Окремі фрагменти такої програми знаходять своє відображення в змісті таких дисциплін як психологія, менеджмент, психологія управління, етика і ін. Однак в складі цих навчальних дисциплін проблема культури спілкування не має конкретно-цільового спрямування, яке було б визначальним. Окремо виділений цей предмет міг би стати центром цілісної системи формування у студентської молоді культури і мистецтва спілкування, підвищення рівня духовності.

Культура і мистецтво спілкування не самоціль, а дорогоцінний здобуток людини. Це засіб духовного розвитку і вдосконалення особистості, яка прагне до відчуття власної гідності.

Набуття людиною навичок культури спілкування розв’яже чимало проблему міжособистісних, міжнаціональних взаємостосунках, а також у суспільстві в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

1. Атватер Й.Я. Я вас слушаю... Пер. с англ. - М.: Экономика, 1988.

2. Головаха Є.І., Паніна Н.В. Психологія людського взаєморозуміння. - Київ, 1989.

3. Грехнев В.С. Культура педагогического общения. - М.: 1990.

4. Кан-Калик В. Культура делового общения. - Грозный, 1988.

5. Леонтьєв А.А. Умейте спушать партнера по общению. - М., 1987.

6. Лунева 0.В., Хорошилова Е.А. Психология делового общения. - М., 1987.

7. Панасюк А.Ю. Управленческое общение: практические советы. -М.: Экономика, 1990.

8. Петровская Л.А. Компетентность в общении. - М.: МГУ, 1989.

АНОТАЦІЯ

В статті розглядається проблема необхідності підвищення культури спілкування в нашому суспільстві на офіційному, діловому і побутовому рівнях. Пропонується орієнтир програми для вивчення у вузі курсу “Культура і мистецтво спілкування”.