Ще одна відмінність у психіці тварин і людини полягає в почуттях. Тварини також здатні переживати позитивні чи негативні емоції, але лише людина може співчувати в горі чи радості іншій людині, насолоджуватися картинами природи, переживати інтелектуальні почуття.

І людині, і тварині властиві інстинктивні реакції на подразники, здатність набувати досвід у життєвих ситуаціях. Проте присвоювати суспільний досвід, який розвиває психіку, здатна лише людина.

З моменту народження дитина оволодіває способами використання знарядь та навичками спілкування. Це, у свою чергу, розвиває почуттєву сферу, довільність, логічне мислення, формує особистість індивіда. Мавпа в будь-яких умовах буде проявляти себе як мавпа, а людина лише тоді стане людиною, якщо її розвиток відбувається серед людей. Це підтверджують випадки виховання людських дітей серед тварин.

Виникнення свідомості пов'язане з початком нового, вищого етапу розвитку психіки. Розвиток психіки у тваринному світі підкорено біологічним законам, а розвиток психіки людини детермінується суспільно-історичними умовами. На відміну від психічного відображення, властивого тваринам, свідоме відображення - це відображення предметної дійсності. Хоча свідомість і має свою передісторію в еволюції тваринного світу, уперше вона виникає в людини в процесі становлення праці і суспільних відносин. Свідома діяльність людини має три характерні особливості, які відрізняють її від поведінки тварин.

Перша особливість полягає в тому, що свідома діяльність людини не обов'язково пов'язана з біологічними мотивами. Нерідко зустрічаються ситуації, коли свідома діяльність людини не тільки не підпорядковується біологічним впливам і потребам, але й входить у конфлікт з ними і навіть пригнічує їх (наприклад, героїзм).

Другою особливістю свідомої діяльності є необов'язкова її визначеність наочними враженнями від середовища. Людина може відображати умови середовища набагато глибше, ніж тварина. Завдяки абстрагуванню людина проникає в глибинні зв'язки і відношення речей, орієнтуючись при цьому не на зовнішні враження, а на глибинні їх закономірності.

Третя особливість полягає в тому, що переважна більшість знань та вмінь людини формується шляхом засвоєння загальнолюдського досвіду, накопиченого в історії суспільства, який передається в ході навчання. Переважна більшість знань і вмінь людини не є результатом її власного досвіду, а набуваються шляхом засвоєння суспільно-історичного досвіду поколінь.

Таким чином, особливості вищої форми життя, властивої тільки людині, слід шукати в соціально-історичній формі життєдіяльності, пов'язаній із суспільною працею, використанням знарядь і виникненням мови. Закономірності психіки, які виявлено у тварин, переносити на людину не можна.

3. Складіть і проаналізуйте схему взаємозв'язку чуттєвих і логічних форм пізнання дійсності.

До чуттєвих форм пізнання дійсності належать відчуття та сприймання. До логічних форм пізнання дійсності належать мислення, уява та пам'ять.

Відчуття – це психічний процес відображення елементарних властивостей дійсності, що безпосередньо впливають на органи чуттів. Сприймання – це психічний процес безпосереднього відображення предметів та явищ у цілісному вигляді на основі визначення їх характерних ознак. Сприймання можливе лише внаслідок відчуття, оскільки сприймати можна лише відчуте. Якщо людина не має органу чуття для відчуття певних властивостей дійсності, то сприйняти їх вона теж не в змозі.

Мислення – це психічний процес опосередкованого та узагальнюючого відображення закономірних зв'язків, істотних для розв'язання проблемних задач. Мислення оперує інформацією, отриманою мозком людини внаслідок відчуття та сприймання; внаслідок мислення будь-яке явище або процес, сприйняті свідомістю людини, займають певне місце в системі оточуючого світу, котра сформувалась у свідомості людини.

Пам'ять – це психічне відображення минулої взаємодії людини з дійсністю, що переходить до інформаційно-регуляційного фонду поведінки. Після сприйняття та осмислення інформації, якщо вона є важливою для людини, вона піддається запам'ятовуванню. Але важливість інформації може бути визначена лише внаслідок мислення.

Уява – це психічний процес конструювання нових образів при включенні досвіду в нові ситуації. Запам'ятована інформація може оброблятися уявою, а отримані внаслідок цього образи - запам'ятовуватися та/або осмислюватися. Крім того, людина здатна піддавати уяві і ту інформацію, яка щойно пройшла відчуття, сприйняття та мислення, але ще не запам'ятована. Нові образи, сконструйовані уявою, можуть запам'ятовуватися або піддаватися впливу мислення.

Загалом можна сказати, що чуттєві форми пізнання дійсності передують логічним та є підґрунтям для них. Логічні форми пізнання дійсності оперують даними, отриманими внаслідок чуттєвих форм.

4. Наведені нижче особливості поведінки людини характеризують її або як індивіда або як особистість. Виділіть особливості, які відбивають поведінку індивіда, й особливості, які відбивають поведінку особистості. Обґрунтуйте свій вибір.

Старанність, гарна координація рухів, комунікабельність, низька адаптація до темряви, працьовитість, чесність, висока сенсорна чутливість.

Особистість – це соціалізований індивід, що втілює найсуттєвіші соціально значущі властивості. Особистість розвивається поступово вже після народження людини в залежності від виховання та оточуючого середовища, хоча й вроджені якості здійснюють вплив на її якості.

У гуманістичних, філософських та психологічних концепціях особистість — це людина як цінність, заради якої здійснюється розвиток суспільства.

Особистість — одна з семи іпостасей людини. Інші — це:

- людина як індивід,

- людина як організм,

- людина як індивідуальність,

- людина як "Я",

- людина — роль,

- людина як фізичне тіло, підвладне всім законам механіки.

Ці характеристики розкривають поняття "людина" з різних боків і не є тотожними. Вони утворюють єдине ціле, і водночас кожна має свої особливості.

Людина з'являється на світ