонований образ жінки з високим кар'єрним статусом викликав інтерес у респондентів обох статей. Як уже було показано в пункті , у цілому спостерігається перевага особистісних характеристик над рольовими.

Цікаво, що в експериментах М. Куна, спрямованих на виявлення відносин досліджуваного до самого себе спостерігалася зворотна тенденція – перевага рольових характеристик над особистісними. Цю протилежність, імовірно, можна пояснити тим, що якщо індивід намагається у відкритих відповідях сформулювати уявлення про самого себе, то йому простіше вказати загальні рольові характеристики, тому що вони не пов'язані з малоприємною для більшості людей необхідністю висловлювати про себе оцінні судження. У той же час при сприйнятті іншої людини, зокрема, запропонованого образа жінки з високим кар'єрним статусом, для опитуваного цілком природним є прагнення оцінити для себе саме індивідуальні, особистісні характеристики даної людини, тому що при знанні загальних рольових характеристик ці оцінки відіграють значну роль у формуванні узагальненого відношення до запропонованого образу.

Як було показано в таблиці (стор. ), для усіх вибірок характерна перевага особистісних позитивних над особистісними негативними і нейтральними характеристиками, причому жінки демонструють більшу схильність позитивно оцінювати образ самореалізованої жінки ніж чоловіки.

Аналізуючи обчислені коефіцієнти можна помітити, що усереднені показники по шкалах САМОАЛ мають великі кореляції з особистісними позитивними характеристиками по модифікованому тесту 20-ти висловлень у чоловічої вибірки (0,61), у жіночої вибірки коефіцієнт кореляції хоча і також досить високий (0,51), але його значення все-таки нижче. Тобто значна кількість не налаштованих на власну самореалізацію жінок проте демонструє симпатію до образу соціально успішної, самореалізованої у високостатусній професійній сфері жінки. Щодо причин такого феномена, можна з великою часткою імовірності припустити, що він пояснюється небажанням виступати проти існуючих гендерних уявлень про жіночу самореалізацію, що