Контрольна з загальної психології

1. В одному підрозділі 36 чоловік, в іншому – 41. У ході соціометрії з’ясувалося, що в першому підрозділі зроблено 36 взаємних виборів, а в другому – 20 (число обмежень дорівнювало 3):

1) які коефіцієнти взаємності в колективах двох підрозділів?

2) які психологічні факти варто врахувати, щоб зробити правильний висновок про рівень розвитку міжособистих стосунків у цих підрозділах?

Коефіцієнт взаємності (КВ) обчислюється за формулою:

В даному випадку загальна кількість виборів дорівнюватиме кількості чоловік у підрозділі (кожен член підрозділу зробив свій вибір); кількість взаємних виборів подана у завданні. Отже, визначаємо КВ для першого підрозділу:

КВ для другого підрозділу:

Отже, КВ для першого підрозділу дорівнює 1 (100%) – надзвичайно високий; КВ для другого підрозділу = 0,49 (49%) – високий.

Однак, для того щоб зробити правильний висновок про рівень розвитку міжособистих відносин у досліджуваних підрозділах слід врахувати такі факти як обґрунтованість вибору питання для соціометрії та обґрунтованість встановлення числа обмежень (соціометричного обмеження).

А) Обґрунтованість вибору питання для проведення соціометричного дослідження визначає відповідність питання меті дослідження (тому, який саме бік міжособистих відносин зацікавив дослідника – визначення неформального лідера; міжособисті стосунки під час здійснення професійної діяльності; спільного відпочинку тощо).

Так, наприклад, якщо особовому складу танкового підрозділу при проведенні соціометрії запропонувати відповісти на питання на зразок: “З ким би Ви хотіли бути в одному екіпажі?”, то це, вочевидь, спровокує максимальну кількість взаємних виборів (через обізнаність респондентів з професійними якостями колег, що вже створюють спільний з ними екіпаж та з огляду бажання дати щодо них лояльну відповідь). В той же час, якщо поставити інше запитання, наприклад: “З ким би Ви хотіли зустріти Новий рік?” – кількість взаємних виборів буде меншою.

Б) Обґрунтованість встановлення числа обмежень (соціометричного обмеження). Згідно з умовами завдання число обмежень дорівнює 3. В той же час необхідно зазначити, що таке соціометричне обмеження не узгоджується з чисельністю групи якщо виходити з формули залежності Морено-Дженінгса:

P(A) = d / (N-1),

де Р – ймовірність випадкової події (А) соціометричного вибору;

d – число обмежень

N – число членів групи.

Зазвичай Р(А) приймається в межах від 0,20 до 0,30. В даному ж випадку для другого підрозділу:

Р(А) = 3 / (41-1) = 0,075

Зменшення числа обмежень зменшує ймовірність випадкового вибору під час соціометрії, але одночасно знижує формальні показники згуртованості групи. Якщо ж визначати число обмежень виходячи з Р(А) = 0,20, його значення істотно збільшиться:

d = P(A) · (N-1) = 0,20 · (41-1) = 8

Аналогічно, при Р(А) = 0,30, d = 12.

Отже, для того, щоб зробити правильний висновок про рівень розвитку міжособистих стосунків в групі, потрібно визначити, чи правильно обране число обмежень. Так, для попереднього прикладу – комплектування екіпажів танкового підрозділу число обмежень 3 при проведенні соціометрії є обґрунтованим (в танковому екіпажі 3 чоловіка); якщо ж при проведенні соціометрії досліджувалися взаємні вибори при неформальному спілкуванні (спільний відпочинок, зустріч Нового року, відзначення дня народження тощо), число обмежень доцільніше було б встановити на рівні 8-12.

2. У чому полягає відмінність між мовленням людини та звуковою сигналізацією тварин?

Мова — головне надбання людства, каталізатор його удосконалювання. Вона робить доступними пізнанню не тільки ті об'єкти, що людина сприймає безпосередньо, тобто з якими відбувається реальна взаємодія. Мова дозволяє оперувати і з об'єктами, що людина взагалі не зустрічала раніше, тобто з об’єктами, які не входили в її індивідуальний досвід, а відомості про них набуті із загальнолюдського досвіду. Тому і говорять, що мова знаменує собою появу особливої форми відображення дійсності. Виникнення усної і письмової мови визначило специфіку розвитку мислення.

Як показали спеціальні дослідження, кожне слово в пам'яті закономірно пов'язано з іншими словами більш-менш міцними зв'язками (асоціаціями). Структура, де прослідковуються навіть слабкі зв'язки, називається значеннєвим полем даного слова. Передбачається, що центр поля характеризується більш тісними зв'язками — більш високими імовірностями сполучення даних слів, а периферія містить слова, що утворюють сполучення, які рідко зустрічаються.

Елементарна звукова сигналізація у тварин не виконує тих функцій, що реалізуються мовленням людини.

Різні звукові сигнали, використовувані тваринами, породжують, як правило, реакції мимовільного типу. Здатність до навчення дозволяє їм реагувати на ці сигнали й у тих випадках, коли ситуації виходять за рамки уроджених. Однак сигнали тварин звичайно спрямовані тільки на дію в найближчому майбутньому і, на відміну від людської мови, не відносяться до минулого. Деякі тварини можуть з разючою точністю імітувати звуки людської мови. Багато ссавців здатні навчитися розуміти значення окремих слів, але не можуть засвоїти мовне повідомлення, оскільки не розрізняють порядку слів, відмінку, тобто не відрізняють предмет від дії. У тварин відсутнє сприйняття фонем, тому що їх власні сигнали нерозчленовані. У розвинутих мовах слова з подібним значенням містять загальну частину, що і визначає членованість слів. Сигнали, що не членуються, як залишкові явища спостерігаються й у деяких архаїчних людських мовах.

Тварини не в змозі перебудовувати слова відповідно до граматичних правил, щоб надавати їм нових значень, тобто не можуть змінювати той самий сигнал у залежності від того, що він позначає в даний момент, надавати йому форму іменника, якщо він позначає предмет, дієслова, якщо він позначає