наводимо приклад, навести приклад, коли Юнг лікував одного молодого чоловіка.Юнг досліджував його сновидіння. Наш сновидець – молода людина двадцяти років, ще зовсім хлопець. Його вигляд і манери носять навіть відбиток чогось жіночого. В них відчувається дуже гарна освіта і вихованість. Він інтелігентний і має виражені інтелектуальні та естетичні уподобання. Естетична сторона при цьому явно переважає. Безпосередньо відчувається його вишуканість, не має ні сліду характерної для перехідного віку грубості. Він прийшов до Юнга з проблемою гомосексуальності. Перед тим, як прийти до лікаря він бачив дивний сон: ” Я знаходжусь в просторому, наповненому таємничим світом соборі. Це Люрдський собор. Всередині знаходиться глибокий, темний колодязь, в який я повинен спуститись”.
Юнг пояснює це сновидіння як зв’язане виявлення деякого певного настрою. Зауваження хлопця, що бачив цей сон такі: ”Люрд – це містичний цілительний струмок. Я, звичайно, вчора думав про те, що потребую лікування, і що я буду у Вас лікуватись. В Люрді є таке джерело. Це, мабуть, не приємно – опускатись в цю воду. Колодязь, що був у церкві, був дуже глибоким”[30, с.113].
Про що говорить нам це сновидіння? Воно здається зовсім ясним і можна було задовольнитись поясненням, що це мабуть поетичні вираження попереднього настрою. Але, цим не потрібно ніколи задовольнятись, тому, що як показує досвід, сновидіння завжди набагато глибші і значніші. Напрошується думка про те, що той, котрий бачив сон, прийшов до лікаря, знаходячись у певному настрої, щоб приступити до лікування, ніби святковому дійству богослужіння в містичному сумерку певного таємничого, благодійного місця. Однак, це абсолютно не відповідає фактичній реальності. Пацієнт прийшов до лікаря лишень тому, щоб лікуватись від дуже не приємної речі. Нічого немає менш поетичного. У всякому разі, незрозуміло, чому йому напередодні приснився такий поетичний сон. Наш сновидець з допомогою обряду хрещення (колодязь) хотів із дитячого стану бути переведений у дорослий стан. Але тут виникає деяка неув’язка, адже він бачив у сні ще деяку жінку, що була старшого віку і присвоює собі його кільце; іншими словами, те що було до тепер гомосексуальним відношенням, вона тепер перетягує на себе. Так як кільце знаходиться у жінки, на її руці, то цім самим бутті ніби-то заключений свєрідний шлюб, тобто гомосексуальне відношення перейшло ніби в гетеро сексуальні, однак останнє не було зовсім звичайним, тому що річ іде не про молоду жінку. ”Це, - говорить пацієнт, - знайома моєї матері. Я її дуже люблю; вона мені , як би мати й подружка” [30, с.113-114].
З цих слів ми можемо зрозуміти, що ж відбулось у сновидінні. Завдяки ініціації розпадається гомосексуальний зв'язок і замість нього встановлюється гетеросексуальні відношення, спочатку – це платонічна дружба з жінкою, схожою на маму. Незважаючи на подібність, ця жінка все ж не мати. Відношення до цієї жінки означає, таким чином, крок, що виводить пацієнта за межі впливу матері, і тим самим часткове подолання гомосексуальності перехідного віку.
Страх перед новим зв’язком легко зрозуміти, по-перше, як страх, навіюваний схожістю цієї жінки з матір’ю . – це могло б означати, що через порушення гомосексуального відношення, пацієнт через сон тепер знову повністю повертається до матері, - а по-друге, як страх перед тим новим і невідомим, що включає в себе дорослий гетеросексуальний стан з його можливими обов’язками, такими, наприклад, як одруження. Це мабуть не крок назад, а вперед, підтверджується музикою, що почала звучати, в церкві. Справа в тому, що пацієнт дуже любив музику і його почуття особливо піддаються впливу святкової органної музики. Музика означає тому для нього дуже позитивні почуття.
Зміст цих сновидінь справляє враження, ніби пацієнт відважився на лікування з великою готовністю і радісною надією бувши готовим позбутись комплексів і стати дорослим. В дійсності це було не так. У своїй свідомості він відчував вагання і спротив; також в подальшому ході лікування він постійно противився лікуванню, демонструючи важкий характер і постійну можливість знову внести свою попередню інфантильність. Сновидіння знаходяться тому в прямій протилежності по відношенню до його свідомої поведінки. Вони йдуть по прогресивній лінії і займають сторону вихователя. Вони чітко демонструють свою своєрідну функцію. К.Г.Юнг назвав цю функцію компенсацією. Несвідома прогресивність і свідома реакційність утворюють пару протилежностей, яка як би утримує рівновагу. Вплив вихователя відіграє вирішальну роль.
У цьому випадку щодо молодого хлопця архетипи колективного несвідомого відіграють у вищій мірі позитивну роль, що очевидно, походять від того, що у нього є відсутня небезпечна схильність знову повертатись до створеного фантазією ерзацу дійсності і відгороджуватись ним від життя . Діяння несвідомих образів має в собі дещо від долі.
Можливо – хто знає! - ці вічні образи і є те, що ми називаємо долею [30, с.115].
Архетип, розуміється, завжди і скрізь знаходиться у дії, однак практичне лікування – особливо у молодих людей – не завжди потребує того, щоб разом з пацієнтом яким-небудь чином скрупульозно в них заглиблюватись. В період життєвих труднощів, навпаки, необхідно приділяти увагу образам колективного несвідомого особливу увагу, тому що тут вони виражають собою джерело, із якого можна почерпнути вказівки до вирішення проблем із психічним здоров’ям.
Із свідомого обробітку цих даних отримуємо трансцендентну функцію як формування світосприйняття, за посередництвом архетипів. Архетип, як було вище підкреслено, є динамічний образ, частина об’єктивної психіки, яку