2.2. Засоби масової інформації

Не менш важливим інститутом соціалізації є засоби масової інформації. Їхня заслуга велика в багатьох сферах громадського життя: культурі, політиці, економіці, освіті і вихованні й ін. Але разом з тим, вони вносять свій внесок у відрив людей від реальності, пропонуючи цілу індустрію відчуттів замість повноцінних взаємин, дають готові зразки думок і вчинків. “…існує погроза надлишкового, усеїдного споживання телевізійної й іншої масової культури, що негативно позначається на розвитку творчих позицій, індивідуальності і соціальній активності особистості” . Кон І.С. Психологія ранньої юності. - М.: Освіта, 1989. – С.: 29.

Члени родини можуть вечорами після роботи і навчання збиратися біля екрана на кілька годин, перекидаючись лише репліками з приводу переглянутого, але не приділивши уваги проблемам і інтересам один одного. Багато хто знаходить у телебаченні ефективне, на їхній погляд, засіб відходу від проблем. Часом екранні персонажі говорять про те, що реальність нудна, складна, непередбачена, і тому треба відвернутися, розслабитися, відпочити.

Емоційна подача матеріалу може сприяти швидкому і міцному засвоєнню подібних формул.

2.3. Релігія

Релігія відіграє важливу роль в історії, культурі і моральному кодексі суспільства. У важкий для людини час вона звертається до релігії, і вона дає їй віру, надію і сили для протистояння важким іспитам. Говорячи про релігійні представлення, З.Фрейд пише, що “скарбниця” цих представлень породжена “з потреби зробити безпорадність людини стерпної…”,“життя в цьому світі служить деякої вищої мети, що, щоправда, нелегко угадати, але яка, безсумнівно, означає удосконалювання людської істоти”. Фрейд З. Психоаналітичні етюди. / під ред. Донського Д.І., Круглянського В.Ф. - Мн.: ООО “Попури”, 1996. – С.: 493. Релігія може стати великою силою, що допомагає пройти життєвий шлях із усіма його позбавленнями, надійною опорою у важкі дні. Але, разом з тим, релігія може стати і силою, що веде від дійсності. Пошуки себе, прагнення до самовдосконалення приводять у світ релігійних ілюзій. Часом, непомітно для себе людина виявляється утягненим в одну з релігійних сект, деструктивних по своїй суті. Під прикриттям шляхетної мети "прагнення до духовності" відбувається насильницький (з боку керівників секти чи гуру) відрив від дійсності. По дослідженнях молодих людей, які були притягнуті у деструктивні секти відрізняють:

- Відчуження від близьких, іноді з вираженою ворожістю. Може супроводжуватися входом з будинку;

- Відмовлення від навчання чи роботи з повним зануренням у діяльність секти;

- Припинення читання художньої літератури, газет, журналів, але читання релігійних видань різні навчання, що розкривають зміст релігії;

- Відмовлення від користування радіо і телебаченням;

- Зміна режиму харчування із систематичним недоїданням, виключенням продуктів зі змістом живих білків. (Наслідок - фізичне виснаження і стомлюваність);

- Різке обмеження сну до 3-4 годин на добу. (Повне виснаження);

- Замкнутість, утрата друзів, утрата колишніх інтересів, інтересу до протилежної статі;

- Повна переконаність у правильності вибору свого духовного навчання й у суті самого навчання;

- Поява амімії, усунутого погляду, рівного холодного тону голосу, байдужності до зовнішності;

- Наявність сверхцінних ідей.

Часто в таких людей виникають серйозні психічні порушення. Цьому сприяють фізичне і психічне виснаження, багаторазове введення в гіпнотичні стани під видом релігійних проповідей, обрядів, ритуалів, прямих чи непрямих уселянь. Тривалі медитації приводять до стану самогіпнозу з повним відключенням від навколишньої дійсності.

У членів сект розвивається психологічна і духовна залежність від проповідників, від “духовного наркотику”. Таким чином, під видом релігії молодь схиляють до відмовлення від земного життя, природних потреб, колишніх переконань. Це може привести до психічного і фізичного самознищення.

2.4. Суспільство

“Віддаючи належне неповторної індивідуальності кожної конкретної особистості, варто помітити, що будь-яке суспільство в реальний історичний відрізок часу здобуває деякі загальні ментальні параметри, що дозволяють говорити про психічне здоров'я нації”. “Сучасний період історичного розвитку України характеризується з однієї сторони такими позитивними явищами, як відновлення волі і демократії, руйнування тоталітарного режиму, повернення українського національного менталітету, деідеологізація суспільства, знаходження особистістю своїх прав, вільностей, релігійних переконань. З іншого боку, настільки радикальні і стрімкі зміни у всіх сферах життя суспільства, при їх безумовній позитивній стратегічній оцінці, не можуть не робити могутнього стресуючого впливу на психіку більшості людей”. Стрімко міняється звичне середовище і формуються нові обставини, що не мають чітких орієнтирів, що сприяє розвитку і посиленню екзистенціальних страхів перед реальністю. Соціально - економічні утруднення загострюють міжособистісні конфлікти, що сприяє роз'єднанню членів суспільства.

Втрата в кризовий час почуття внутрішнього комфорту, рівноваги, безпеки стає для багатьох вирішальним фактором у виборі адиктивної стратегії поведінки у відповідь на вимоги середовища. Росте рівень алкоголізації і наркотизації суспільства. Усе більше в ці адикції втягується молодь.

Надмірне захоплення романтикою молоді вносить свою лепту у відрив її від реальності. У своїх романтичних поривах підлітки стають запеклими аматорами природи. Це не відноситься до тих, хто іноді залишає суєту міст і відправляється в первозданний світ природної краси і гармонії, щоб відпочити і набратися сил. Небезпека в тім, що деякі