У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


боротьби з наслідками не вирішує проблему належним образом. Боротьба з наслідками вимагає величезних витрат: фізичних, моральних, фінансових. Саме по собі рятування від алкогольної чи наркотичної залежності ще не означає повного зцілення. На жаль, недооцінюється руйнівний характер загальних для усіх видів адиктивної поведінки механізмів, в основі яких лежить прагнення до відходу від реальності. Ці механізми не зникають зі зняттям залежності. Позбувшись від однієї залежності, людина може виявитися у владі іншої, тому що незмінними залишаються способи взаємодії із середовищем. Молоде покоління запозичає ці зразки.

Утвориться замкнуте коло, вийти з який дуже непросто. Адиктивна поведінка молоді - явище розповсюджене. Але приділяти увагу важливо не тільки украй важким формам цього явища. Великої уваги вимагають до себе ті, чий відхід від реальності поки ще не знайшов свого яскравого вираження, хто тільки починає засвоювати адиктивні паттерни поведінки у важких зіткненнях з вимогами середовища, хто потенційно може виявитися притягнутим у різні види адиктивної реалізації.

Профілактика адиктивної поведінки особливу значимість здобуває в підлітковому віці. По-перше, це нелегкий кризовий період розвитку, що відбиває не тільки суб'єктивні явища процесу становлення, але і кризові явища суспільства. А по-друге, саме в підлітковому віці починають формуватися дуже важливі якості особистості, звертання до яких могло б стати однієї з найважливіших складових профілактики адикції. Це такі якості як прагнення до розвитку і самосвідомості, інтерес до своєї особистості і її потенціалів, здатність до самоспостереження. Важливими особливостями цього періоду є поява рефлексії і формування моральних переконань. Підлітки починають усвідомлювати себе частиною суспільства і знаходять нові суспільно значимі позиції; роблять спроби в самовизначенні.

Етапами профілактичної діяльності можуть стати наступні складові:

Діагностичний, що включає в себе діагностику особистісних особливостей, що можуть уплинути на формування адиктивної поведінки (підвищена тривожність, низька стресостійкість, хитлива я-концепція, низький рівень інтернальності, нездатність до емпатії, некомунікабельність, підвищений егоцентризм, низьке сприйняття соціальної підтримки, стратегія прятання при подоланні стресових ситуацій, спрямованість на пошук відчуттів і ін.), а також одержання інформації про положення дитини в родині, про характер сімейних взаємин, про сполуку родини, про його захоплення і здібності, про його друзів і інших можливих референтних групах.

Інформаційно-просвітитницький етап, що представляє собою розширення компетенції підлітка в таких важливих областях, як психо-сексуальний розвиток, культура міжособистісних відносин, технологія спілкування, способи долання стресових ситуацій, конфліктологія і власне проблеми адиктивної поведінки з розглядом основних адиктивних механізмів, видів адиктивної реалізації, динаміки розвитку адиктивного процесу і наслідків.

Тренінги особистісного росту з елементами корекції окремих особистісних особливостей і форм поводження, що включають формування і розвиток навичок роботи над собою.

Профілактика аддиктивної поведінки повинна торкнутися всіх сфер життя підлітка: родини, освітнього середовища, громадського життя в цілому.

У родині для підлітка значимими факторами є емоційна стабільність і захищеність, взаємна довіра членів родини. Підліток має потребу в помірному контролі його дій і помірній опіці з тенденцією до розвитку самостійності й уміння приймати відповідальність за своє власне життя.

У сфері освіти необхідний перегляд деяких підходів у вихованні і викладанні навчальних предметів. У зв'язку з проблемою адиктивної поведінки актуальні такі сторони шкільного життя, як адекватне навчальне навантаження дітей, додання особливої значимості особистісному аспекту, що стосується і дитячого, і педагогічного контингенту. Доцільне включення в освітній цикл предметів, інтегрованих курсів, спецкурсів і факультативів, спрямованих у своєму змісті на розширення обсягу знань про реальне життя . Дана інформація необхідна для знаходження волі вибору, для розвитку адаптивних здібностей і розуміння важливості уміння жити в реальному житті і вирішувати життєво-важливі проблеми без страху перед дійсністю, і користаючись різноманітними активними стратегіями подолання стресу.

Повноцінна профілактика адиктивної поведінки неможлива без участі в ній засобів масової інформації - авторитетного і популярного пропагандистського органа. На представників цієї могутньої індустрії повинна бути покладена моральна відповідальність за якість інформаційної продукції і за її зміст. У друкованих виданнях і телевізійних програмах інформація для підростаючого покоління в даний час носить в основному розважальний характер. Діти сприймають засоби масової інформації, особливо телебачення, тільки як розвагу, що може вести їх від проблем реального світу в цілому і проблем підліткового віку зокрема.

У підлітковому віці “вирішальне значення набуває прагнення дітей знайти своє місце в суспільстві”. Фельдштейн Д.І. Проблеми вікової і педагогічної психології. - М. 1995. – С.: 163. “Підлітки прагнуть визначити своє місце в житті, активно шукають ідеал - “творити життя з кого?”. У зв'язку з цим, дуже важливо, які зразки поведінки пропонує суспільство. У суспільному житті велику роль може грати система психологічної і соціальної підтримки підлітків, що забезпечує допомогу молодому поколінню в становленні, у здоровому задоволенні потреб.

Спрямованість на людей - “своєрідна психологічна оберненість до людей” - в істотній мірі залежить від того, наскільки самі люди, суспільство в цілому спрямоване на підростаюче покоління. Тому формування таких важливих якостей для міжособистісних відносин, як емпатія, доброзичливість, готовність до співробітництва й ін. попадає під залежність від готовності суспільства відповідати підліткам тим же. Бодалёв А.А. Особистість і спілкування. - М., 1995. – С.: 65.

ВИСНОВКИ

Адиктивна поведінка частіше зв'язується тільки зі зловживанням психоактивними речовинами, що протікає на тлі зміненого стану свідомості. У більш широкому змісті адиктивна поведінка - один з типів девіантної (відхиленої) поведінки з формуванням прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин чи постійною фіксацією уваги на визначених видах діяльності з метою розвитку і підтримки


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12