Курсова робота

На тему: “Духовно-моральні цінності дітей шкільного віку”

З предмету: Педагогіка

Зміст

Вступ

Теоретичні основи розуміння духовно-моральних цінностей

Вікові особливості духовно-морального розвитку дітей

Способи впливу на формування духовно-моральних цінностей

Вплив моральних якостей вчителів на виховний процес

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність обраної теми продиктована часом. На сучасному етапі, коли на перший план виходить активізація людського фактора, як однієї з умов подальшого людського прогресу, гуманізації суспільства придаєтся велике значення. А перед школою ставиться задача не просто підготовки відповідального громадянина, але і людини, здатного самостійно оцінювати що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів навколишніх людей. Рішення цієї задачі зв'язано з формуванням стійких моральних властивостей особистості молодшого школяра.

Проблемою дослідження є створення педагогічних умов для морального виховання школярів у процесі навчальної діяльності. Для рішення даної проблеми вчителю потрібно не тільки знання предметів початкових класів і методика їхнього викладання, але і загальна грамотність, відповідність сучасної суспільної формації, знання кола інтересів своїх учнів. Учитель повинний знати особливості і закони засобів масової комунікації, уміти використовувати можливості у своїх дидактичних цілях, щоб направити свою діяльність на моральне виховання.

Ціль роботи – вивчити духовно-моральні цінностей молодших школярів.

Предметом - духовно-моральний розвиток молодших школярів.

1. Теоретичні основи розуміння духовно-моральних цінностей.

Проблема духовно-морального виховання особистості завжди була однієї з актуальних, а в сучасних умовах вона здобуває особливе значення. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що вихованню духовності було приділено чимало уваги. Багато з цих досліджень були виконані давно, що свідчить про те, що ця проблема завжди вважалася важливою при вихованні кожного громадянина.

У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. «Мораль (латинське mores-вдачі) - норми, принципи, правила поведінки людей, а так само, саме людське поводження (мотиви вчинків, результати діяльності), почуття, судження, у яких виражається нормативна регуляція відносин людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством). »

В. И. Даль тлумачив слово мораль як «моральне ученье, правила для волі, совісті людини». Він вважав: «Моральний — протилежний тілесному, плотський, духовний, щиросердечний. Моральний побут людини важливіше побуту речовинного.» «Стосовний до однієї половини духовного побуту, протилежний розумовому, але, що зіставляє загальне з ним духовний початок, до розумового відноситься істина і неправда, до морального - добро і зло. Добронравный, доброчесний, ґречний, згодний із совістю, із законами правди, з достоїнством людини з боргом чесного і чистого серцем громадянина. Це людина моральний, чистої, бездоганної моральності. Усяка самовідданість є вчинок моральний, доброї моральності, доблесті».

З роками розуміння моральності змінилося. В Ожегова С.І «Моральність — це внутрішні, духовні якості, який керується людина, етичні норми, правила поведінки, обумовлені цими якостями».

Мислителі різних століть трактували поняття моральності по-різному. Ще в древній Греції в працях Аристотеля про моральну людину говорилося: «Морально прекрасним називають людини зробленого достоїнства ... Адже про моральну красу говорять із приводу чесноти: морально прекрасним кличуть справедливого, мужнього, розсудливого і узагалі володіє всіма чеснотами людини».

А Ницше вважав: «Бути моральним, моральним, етичним - значить робити покора издревле встановленому чи закону звичаю». «Мораль - це звеличення людини перед ПРИРОДОЮ».

У науковій літературі вказується, що мораль з'явилася на зорі розвитку суспільства. Визначальну роль у її виникненні зіграла трудова діяльність людей. Без взаємодопомоги, без визначених обов'язків стосовно роду людського не зміг би вистояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулятор взаємин людей. Керуючись моральними нормами, особистість тим самим сприяє життєдіяльності суспільства. У свою чергу, суспільство, підтримуючи і поширюючи ту чи іншу мораль, тим самим формує особистість у відповідності зі своїм ідеалом. На відміну від права, що також має справа з областю взаємин людей, але спираючи на примус з боку держави, мораль підтримується силою суспільної думки і звичайно дотримується в силу переконання. При цьому мораль оформляється в різних заповідях, принципах, що наказують, як варто поводитись. З усього цього ми можемо зробити висновок, що дорослій людині часом важко вибирати, як бути в тій чи іншій ситуації не «вдаривши обличчям у бруд».

А що ж говорити про дітей? Ще В. А. Сухомлинский говорив про те, що необхідно займатися моральним вихованням дитини, учити «умінню відчувати людину».

Василь Андрійович говорив: «Ніхто не учить маленької людини: «Бути байдужим до людей, ламай дерева, зневажай красу, вище всего став своє особисте». Уся справа в одній, у дуже важливій закономірності морального виховання. Якщо людину учать добру - учать уміло, розумно, наполегливо, вимогливо, у результаті буде добро. Учать злу (дуже рідко, але буває і так), у результаті буде зло. Не учать ні добру, ні злу - усе рівно буде зло, тому що людиною його треба зробити».

Сухомлинский вважав, що «непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві і раннім отроцтві, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише за умови яскравої наочності, очевидності морального змісту того, що він бачить, робить, спостерігає».

Школа є основною ланкою в системі виховання підростаючого покоління. На кожнім етапі навчання дитини домінує своя сторона виховання. У вихованні молодших школярів, вважає Ю. К. Бабанский, такою стороною буде моральне виховання: діти опановують простими нормами моральності, учаться випливати їм у різних ситуаціях.

Навчальний процес тісно зв'язаний з моральним вихованням. В умовах сучасної школи, коли зміст утворення збільшилося в обсязі й ускладнилося по своїй внутрішній