Часом, як рекламу різних видів адиктивного поводження, може виступити таке близьке і необхідне усім почуття, як почуття гумору.

Безсумнівно, це почуття допомагає легше йти по життю, але занадто вже смішними в жартах і анекдотах виглядають алкоголіки, наркомани чи токсикомани. У деяких людей, у силу їхніх особистісних особливостей, це може закріпити їхню лінію поводження, тому що можливість виглядати смішним для деяких є одним зі способів самовираження, самопрезентації чи захисту.

3. ВІКОВІ ФАКТОРИ РИЗИКУ

3.1. Підлітковий комплекс

Під підлітковим комплексом розуміються різко виражені особливості підліткового віку. Підлітковий комплекс характеризується занепокоєнням, тривогою, схильністю підлітка до різких коливань настрою, меланхолією, імпульсивністю, негативізмом, конфліктністю і суперечливістю почуттів, агресивністю. До психологічних особливостей підліткового віку відносять перепади настрою, категоричність висловлень і суджень, бажання підлітка бути визнаним і оціненим іншими, що сполучається з показною незалежністю і бравадою, боротьбу з авторитетами й обожнювання кумирів. Егоїстичність підлітка виявляється поряд з відданістю і самопожертвою. Прояв брутальності і безцеремонності до інших людей сполучається з неймовірною ранимістю, коливаннями чекань від сяючого оптимізму до самого похмурого песимізму. Психологія людини від народження до смерті / Під ред. Реана А.А. - СПб.: Прайм – ЕВРОЗНАК, 2001. – С.: 278.

Загострюється чутливість підлітка до оцінки іншими його зовнішності, здібностей, сили, умінь у сполученні з зайвою самовпевненістю, надмірним критиканством, зневагою до суджень дорослих. Для підлітка характерне сполучення чуттєвості з разючою черствістю, а хворобливої сором'язливості - з наглістю. Спрага визнання виявляється поряд із бравуванням незалежністю, а відмовлення від загальноприйнятих правил – з обожнюванням випадкових кумирів. Почуттєве фантазування підлітка сполучається із сухим мудруванням. Підліток прагне до філософських узагальнень, для нього характерна внутрішня суперечливість психіки, невизначеність рівня домагань, схильність до крайніх позицій; егоцентризм мислення і схильність до теоретизування. Акцентується конфлікт ідентичності проти рольової плутанини, невизначеність, розлад тимчасової перспективи. Підліток характеризується опозиційною готовністю, максималізмом в оцінках, нестерпністю опіки, різноманіттям переживань, зв'язаних із сексуальністю, що пробуджується, невмотивованими коливаннями настроїв.

Підлітковий вік – самий уразливий для виникнення різноманітних порушень і в той же час самий сприятливий для оволодіння нормами дружби.

Підліткова девіантність підкоряється загальним закономірностям – немає ніяких специфічних причин девіантності підлітків. Однак, соціально-економічна нерівність, нерівність можливостей, доступних людям, що належать до різних груп, своєрідно виявляється стосовно до підлітків і молоді. Гілинський Я., Гурвич И., Русакова М., Девіантність підлітків: Теорія, методологія, емпірична реальність. – СПб.: Медична преса, 2001. – С.: 13.

3.2. Особливості соціальної позиції

В усіх суспільствах “поняття “старшинства” має не тільки описове, але і ціннісне, соціально-статусне значення, позначаючи деяку нерівність, чи щонайменше, асиметрію прав і обов'язків. В усіх мовах поняття “молодший” указує не тільки на вік, але і на залежний, підлеглий статус”. Кон І.С. Психологія школярів старших класів. - М.: Освіта, 1988. – С.: 85.

Протиріччя між постійно зростаючими наявними потребами і нерівними можливостями їхнього задоволення здобувають особливо гострий характер стосовно до підлітків і молоді. Бурхливий розвиток їх фізичних, інтелектуальних, емоційних сил, бажання самоствердитися у світі дорослих вступає в протиріччя з недостатньою соціальною зрілістю, відсутністю професійного і життєвого досвіду, невисокою кваліфікацією (чи відсутністю такої), а, отже, і невисоким (невизначеним, маргінальним) статусом. Підлітки, молодь не задоволені умовами навчання і праці, житловими умовами, можливостями виявляти себе у творчій діяльності. Ця незадоволеність порозумівається об'єктивними обставинами, а не “капризами” молодих.

3.3. Особливості вирішення підлітками протиріччя між внутрішньою і зовнішньою самооцінкою

Протиріччя між самооцінкою й оцінкою особистості підлітка навколишніми може привести підлітка до пошуку груп, приналежність до яких сприяє задоволенню потреби в самоповазі. “В умовах, коли самооцінка не знаходить опори в соціумі, коли його поведінка оцінюється іншими винятково негативно, коли потреба в (само)повазі залишається нереалізованою, - розвивається різке відчуття особистісного дискомфорту. Особистість не в змозі виносити його нескінченно довго; підліток не може не шукати виходу зі сформованої ситуації. Його самооцінка повинна знайти адекватну опору в соціальному просторі. Одним з розповсюджених шляхів рішення цієї проблеми є перехід підлітка в групу, у якій характеристика його особистості навколишніми адекватна самооцінці чи навіть перевершує її. Самооцінка підлітка одержує адекватну опору в просторі зовнішніх соціальних оцінок особистості”.

3.4. Особливості підліткових реакцій

У підлітковому віці, у період полового дозрівання, поведінка значною мірою визначається характерними для цього періоду реакціями емансипації, групування, захопленнями (хобі) і сексуальним потягом, що формується. Личко А.Е., Битенський В.С. Підліткова наркологія. - Л.: Медицина, 1991. – С.: 35 – 36. Ці ж фактори можуть сприяти залученню підлітків у групи, де практикується вживання алкоголем, тютюном і наркотиком, за умови, що ці групи дозволять задовольнити які-небудь потреби підлітка, які він не зможе задовольнити в інших групах.

Прагнення до емансипації приводить підлітка до “отруєння волею”, при якому найбільш часті випивки, паління, уживання наркотиків. Зловживанню психоактивними речовинами сприяють комунікативні хобі – бездумне спілкування з однолітками, обмін малозначимою, не потребуючою інтелектуальної переробки, інформацією. Але зловживання психоактивними речовинами зустрічається лише в невеликого числа підлітків і не є наслідком кризи.

Вплив психоактивних речовин на задоволення – невдоволення від сексу, контроль над сексуальним поводженням