зв’язках і відношеннях, їх розуміння, прогнозування, прийняття рішень. Мислення включає в себе такі операції, як аналіз та синтез, порівняння і розрізнення, абстрагування, узагальнення, систематизація, конкретизація. Завдяки мисленню людина пізнає закони природи і суспільства, здатна планувати свою діяльність, свідомо управляти технікою, впливати на природу, свідомою управляти своєю діяльністю і діями інших людей. Мислення – це завжди розв’язання якихось проблем, тому для його розвитку необхідно вміти створювати проблемні ситуації в професійній діяльності як керівників, так і підлеглих. Розв’язання різного роду професійних задач вимагає переважно різних типів мислення – образного, практичного або теоретичного. Наприклад, якщо для водія транспортного засобу необхідне образне і практичне мислення, то для керівників верхніх рівнів – високорозвинене теоретичне мислення.
4. Мовлення – це система процесів, що забезпечують передачу і засвоєння інформації, соціальне управління людьми, самосвідомість і саморегуляцію діяльності. Обов’язковою якістю керівника повинна бути висока культура мовлення, володіння усним і письмовим мовленням, вміння використовувати мову як засіб спілкування, переконання і управління людьми.
5. Увага (атенційні процеси) – це особлива форма орієнтовної діяльності, котра дозволяє людині в умовах навчання і професійної діяльності виділяти і чітко сприймати об’єкти на тлі навколишнього середовища. Наприклад, при управлінні потоками транспорту співробітник ДАІ повинен з величезної маси збудників швидко виділяти основні, релевантні для розв’язання його оперативних завдань сигнали. При організації професійної діяльності важливо враховувати властивості уваги людини: обсяг, усталеність, розподіл, переключення, котрі можуть виступати в якості професійних здібностей (наприклад, в діяльності спортсменів, операторів і т.д.). Усталеність уваги – найважливіша умова продуктивності навчальної і практичної діяльності, спостережливості. Відсутність вказаних ознак уваги – одна з основних причин аварійних помилок в управлінні технікою і людьми.
6. Уява (фантазія) – це процес формування нових образів на основі переробки образа пам’яті, тобто минулого досвіду суб’єкта. Уява – основа творчості, винахідництва, передбачення можливих подій. Для активізації уяви як здібності до творчості і передбачення необхідні:
- тренування співробітників і відтворення певних виробничих ситуацій (успішних або аварійних) за їх описами;
- запобігання використанню видуманих ситуацій, самоконтроль мислення;
- розвиток прогностичних здібностей в передбаченні аварійних або конфліктних ситуацій та їх можливих наслідків.
Суб’єктивні фактори успішності навчання і професійної діяльності – це індивідуальні властивості особистості співробітників:
- мотиваційні установки, що визначають ставлення людей до професійної діяльності, її цілей і результатів;
- рівень попередньої підготовленості, професійний досвід, тренованість у розв’язанні певних завдань;
- обдарованість, загальні і спеціальні здібності;
- психологічні властивості особистості (тип нервової системи, працездатність, врівноваженість, емоційність та ін.);
- характерологічні особливості особистості (комунікативність, організованість, відповідальність, самоконтроль та ін.);
- усталеність щодо стресів і саморегуляція;
- відношення до особистості інструктора і керівника, а також до своєї робочої групи.
Система пізнавальних процесів утворює сферу інтелекту і є визначальним компонентом сфери свідомості особистості.
Література
Асмолов В. Психология личности. – М., 1989.
Бандурка А. Психология управления. – К., 1998.
Гуревич К. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. – М., 1970.
Ломов Б. Методические и теоретические проблемы психологии. – М., 1984.