І курс | 5 | 60 | 35

ІІ курс | 6 | 47 | 47

ІІІ курс | 7 | 46 | 47

ІV курс | 16 | 55 | 29

Результати проведеної методики показують досить високий рівень тривожності серед студентів І-ІV курсів педагогічного інституту. У порівнянні із показниками студентів І-го курсу, в результатах студентів ІІ-го курсу спостерігається тенденція до збільшення кількості молодих людей із високим рівнем тривожності, що обумовлене особистісними проблемами та перевантаженням навчальним матеріалом (згідно результатів проведеного анкетування).

Слід відзначити той факт, що більша половина студентів ІV-го курсу має середній рівень тривожності. Відмінністю показників студентів ІV-го курсу від студентів І-ІІІ курсів полягає в тому, що високий рівень тривожності становить 31% (найнижчий показник у порівнянні із студентами І-ІІІ курсів), а низький – 15% (найвищий показник).

У результаті проведення методики на визначення рівня тривожності (за Ч.Спілбергером) серед студентів І-ІV курсів Педагогічного інституту, можна зробити висновок, що більшість студентів мають середній рівень тривожності, що становить близько 50% від загальної кількості опонентів. Біля 40% студентів мають високий рівень тривожності (Рис. 2.2).

Рис. 2.2. Діаграма рівня тривожності студентів І-ІV курсів Педагогічного інституту

У методиці, яку ми провели, досліджувані ставили досить високі бали таким пунктам, як сильне занепокоєння, коли думають про свої справи, невпевненість в собі, тривожність перед очікуваними труднощами та бентежність. Порівняно низькі бали відводилися таким пунктам, як врівноваженість, почуття безпеки, задоволеності життям. Тому для тривожних молодих людей характерна занижена самооцінка, незадоволеність життям. Щодо студентів вищого навчального закладу, то їхню тривожність викликає як надмірне завантаження навчальним матеріалом, так і особистісні проблеми. В зв’язку з цим спостерігається такий високий рівень тривожності серед студентів Педагогічного інституту.

Отже, провівши методику оцінки рівня особистісної тривожності (за Ч.Спілбергером), ми виявили досить високі показники тривожності серед студентів вищого навчального закладу. Часто молоді люди відчувають стурбованість, хвилювання, невпевненість, роздратування, нервозність, передчуття небезпеки, що і є психологічними проявами тривоги.

З метою визначення рівня обізнаності студентської молоді щодо ролі стресових станів та їх впливу на психологічне та фізичне здоров’я людини, ми провели анкетування серед студентів І-ІV курсів Педагогічного інституту. Опрацювавши дані, ми виявили наступні результати.

Більшість студентів І-го курсу вважають, що стрес – це емоційний стан, коли людина пережила щось важке чи переживає в даний момент; дуже знервована, відчуває себе слабкою; коли людина не може думати чи щось робити через якусь травмуючу ситуацію. Інші студенти стверджують, що стрес – це нервове, емоційне перенапруження, коли людина виходить з-під контролю, не може знайти вихід із якоїсь ситуації, дуже нервує, переживає і відчуває тривогу. Треті вважають, що стрес – це порушений психічний стан людини. З отриманих відповідей бачимо, що більшість студентів І-го курсу знають, що таке стрес.

Опитані нами студенти основними чинниками виникнення стресових станів вважають: емоційні (50%), соціальні (23%), економічні (20%), політичні (2%) та всі вище згадані (5%). Причому студенти ІV-го курсу, порівняно з іншими, більшої ваги надають емоційним чинникам (61%). Також варто зазначити, що студенти І-го та ІІІ-го курсів на друге місце серед усіх запропонованих чинників виводять соціальні (перший курс – 35%, третій – 21%), на відміну від студентів ІІ-го та ІV-го курсів, в яких друге місце посідають економічні чинники (другий курс – 26%, четвертий – 22%).

Опрацювавши дані анкетування щодо дій студентської молоді по подоланню стресових станів, ми виявили наступні тенденції: більшість молоді долає стрес, пербуваючи наодинці (44%). Значний відсоток студентів (30%) при виникненні проблем звертаються за порадою до близьких людей, друзів. Інша частина студентів (16%) вважає, що долати стрес їм допомагає відпочинок чи цікаве заняття. Варто зазначити, в порівнянні з І-им курсом, студенти ІІ-го та ІІІ-го курсів відвідують тренінгові заняття для послаблення стресу та користуються послугами “Телефону Довіри” (другий курс – 5%, третій – 8%), що свідчить про вищу обізнаність студентів щодо різних способів подолання стресових ситуацій. Позитивна тенденція спостерігається у студентів ІV-го курсу, перше місце у яких посідає не перебування наодинці (як у студентів І-ІІІ курсів), але спілкування із близькими людьми, друзями. Це свідчить про те, що з віком більш значущим у житті стає спілкування з друзями, відчуття довіри до людей.

Студенти І-ІV курсів пропонують наступні рекомендації щодо запобігання (профілактики) стресових ситуацій: займатися самонавіюванням, арттерапією та аромотерапією (приймати ванну із заспокійливими травами); раціонально оцінювати ситуації, які склалися у житті; брати активну участь у будь-якій цікавій для людини діяльності; відвідувати тренінги; відпочивати після роботи, навчання; спілкуватися з близькими людьми, друзями; слухати музику (відповідно до стану душі) та ін. Більшість студентів дають таку пораду: не брати близько до серця всі негативні події життя, але переконувати себе в тому, що все стається на краще.

Отже, провівши анкетування із студентами І-ІV курсів, ми можемо зробити висновок, що більшість студентів знають, що таке стрес і дуже часто самі переживають різні стресові ситуації, пов’язані з особистими, соціально-економічними та емоційними чинниками. На думку студентів І-ІV курсів педагогічного інституту, досить вагомою причиною виникнення стресових ситуацій є емоційні чинники. Багато студентів дали різні рекомендації щодо подолання стресових станів, серед яких найбільш частими були, зокрема, такі як, спілкуватися з друзями, близькими людьми; займатися цікавими справами; слухати музику; відпочивати після роботи, навчання та ін. На жаль, багато студентів не знає і не користується послугами “Телефону Довіри” та не відвідує тренінги для послаблення стресу, що допомагає