є де-кілька. У першу чергу це негативні традиції, що склали-ся в тому чи іншому військовому колективі, де через байдужість, безповідальність окремих командирів ство-рюється ситуація, коли за кожним періодом служби зак-ріплюється певний — неофіційний — соціальний статус: молодших і старших. Об'єктами переслідувань у старших воїнів стають воїни першого періоду служби, фізично й психологічно не готові до військової служби. І хоч більшість воїнів старших призовів сприймають фак-ти нестатутних стосунків негативно, але через традиції, що склалися у колективі, змушені виконувати «роль», що їм відводиться. Нестатутні стосунки, крім того, є нас-лідком прояву вікових особливостей юнаків — бажання «старших» показати свою перевагу в знаннях, вміннях, а також прагнення компенсувати моральні та фізичні збитки, що їх вони зазнавали у перший період своєї служби. Частина фактів нестатутних стосунків у війсь-ковому колективі зумовлюється низькими моральними якостями окремих юнаків, їх навичками протиправної поведінки до призову в Збройні Сили. Іноді провокують воїнів старших періодів служби на нестатутні стосунки й самі новобранці: ті, у яких висока самооцінка не збіга-ється з їхніми уміннями і знаннями, й ті, хто не прислу-ховується до порад старших, ігнорує їхній досвід у війсь-ковій справі. Слід визнати, що іноді нестатутним стосун-кам не надається належна оцінка командирами, на-чальниками, активом.
ЗАПИТАННЯ
1. Чому військова служба має велике соціальне значення?
2. Чим відрізняється військова служба від інших видів діяльності?
3. Які специфічні соціально-психологічні особливості військового ко-лективу?
4. Що таке нестатутні стосунки?
5. Які причини нестатутних стосунків?
41.Психологічна підготовка до служби у Збройних Силах України
Підготовка до служби в Збройних Силах України —
це складна, тривала, цілеспрямована діяльність сус-пільства (сім'ї, школи, громадських організацій), ре-зультатом якої має стати готовність юнака до строкової військової служби.
Залежно від змісту та мети у підготовці до служби в армії розрізняють такі її види: фізіологічна підго-товка — формування готовності всіх фізіологічних сис-тем організму юнака (дихання, кровообігу, травлення) до витримування великих і складних навантажень, суво-рих вимог військової діяльності; фізична підготов-ка — розвиток необхідних воїну фізичних якостей (си-ли, витривалості, спритності, рухливості та ін.); почат-кова військова підготовка, яка проводиться на заняттях з допризовної підготовки і формує у юнаків по-чаткові військові знання, практичні навички та вміння; психологічна підготовка.
Усі ці види підготовки взаємопов'язані і в сукупності формують готовність особистості до служби в армії.
Щоб краще зрозуміти суть психологічної підготовки, згадаймо значення понять «психологія» і «психіка». З дав-ньогрецької «псюхе» — душа, «логос» — наука, вчення; отже, психологія — це наука про душу, про психіку людини. В поняття «психіка» вчені вкладають всю' су-купність психічних явищ, які є результатом відображен-ня в мозку людини, в 'її нервовій системі навколишнього світу та анатомо-фізіологічного стану власного організму. Психіка — це психічні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, почуття, увага, воля) і психічні стани (настрої, емоції, стрес, депресія, афекти). Психіка людини також характеризується такими складними влас-тивостями особистості, як спрямованість, характер, здіб-ності, темперамент. Вони формуються як на основі біоло-гічно заданої програми («від природи»), так і в процесі со-ціального впливу, розвитку людини. Отже, психіка — це внутрішній світ людини, що формується внаслідок вза-ємодії з навколишнім середовищем (предметами, явища-ми, процесами), з іншими людьми.
Сприймання, мислення, запам'ятовування виника-ють у нас тоді, коли до цього спонукають певні життєві
потреби, ситуації, які в нашому внутрішньому світі певним чином відображаються, залишають слід. Це відо-браження у кожної людини має свої особливості, відмін-ності, тобто носить індивідуальний характер. Наприк-лад, кожний сприймає, осмислює, запам'ятовує, відтво-рює один і той самий матеріал уроку по-різному.
Індивід — це конкретна людина з притаманними тільки їй особливостями (фізіологічними, фізичними, психічними), що відрізняють її від інших людей. Люди-на з'являється на світ як окремий індивід, зі своїми фі-зіологічними можливостями, задатками, а особистістю стає тільки в суспільстві, в процесі діяльності, назчання, виховання. Підростаючи, дитина зазнає не тільки анатомо-фізіологічного, фізичного розвитку, а й психіч-ного. Під впливом суспільства, старших у неї відбуваєть-ся поступовий психічний розвиток: психічних пізнаваль-них процесів, інтелекту (мислення, пам'яті, уяви), вищих людських почуттів (відповідальності, обов'язку, патріо-тизму, прагнення до знань та ін.), вольових якостей (ор-ганізованості, самостійності, рішучості, сміливості), здібностей, характеру — всього того, що становить свідо-мість людини, яка є неодмінним атрибутом особистості.
Психічний розвиток людини має свої особливості в дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому і юнацькому віці. З хлопчика формується підліток, з під-літка — юнак, з юнака — воїн, захисник держави.
Розглянемо особливості психічного розвитку особис-тості в юнацькому віці, тобто в період із 15 до 25 років. Часом старшокласники свою поведінку, думки, почуття вважають винятковими або розглядають як порушення. Знати особливості свого віку, зрозуміти себе — означає зробити перший крок до самовдосконалення своєї осо-бистості.
Старший шкільний, або юнацький, вік можна умов-но поділити на ранню та пізню юність.,
Рання юність — найвідповідальніший період у житті людини. Саме в цей період вона стоїть на порозі самос-тійного життя, перед проблемою самовизначення в ньо-му («Ким бути?», «Як жити?»). Така соціальна ситуація впливає на ставлення юнака до навчальних предметів, на позицію у спілкуванні. У більшості юнаків існують серйозні погляди на вибір майбутньої професії. Найчас-тіше свій майбутній життєвий шлях вони прагнуть виз-начити без втручання і тиску дорослих, намагаючись самостійно оцінити різні види людської діяльності. Така оцінка формується під впливом багатьох чинників.
Як же сучасні юнаки сприймають строкову військо-ву службу? Деякі учні розглядають її неадекватно, мов якусь перешкоду, що відволікає їх від здійснення профе-сійного вибору, досягнення життєвої мети. Тому слід ус-відомлювати, що військова служба — це не