Коли клієнт скаржиться на те, що особисто в нього або в близьких йому людей слабко розвинуті які-небудь інтереси і потреби, консультант-психолог повинен поставити точний діагноз мотивації клієнта, а потім пропонувати рекомендації по практичному вирішенню проблеми клієнта. Приміром, батьки дитини можуть скаржитися на те, що вона нічим серйозним не цікавиться, хоча вже достатньо доросла, наприклад підліток або старшокласник. Доросла людина може звернутися в психологічну консультацію зі скаргою, що вона сама або хто-небудь із близьких їй людей втратила інтерес до життя, до того, чим раніш із захопленням займалася. У цих і інших подібних випадках обов'язково потрібно поставити точний і незалежний діагноз, а не сприймати ситуацію тільки зі слів клієнта.

У житті багато людей змушені вислуховувати зауваження на свою адресу з боку інших людей, що стосуються відсутності в них потрібних емоційних реакцій на події, що відбуваються. Особливо часто подібні зауваження роблять близькі люди, що вправі розраховувати на емоційно позитивні реакції з її сторони. Вислуховуючи подібні зауваження, людина в кінцевому рахунку дійде висновку, що в її емоційному житті щось насправді не в порядку, особливо якщо подібні зауваження їй часто роблять значимі люди, до яких вона ставиться аж ніяк не байдуже.

Типові скарги клієнтів на проблеми емоційного характеру можуть бути такими:

- занадто сильно виражена емоційність, що клієнт хотів би зменшити, навчившись стримувати прояв своїх емоцій;

- занадто слабко виражена емоційність, що фактично граничить із байдужністю і холодністю;

- неадекватність зовнішнього вираження емоційних реакцій, невідповідність внутрішніх переживань їхньому зовнішньому прояву в жестах, міміці людини;

- явне переваження емоцій над розумом у поводженні людини. Там, де необхідно діяти спокійно і розумно, приймаючи продумані і зважені рішення, людина діє імпульсивно, під впливом емоцій.

Іноді відповідних рекомендацій чекають від психолога достатньо дорослі люди, особливо бізнесмени, які скаржаться, що в спілкуванні з іншими діловими людьми вони виявляють занадто багато емоцій, зриваються, не можуть стримувати себе.

Слабко виражена емоційність, як проблема, у практиці проведення психологічного консультування зустрічається рідше, чим надмірно виражена емоційність.

Нерідко ця проблема виникає в сфері сімейних взаємовідносин, особливо в молодих сім'ях, де один із членів подружжя скаржиться на відсутність емоцій у іншого. Мова йде про такі емоції, що повинні виявлятися в природних людських відносинах.

Іноді причиною скарг на слабко виражену емоційність стають досить помітні несприятливі зміни, що відбуваються в душі і поведінці людини під впливом тих або інших подій у житті. Вони призводять до зниження загального життєвого тонусу людини і, отже, її емоційності, породжуючи апатію, депресію, байдужність і холодність у взаємовідносинах із людьми, у тому числі і достатньо близькими для даної людини. З медичної практики відомо, що подібні явища можуть бути пов'язані із серйозними нервовими й органічними захворюваннями, тому вони і викликають підвищене занепокоєння.

Які ж рекомендації може запропонувати психолог-консультант клієнту в розглянутих випадках емоційних порушень?

Насамперед постаратися заспокоїти клієнта, переконавши його в тому, що виражена емоційність його реакцій у більшості випадків не є надмірною і не виступає як скільки-небудь серйозне порушення в психіці. Нерідко вона являє собою просту типологічну особливість прояву його цілком нормального, природного темпераменту, наприклад холеричного.

Вивчити за допомогою якогось спеціальний психологічного тесту темперамент клієнта, зіставити результати проведеного тестування з наявною поведінкою і з тієї інформацією, що клієнт сам повідомляє про себе в процесі консультування. Далі, спираючись на таке порівняння, можна зробити висновок про те, є або не є підвищена емоційність клієнта природною особливістю його темпераменту. На закінчення можна повідомити свої висновки клієнту.

Рекомендувати клієнту поводитися природно в спілкуванні з людьми, відповідно до виявленого в нього типу темпераменту, і перестати переживати з приводу своїх нібито неадекватних емоційних реакцій.

Висновки

Під результативністю психологічного консультування розуміються його кінцеві результати для клієнта, як-то - те, що в його психології і поведінці дійсно змінилося під впливом проведення консультування.

Передбачається, що результати психологічного консультування в більшості випадків його проведення є позитивними, принаймні, - такими, які очікуються клієнтом і психологом-консультантом. Проте одна справа очікування і надії, інша справа - реальна дійсність. Іноді явний позитивний результат психологічного консультування може на перший погляд здаватися негативним. У результаті проведення психологічного консультування щось у психології й у поведінці клієнта може дійсно змінитися, але не відразу.

Об'єктивні ознаки результативності психологічного консультування виявляються в тому, що його супроводжують достовірні факти, які свідчать про успішність консультування.

Суб'єктивні ознаки результативності психологічного консультування виявляються в почуттях, відчуттях, думках і уявленнях консультанта.

Внутрішні ознаки результативності психологічного консультування виявляються в змінах психології клієнта. Вони можуть відчуватися або не відчуватися клієнтом, можуть виявлятися або не виявлятися в його реальній поведінці, у доступних зовнішньому спостереженню діях і вчинках клієнта.

Зовнішні ознаки результативності психологічного консультування, навпроти, завжди і достатньо чіткою уявою виявляються у видимих, доступних прямому спостереженню формах його поводження.

Література

Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное консультирование. – М., 1994.

Моховиков А. Телефонное консультирование. – К., 1994.

Немов Р. Психологическое консультирование. – М., 2001.

Ніщинський О. Практикум з індивідуально-психологічного консультування для початківців. – К., 1997.