і в набагато більшій їхній пластичності. Можна сказати, що бідність можливостей новонародженого у дитинстві в загальному підсумку є генетичною умовою його наступного психічного багатства.
Формування індивідуального досвіду, установлення відносин і зв'язків із соціальним оточенням на основі механізму тимчасових зв'язків означає перехід від новонародженості до нового дитячого періоду життя. При цьому із самого початку дитина є не тільки об'єктом, але й суб'єктом відносин у їх первісному елементарному вигляді. Хоча перші окремі асоціації виявляються ще до народження дитини, легкість і швидкість їхнього утворення, їхній універсальний характер виявляються лише до кінця першого місяця життя, коли всі аналізаторні системи забезпечують вибіркові зв'язки із середовищем. Подальший розвиток індивідної організації в дитячому віці виражений в посиленні її властивостей і в їхній подальшій інтеграції, у розгортанні і формування передумов соціального розвитку людини, де в першу чергу складаються передумови суб'єкта й об'єкта спілкування, мовної діяльності і суб'єкта пізнання.
Література
Бронштейн А.И., Петрова Е.П. Новые данные о состоянии звукового анализатора новорождённых и детей раннего грудного возраста // Труды I научной конференции по возрастной морфологии и физиологии / Под ред. А.А. Маркосяна. – М., 1954.
Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – М., 1982-1984. –
Т. 4.
Зонова А.В. О цветовом зрении детей первых месяцев жизни // От простого к сложному / Под ред. Н.И. Касаткина. – М.; Л., 1964.
Кулаковская Е.С. Наблюдения за чувством вкуса и обонянием новорождённых. – М., 1989.
Мелешко С.Д. Физиология высшей нервной деятельности ребёнка. – М., 1988.