За кількісною ознакою виділяються малі і великі групи.

Мала група - це сукупність людей, що спільно виконують визначену цілеспрямовану діяльність і мають безпосередні контакти відповідно до характеру розв'язуваних задач (технічних, економічних, наукових і ін.). Прикладом малих груп може служити екіпаж літака, виробнича бригада, спортивна команда, шкільний клас, сім'я і т.п. Мала група звичайно включає у свій склад від 2 - 3 до 30 - 40 чоловік.

Характеризована група належить до реальної групи і є малою групою.

У зв'язку з процесами соціалізації особистості в онтогенезі і послідовністю вибору людиною конкретних групових контактів розрізняють первинні і вторинні групи.

Первинні (контактні) групи - це ті об'єднання, у котрі люди включаються на перших етапах соціалізації (сім'я, плем'я, клас). Це, як правило, групи, що не вибирають, і в них індивід включається стихійно.

Вторинні (контактні) групи - це співтовариства, у які індивід включається на більш пізніх етапах свого розвитку, отримавши попереднім вихованням можливість довільного вибору своєї подальшої діяльності, реалізації своїх життєвих цілей

Дана група є вторинною групою.

За рівнем організації розрізняють групи, низького і високого рівня розвитку.

До груп низького рівня розвитку відносять асоціації, корпорації, дифузійні групи.

Асоціація (від лат. assotiatio - з'єднання) як соціально-психологічне явище, що означає групу, у якій відсутніх об'єднуюча її продуктивна діяльність, чітка організація і керування, а ціннісні орієнтації неусвідомлені, хитливі, ситуативні міжособистісні відносини виявляються тільки в умовах безпосереднього групового спілкування. Такі об'єднання схильні до текучості, нестійкості.

Асоціації, у яких соціальні орієнтації мають негативний характер, утворюють асоціальні об'єднання (наприклад, деякі неформальні молодіжні групи). Вони іноді набувають явно антигромадського характеру (злочинні групи). В умовах антисуспільно спрямованої організації і керівництва вони легко можуть перетворитися в корпорації.

Корпорація (від лат. corporatio - об'єднання) - це група, що характеризується замкнутістю, авторитарністю керування, протиставляє себе іншим соціальним спільностям на основі своїх вузьких особистих, корисливих інтересів. Міжособистісні відношення тут характеризуються асоціальними ціннісними орієнтаціями.

По значимості конкретної групи для особистості виділяють групи, включення і референтні групи.

Група включення - це мала контактна група, у яку включений конкретний індивід і яку він завжди оцінює з точки реалізації своїх можливостей, своїх соціальних позицій, рівня прагнень, а також дає їй визначену оцінку.

Референтна (від лат. referre - повідомляти) - це реальна або умовна група, що індивід вважає для себе еталонною, на норми і цінності якої він орієнтується у своєму поводженні і самооцінці.

Відповідно до суспільного статусу виділяють групи формальні (офіційні) і неформальні (неофіційні).

Неформальна група ніким не організовується, а виникає спонтанно на основі симпатій, що з'являються між людьми, і антипатій, подібних інтересів, дружби, взаємодопомоги і т.д.

Дану групу можна віднести до неформальних груп.

Література

Коновалова В. Правовая психология. – Харьков, 1990.

Мостовая М. Юридическая психология. – К., 1999.

Романов В. Юридическая психология. – М., 1998.