Виконання психогімнастичних вправ здійснюється різними шляхами: можна дати тему одному членові групи, а він реалізує її самостійно або з чиєюсь допомогою. Тема може стосуватися цілої гру

пи або ж окремих її членів.

Після "програвання" теми бажано, щоб учасники обмінювалися враженнями. Зосередимо увагу на визначенні типових ліній поведінки, що характеризують особистісну проблему. Особливо цікавими є ті тенденції поведінки, які дають про себе знати як на вербальному, так і на невербальному рівнях. Отриманий у процесі психогімнастики матеріал піддається аналізові.

Опишемо кілька психогімнастичних вправ.

1. Подолання труднощів. Члени групи по черзі зображають, як вони переборюють життєві труднощі (як фігурально можна сконструювати стілець при допомозі ящика чи іншого предмета) на вузькій стежці. Накреслюється стежка, якою йде людина до певної мети й натикається на перепону. Група спостерігає, як кожен долає перепону.

2. Заборонений плід. Учасники по черзі показують, як вони поведуться в ситуації, коли їхні бажання не збігаються із зовнішніми нормами поведінки. Роль "забороненого плоду" може бути надана будь-якому предметові, що якось приваблює. "Заборонений плід" кладеться на стілець, що стоїть у центрі кімнати. Член групи повинен підійти до стільця й вирішити, що він зробить із "забороненим плодом".

3. Учасник вибирає собі сім'ю із членів групи. Далі розміщує їх так, щоб фізична дистанція між ними приблизно відповідала ступеневі емоційної близькості між членами сім'ї. Далі важливо "описати", за якими психологічними якостями вибиралися "члени сім'ї" — це послужить основою саморефлексії тим, хто потрапив до числа вибраних.

4. " Члени групи роблять своє тіло "пластичним", наче глина, яка піддається ліпленню. Зміст "ліплення" може бути різним. Можна зобразити члена групи "до початку занять і тепер", або — його минуле і майбутнє, його внутрішній конфлікт.

5. При виконанні даної вправи можна змоделювати динаміку групового процесу у відповідності до розвитку емоційної близькості.

5. Невербальний контакт.( Вправи для практичних занять).

Процедура: а) кожен член групи підходить до інших і потискує (по черзі) руку, дивлячись в очі; б) всі заплющують очі, один із членів групи, розплющивши очі, передає (дотиком) "почуття" сусідові, який послідовно передає цю "інформацію" далі, доки "почуття" не повернеться до того, хто починав першим при виконанні вправи; в) один член групи сидить із заплющеними очима, інші по черзі підходять і торкаються його руки, а він повинен вгадати, хто це був?; г) один із присутніх сидить на стільці спиною до групи, решта підходять і виражають своє ставлення до нього — свої почуття

Соціальна перцепція.
Учасники повинні відповісти на запитання:
Яких якостей, необхідних для ефективного спілкування, бракує, на Вашу думку, Вам?
Яких якостей, необхідних для спілкування, бракує іншим людям?
Складається два списки якостей, порівнюються.

Обговорення: чому найчастіше люди вважають, що іншим бракує чуйності, розуміння, тактовності, доброти, а собі —— твердості, наполегливості і т.п.?
Інтонація.
Усі учасники по черзі промовляють слова "Іди сюди" або "Ти прекрасно виконав завдання" з різними інтонаціями, не повторюючі інтонації, які вже звучали.

"Дзеркало".
Учасники розбиваються на пари. Один робить якісь рухи, мімічні маски, партнер —— повторює їх, імітуючи зображення у дзеркалі. За дві хвилини міняються ролями і повторюють вправу.

"Паромник".
Один учасник грає роль паромника, який може переправити на інший берег річки лише одну людину. Іншої переправи немає. Кожен член групи переконує "паромника" взяти власне його. Коли комусь вдається переконати "паромника" перевезти його, він сам стає "паромником" і гра продовжується. Проводиться 4——5 турів.
Обговорення: які засоби переконування виявилися найефективнішими? Чому?
"Читаємо жести".
Учасникам роздаються малюнки з зображеннями різних ситуацій групової взаємодії, жестів. Дискутується значення тих чи інших жестів.
Обговорення: яку інформацію несуть жести?

"Комплімент".
Учасники сидять колом. Перший повертається і робить комплімент сусіду ліворуч, той дякує і робить комплімент своєму сусідові. Так до кінця кола.
Обговорення: Які почуття переживали, коли робили комплімент? Які —— коли слухали? Які компліменти були вдалими, які ні? Чим характеризується вдалий комплімент?

"Активне слухання".
Робота в парах: комунікатор —— комунікант. Партнери одержують різні інструкції. Комунікатор повинен протягом 5 хвилин розповідати щось партнеру, щоб він його уважно слухав. Комунікант повинен спочатку (2, 5 хв.) показувати, що уважно слухає, а далі за сигналом тренера демонструвати неуважність, небажання слухати.
Обговорення: як виглядає людина, коли уважно, зацікавлено слухає, як —— коли не бажає слухати, неуважна? Як примусити себе слухати?

Задача.
Визначити і намалювати схеми трансакцій, оцінити їх ефективність:
а) Співробітниця: Не могли б Ви мені сказати, як я повинна це робити (мова йде про роботу, яка вже виконувалась)?
Начальник (дружньо): А як Ви робили це раніше?
б) Працівник: Скільки ще я повинен вводити Вас в курс справи?!
Доброволець: Дуже шкодую, будь-ласка, повторіть ще раз, якщо Вам не важко.

6. Невербальні канали передачі інформації в мережі інтернет.

Транснаціоналізація та глобалізація телекомунікацій, а також поява нового ЗМК (Інтернет вважається першим новим засобом масової комунікації, що виник після телебачення) ставить перед теорією і практикою перекладу нові задачі. Оскільки процес глобалізації телекомунікаційних мереж, а особливо, Інтернету, поширюється на дедалі більше країн, обсяг інформації, що її доводиться перекладати, відповідно, дедалі більше зростає. Тому переклад матеріалів, що передаються через Інтернет, стає складовою масової комунікації в глобальному масштабі.

Інформація, що зберігається й презентується у Всесвітній комп’ютерній