Медитація – метод чи група методів, особливостями яких є спрямування уваги на прості стимули. На відміну від уявлень на задані теми і споглядання, де уявлення має особливе значення як спосіб розслаблення, “медитація пов’язана з повною індиферентністю, концентрацією уваги на повному “ніщо”. Медитатор вимагає тільки трьох речей: спокійного оточення, пасивного відношення, відображеного в самоконтролі й самооцінці, та об’єкта фокусації (слово, звук, фізичний об’єкт або навіть власне дихання). Основне завдання медитації – постійне повторення своєї мантри (слова чи звука), сидячи в спокійному місці, концентруючи свою увагу на обраному об’єкті, повністю віддаючись своїм почуттям, і в повторному відчуженні від оточення. Л.Мейсон вважає, що медитація має тривати приблизно 20 хв один-два рази на день – як правило, перед їжею і коли медитатор не схильний спати. За тисячу років існування медитації виникло багато способів її досягнення, зокрема такі з них, як візуальна медитація (на свічці, плямі і т.д.), рахування дихання, символічна медитація (фокусування на найвищій меті), відкрита медитація (без об’єкта фокусації) і медитація в повторювальних рухах [5, с.310].

Висновки

Багато років тому людина жила у згоді зі своєю природою. Їй загрожували стихія, голод, холод, ікло тварин і ворог, але протягом тисячоліть були відпрацьовані механізми захисту від цих труднощів життя. В наш час суттєво змінився спосіб життя людини, проте основні фізіологічні реакції організму залишилися на старому рівні. Тому в наш час людина хворіє і вмирає, в основному, від хвороб, в основі яких лежить неправильний спосіб життя, важкі переживання, глибоке і невідступне почуття незадоволеності, страхи, психологічна травматизація. Всі ці чинники призводять до виникнення стресів.

Без стресу жити неможливо і навіть шкідливо. Значно важче спробувати вирішити таку проблему, як жити в умовах стресу. Проте стресори бувають різними: стресор-друг, що приносить велику користь нашому здоров’ю, стимулюючи творчу діяльність, сприяючи мобілізації людини та підвищуючи її адаптаційні можливості в умовах дискомфорту й небезпеки, а також стресор-ворог, що завдає великих ударів по життєво важливих органах, знижує ефективність роботи та якість життя людини.

У своїй роботі ми розкрили зміст стресових станів молоді, що характеризуються станом надмірної та довготривалої психічної напруги, яка виникає у людини, коли її нервова система отримує емоційне перевантаження. Стрес є одним із видів афектів. Стресові стани, а особливо коли вони є частими, негативно впливають не тільки на психіку людини, а й на організм.

Також ми дослідили основні причини виникнення стресових станів у молоді, зокрема такі, як: вплив навколишнього середовища; надмірне навантаження; фізіологічні чинники (хвороба, розлад, травма та ін.); інформаційні (надмірний обсяг інформації, яку потрібно запам’ятати, опрацювати); емоційні чинники (смерть близьких людей, втрата місця навчання, роботи, стрімкі зміни умов життя та ін.); виробничі (значні зміни в навчанні, на роботі, труднощі та конфлікти) тощо.

Основними способами подолання стресових станів молоді є наступні: позитивне мислення, повне вирішення конфлікту, усунення розбіжностей, примирення, зняття емоційної напруги, активізація почуття гумору, релаксація, регуляція дихання та ін.

В нашій роботі ми дослідили адаптивні здібності студентської молоді до стресових ситуація та рівень тривожності молодих людей. У результаті проведення дослідження ми виявили досить високі показники адаптивних здібностей студентської молоді в умовах травматичного стресу та середній рівень тривожності, що свідчить про високу здатність молодих людей потрапляти в стресові ситуації, оскільки саме тривожність є одним із чинників виникнення стресів. Також ми провели дослідження на визначення обізнаності студентів педагогічного інституту щодо причин виникнення стресових станів, їх частоту та тривалість.

В результаті проведених методик ми визначили, що багато студентської молоді під час навчального процесу відчувають високий рівень тривожності (особливо І курс), що може свідчити про нездатність молодих людей знайти оптимальний вихід із важкої ситуації чи будь-якої проблеми. В такому випадку людина відчуває страх перед невідомим майбутнім, невизначеність та неконтрольованість власних дій.

Гіпотеза, висунута нами, є підтверджена дослідженням. Справді, схильність молоді до стресу обумовлена соціально-психологічними чинниками, які виникають у результаті різних труднощів у житті молодої людини.

У результаті проведеного дослідження ми виявили психологічні чинники, які впливають на адаптованість молоді до стресу, зокрема уміння встановлювати і розвивати позитивні підтримуючі міжособистісні стосунки, надавати й приймати емоційну підтримку; оптимізм та почуття гумору; самоорганізація часу власного життя; управління сном і сновидінням; конструктивне й адаптивне мислення та інші. На схильність молодих людей до стресу впливають такі чинники, як нездатність адекватно сприймати навколишню дійсність, невміння досягати та підтримувати оптимального фізичного стану, управляти сильними емоціями й імпульсами, підвищена конфліктність тощо.

Проведений аналіз проблеми соціально-педагогічної та психологічної допомоги людині в подоланні стресу дає підстави зробити такі висновки: