Практично всі люди, і молоді, і не дуже молоді, плануючи своє сімейне життя, звичайно замислюються над двома основними, пов'язаними з нею, проблемами:

Хто міг би явитися для мене кращою сімейною парою?

Чи складуться мої сімейні відношення з даною людиною?

Частіше усього і глибше усього над даними проблемами замислюються ті люди, що уже порівняно зрілі або раніше мали невдалий досвід сімейного життя. Вони насамперед і звертаються по допомогу до психолога-консультанта.

У той час коли сім'я ще тільки починає складатися (мається на увазі початок процесу психологічної адаптації членів сім'ї до умов свого спільного життя), у психології й у поведінці членів молодої сім'ї спостерігаються помітні і неминучі в цьому випадку зміни. Вони відбуваються, як правило, досить повільно і з визначеними складнощами, тому що кожний із членів сім'ї на той час, коли він наважується одружитися, є вже особистістю, із своїми, більш-менш стабільними рисами характеру, навичками і поглядами.

Психологія в усіх без винятку людей істотно відрізняється, і ці розходження неминуче починають виявлятися у сімейних взаємовідносинах людей, особливо в перші місяці і роки існування сім'ї. У силу таких розходжень між членами сім'ї виникають протиріччя, суперечки і навіть конфлікти, що подружжю необхідно вирішувати. На це звичайно іде досить багато сил і часу, і далеко не завжди всі питання і проблеми відразу вдасться розв'язати.

Типові проблеми, через які члени молодої сім'ї можуть звертатися в психологічну консультацію, такі: відсутність між подружжям належного порозуміння. Психологічна несумісність характерів. Несумісність навичок, вчинків і дій подружжя. Істотні розбіжності в поглядах подружжя із питань, що потребують у сім'ї визначеної єдності думок.

Кожна з цих проблем має свої індивідуально своєрідні для кожної сім'ї варіанти, а також свої специфічні причини. Починати практичне психологічне консультування в цьому випадку необхідно з перевірки слушності припущення про ці причини (після ідентифікації самої проблеми).

Взаємовідносини подружжя із їхніми батьками являють собою проблему, що часто виникає незалежно від особистих взаємовідносин самих членів подружжя, але може справляти визначений вплив на них. Взаємовідносини подружжя з батьках і один з одним, як правило, не збігаються, і це саме по собі створює складнощі, що доводиться переборювати в сім'ї, у практиці психологічного консультування.

Типові проблеми, що виникають в аналізованих видах взаємовідносин, випливають з наступних причин:

1. У одного або у обох членів подружжя чомусь не складаються відношення з власними батьками.

2. У одного або в обох членів подружжя у силу тих або інших причин не складаються взаємовідносини з батьками іншого члена подружжя.

Чим може тут допомогти клієнту психолог-консультант? Насамперед разом із клієнтом він повинен старанно проаналізувати виниклу ситуацію для того, щоб точно відповісти на такі питання:*

Які першопричини виниклого конфлікту?*

Коли, при яких умовах цей конфлікт уперше з'явився?*

Як цей конфлікт розвивався далі?*

Чи намагався клієнт самостійно розв'язати цей конфлікт?*

Як поводився при цьому інший член подружжя?*

Як реагували батьки члена подружжя на виниклий конфлікт?*

Що намагалися робити вони самі для його вирішення?*

У чому полягають основні проблеми, без вирішення котрих практично неможливо усунути цей конфлікт?

Отримавши чіткі відповіді на всі ці питання, психолог-консультант і клієнт можуть далі домовитися про спільні дії, спрямованих на вирішення конфліктної ситуації.

3. Основні питання індивідуального консультування

Життєві невдачі людини - це проблеми, що стосуються особливостей її особистості або особистих взаємовідносин з іншими людьми. Життєві невдачі особистого характеру викликають важкі емоційні переживання. Сюди належать, наприклад, часткова або повна втрата людиною основної мети свого життя, утрата працездатності в значимому виді діяльності, байдужність до усього, зниження самооцінки і рівня домагань, регресивні зміни в особистості й у поводженні людини. Все це нерідко відбувається в тому випадку, якщо невдачі стають занадто частими або хронічними, і людина не в змозі їх попередити або усунути.

До невдач особистого характеру звичайно належать ті, що сприймаються людиною як дуже серйозні життєві недогляди. До числа типових невдач особистого характеру можна віднести ті, що час від часу переживаються багатьма людьми. Це, наприклад, занепокоєність недостатнім рівнем власного психологічного, особистого і комунікативного розвитку. Частіше усього такі переживання лишають у душі людини неприємний слід, що може бути пов'язаний із негативними емоціями самого широкого діапазону, від ледь помітного, хронічно поганого настрою до частих афектів і стресів.

Що ж повинен запропонувати психолог-консультант, якщо до нього звернеться клієнт із скаргою на життєві невдачі, пов'язані з недостатнім розвитком у нього яких-небудь здібностей?

Насамперед консультанту в цьому випадку необхідно старанно розібратися в тому, у чому насправді складається проблема клієнта, постаратися сприйняти і зрозуміти цю проблему так, як її розуміє і сприймає сам клієнт. Мова йде про таке сприйняття і розуміння проблеми клієнта, що робить психолога-консультанта особою, зацікавленою у її вирішенні. Для цього консультанту спочатку необхідно уважно вислухати клієнта, задати йому ряд питань, що проясняють суть проблеми, наприклад:

1. На відсутність або слабкий розвиток яких здібностей ви скаржитеся?

2. Для чого вам необхідно мати саме ці здібності?

3. Чи можна вам обійтися без них або замінити якими іншими здібностями?

4. Чи є у вас достатньо точні дані про те, наскільки ці здібності розвинуті у більшості інших людей?

5. Чи були у вас у дитинстві які-небудь задатки до розвитку цих здібностей, і якщо вони були, то в чому виявлялися?

6. Які заходи ви або ваші батьки у свій час вживали для розвитку й удосконалювання цих здібностей?

Аналізуючи відповіді клієнта на ці