Контрольна робота
На тему:
„Невербальні канали передачі інформації”
Вступ:
Етика ділових відносин, або ділова етика – це система універсальных і специфічних вимог та норм поведінки, які реалізуються у професіональній діяльності. Етика ділових відносин вміщує у себе:
- етичну оцінку внутрішньої та зовнішньої політики організації;
- моральні принципи членів організації;
- моральний клімат в організації;
- норми ділового етикета.
Спілкування - це зв'язок між людьми, який призводить до виникнення психічного контакту, що проявляється в обміні інформації, взаємовпливі, взаємопереживанні та взаєморозумінні. Усі засоби спілкування поділяються на дві групи: вербальні (мовні) і невербальні (немовні).(Див. Додаток 1) Фактори, які обумовлюють ефективність спілкування.(Див. додаток 2).
Багато людей (психологів, психіатрів, психоаналітиків та просто зацікавлених у поглибленні своїх знань, адже в усіх сферах будь-якої праці кожен має бути психологом) вивчають секрети невербальних жестів.Деякі присвячують цій темі життя, деякі – книги (Алан Піз – один з найвідоміших авторів, який написав працю під назвою „Мова тіла” або „Body language”.
Багато практики стосовно невербального (зокрема вербального) контакту використовується в Нейро лінгвістичному програмуванні (НЛП).Все тому, що справді цікаво: проникнення в підсвідоме людського буття та таким чином владнати можливі перешкоди на шляху спілкування,або ж і вилікувати психічно, чи просто допомогти.
Це неначе гра, правила якої і досі розгадують і пояснюють у своїх працях вчені.Ознайомившись з нижче поданим матеріалом можна зробити висновки які надалі можуть знадобитись не тільки в повсякденному житті а й у професіональній сфері: на навчанні та на роботі навички психоаналізу .
Саме невербальне спілкування а також де-яке ототожнення невербальної комунікації з вербальною, ми роздивимось нижче.
Зміст:
Вступ
1. Поняття невербального спілкування.......................................................4
2. Зміст тестів і почуттів, ходи, виразу обличчя, рукопотискання...........7
3. Агресивна невербальна поведінка.
Жестовий репертуар чоловіків та жінок..................................................9
4. Методи невербальної взаємодії...............................................................10
5. Невербальний контакт.( Вправи для практичних занять).....................13
6. Невербальні канали передачі інформації в мережі інтернет................15
Висновок........................................................................................................17
Додатки.....................................................................................................18-19
1. Поняття невербального спілкування.
Важлива складова моделі Я-особистості - це те, які наші рухи і жести, як ми стоїмо, як дивимося на співрозмовника, який у нас вираз обличчя. Психологами встановлено, що в комунікації три фактори є найбільш важливими: зміст того, що говориться; тон, яким цей зміст промовляється і власне - невербальна комунікація (форми комунікативної поведінки людини, за допомогою яких немовленнєвим (невербальним) шляхом передається інформація від однієї людини до іншої. Це, наприклад, жести, міміка, пантоміміка – англ. non-verbal behaviour; нім. unverbales Verhalten; угор. nem verbбlis viselkedйs; рос. поведение невербальное.) Причому, встановлено, що від 60 до 80% комунікація здійснюється саме за допомогою невербальних засобів. Особливістю невербальної мови є те, що вона проявляється під дією імпульсів нашої підсвідомості, які неможливо “підробити”, тобто їй можна довіряти більше, ніж вербальному способу спілкування. А тому для кожної людини так важливо знати мову невербальної комунікації.
Вербальна діяльність є більш контрольованою свідомістю і тому більше містить у собі інформації щодо свідомих цілей, бажань, уявлень людини. Невербальні дії більш вільні від контролю свідомості, і тому через них можуть "прориватися" несвідомі наміри та імпульси. Вербальна і невербальна поведінка пов’язані, але не тотожні за змістом. Вони далеко не завжди несуть одне і те саме семантичне наповнення. Тому порівняння вербальної і невербальної сфери допомагає психологу успішно виявити особливості свідомого і несвідомого рівнів психіки суб’єкта, визначати глибинні несвідомі механізми, що керують усіма діями людини, вийти на глибинне внутрішнє протиріччя – основу особистісної проблематики суб’єкта.Порівняння вербальної і невербальної діяльності людини, діалог-аналіз психомалюнків діагностують глибинні механізми психіки, першопричини особистісної проблематики суб’єкта. Невербальні спілкування це любі рухи тіла,що свідчать про внутрішній стан і відношення партнерів один до одного. За допомогою жестів спілкування більше доступне і запевняюче. Невербальні жести є ще регуляторами спілкування, так як вони збільшують або скорочують дистанцію спілкування. Використовуються невербальні жести як емблема. У невербальному спілкуванні важливим засобом передачі інформації є символи і сигнали. Сигнальне значеня має одяг. Ним люди демонструють не лише свій смак і достаток, але і ставлення до інших людей, належність до певних соціальних груп. Одягом люди також виявляють своє ставлення до різних подій: один одяг вдягають на свято, інший —— на роботу, на офіційні і неофіційні зустрічі тощо. В одному одязі йдуть до шлюбу, іншим показують жалобу. Інколи одяг стає засобом привернути до себе увагу, або навпаки, дає змогу "злитися" з групою, замаскуватися.
Серед механізмів спілкування важливо виділити такі:
ідентифікація —— ототожнення себе з іншими і визначення своїх соціальних ролей, поглядів, норм, цінностей;
рефлексія —— це усвідомлення того, яким сприймають мене інші люди;
стереотипізація —— сприймання і оцінка людей (і себе) на базі певних сталих уявлень, норм, установок;
каузальна атрибуція —— інтерпретація суб'єктом причин і мотивів поведінки як власної, так і інших людей;
атракція (тяжіння) —— виникнення привабливості, симпатії, любові, дружби між людьми;
емпатія —— це співпереживання, проникнення в почуття іншої людини.
У комунікації між людьми важливе місце займає вміння знайти правильну позицію, належно підлаштуватися до партнера. Відомий психолог Е.Берн вважав, що в кожній особистості є три его-стани: Дитина (керується принципом насолоди, наше "Я хочу"), Дорослий (керується принципом реальності, раціональне прийняття рішення —— "Я можу") і Батько (керується принципом необхідності —— "Я повинен"). Спілкуючись, партнери обирають якусь позицію і з неї звертаються до певного его-стану партнера. Ці зв'язки
