Юридична психологія

План

Завдання 1. Методологія психологічної науки. Класифікація методів юридичної психології

Методологія - це навчання про систему наукових принципів, форм і засобів дослідницької діяльності. Методологія допомагає обрати правильний напрямок у розвитку науки, виробити методику досліджень, дати інтерпретацію одержуваних результатів. Ще наприкінці двадцятих років Л.С. Виготський відзначав, що психологія не рушитиметься далі, поки не створить методології. Це зауваження актуально і для юридичної психології як однієї з прикладних галузей психологічної науки.

Особлива актуальність розробки методологічних питань відчувається там, де є прямі виходи теоретичних, експериментально-психологічних досліджень юридичної психології в практику, зокрема, питання судово-психологічної експертизи, психологічні аспекти боротьби з різноманітними злочинами, психологічний добір кандидатів на службу в правоохоронні органи і т.д. Саме тут виникає особлива відповідальність за результати і висновки про сутність психологічного і детермінанти його розвитку.

Методологія як система має таку трьохрівневу структуру:

1. Фундаментальні загальнонаукові принципи.

2. Окремі наукові принципи, що лежать в основі наукової галузі.

3. Система конкретних методів, використовуваних для вирішення спеціальних дослідницьких задач.

Фундаментальні принципи засновані на узагальнюючих, філософських положеннях, що відбивають найбільше істотні властивості об'єктивної дійсності і свідомості з урахуванням наявного досвіду, здобутого в процесі пізнавальної діяльності людини. До загальнонаукових принципів дослідження звичайно відносять: принцип об'єктивного дослідження психіки, діалектичний, історичний, структурно-системний, пізнавальний і принцип цілісності.

Окремі наукові принципи визначаються особливостями тієї або іншої наукової області. Ці принципи складають методологічну базу дослідження, або, іншими словами, теорію методу. До даної групи принципів можна віднести: принцип детермінізму, причинної (каузальної) обумовленості психічних явищ, принцип вивчення психіки в єдності свідомості і діяльності.

Конкретні методи – це методи, за допомогою яких досліджуються закономірності будь-якої науки, визначають її розвиток і ступінь одержуваних результатів. Вибір методів, послідовність і техніка їх застосування - усе це визначається обсягом, характером фактичного матеріалу й умовами проведення дослідження.

По цілях дослідження методи юридичної психології можна розділити на три групи:

1. Методи наукового дослідження. З їхньою допомогою вивчаються психічні закономірності людських відношень, регульованих нормами права; розробляються наукові рекомендації для роботи з боротьби зі злочинністю.

2. Методи психологічного впливу. Вони застосовуються посадовими особами, що ведуть боротьбу зі злочинністю

3. Методи судово-психологічної експертизи. Крім методів, що використовуються в психології, сюди входять сугубо специфічні методи, такі як метод психологічного аналізу кримінальної справи, метод судово-психологічного інтерв'ю, судово-психологічної експертизи і т.д.

По засобах дослідження юридична психологія має у своєму розпорядженні такі загальнонаукові методи як спостереження, анкетування, метод інтерв'ю, лабораторний і природний експеримент і інші. Охарактеризуємо найбільше поширені з них.

Метод спостереження - один з основних методів психологічного дослідження, сутність якого складається в навмисному, планомірному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ із метою вивчення їхніх специфічних змін у визначених умовах і відшукуванні змісту цих явищ.

Метод самоспостереження (інтроспекції) - спостереження людини за внутрішнім планом власного психічного життя, що дозволять фіксувати її прояви (переживання, думки, почуття й ін.). Цей метод полягає у тому, що дослідник одночасно є і випробуваним, і спостерігачем за самим собою і особою, що фіксує спостереження.

Метод бесіди - метод одержання інформації на основі вербальної (словесної) комунікації, використовується для одержання різнобічних відомостей про особистість шляхом безпосереднього спілкування з нею. Цей метод припускає упорядкування переліку питань, що необхідно прояснити в процесі спілкування.

Метод інтерв'ю - засіб одержання інформації за допомогою усного опитування. Цей метод дослідження близький до методу бесіди, але якщо під час бесіди суб'єкт як би "підводиться" до питання, часто відповідає на запитання, що навіть не було сформульоване, то інтерв'ю проводиться по чітко сформульованій програмі, респондент відповідає на конкретно поставлені питання.

Метод анкетування - близько підходить до методу інтерв'ю, але опитування тут проводиться не усно, а письмово - за допомогою анкет. Цей метод припускає опитування великого числа осіб і характеризується однорідністю питань.

Біографічний метод - цей метод полягає в зборі й аналізі відомостей біографічного характеру, відомостей про факти і події, що мають соціально-психологічне значення в житті людини.

Метод узагальнення незалежних характеристик - збирання даних про особистість із різноманітних, не залежних друг від друга джерел. Метод узагальнення незалежних характеристик по широті одержуваного матеріалу ефективніше біографічного методу. Даний метод дозволяє побачити психологічні якості особистості у всіх проявах, оцінити людину об'єктивно, із різних сторін, виключивши суб'єктивне до неї відношення.

Завдання 2. Психологічні особливості професійного спілкування

Психології належить значне місце в організації усіх видів людської діяльності. Закономірності психіки індивіда багато в чому визначають не тільки його спроможність брати участь у суспільній праці, виконуючи при цьому самі різноманітні функції в залежності від посадових або особистих устремлінь, але і можливість здійснювати свою роботу відповідно до обраної професії. Сучасні дослідження фахових якостей і характеристик тієї або іншої області діяльності людини дозволили виявити комплекс психологічних показників, що дає можливість вивчати й відокремлювати у самостійні галузі знання таких науки, як інженерна, військова, космічна, медична психологія, психологія праці, мистецтва, спорту й ін.

Слідча робота з погляду її психологічних показників є найменш вивченою областю фахової діяльності людини, що не сприяє вирішенню проблем її наукової організації. До числа останніх поряд із фаховим підготуванням і фаховим добором осіб, що можуть працювати в цій галузі, належать проблеми, пов'язані зі створенням психологічно сумісних колективів слідчих і судів,