У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Тема

Тема. Національно-державні релігії

План

Релігії стародавньої та сучасної Індії. Релігії Китаю та Японії. Іудаізм.

Література

Древнеиндийская философия. – М., 1972. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986. Калінін Ю. Релігієзнавство. Підручник. – К., 1998.

Індуїзм – давньоіндійська релігія (720 млн. віруючих). існує зараз. Виник в 6-4 ст. до н.е.

Поняття індуїзм включає: індійський спосіб життя з його нормами, принципами та цінностями, віруваннями і уявленнями, обрядами та культами, міфами і легендами, святами та ін.

Індуїзм виник на базі давнього брахманізму. Основи індуїзму походять від вед – священних індійських текстів.

Характерна риса індуїзму – особиста відданість богу.Індуїзм не є однорідною релігією. Він не має єдиної догматики і обрябовості чи церкви.

Індуїзм включає прижитки первісних культів: поклоніння воді (р.Ганга), тваринам (корові, змії, мавпам, слонам) культові предкам.

Характерно для індуїзму вчення про Атмана (людську душу, в якій проявляється бог) і Брахмана (світову душу).

Головна мета індуїзму – спасіння – звільнення атмана від природи і з’єднання є брахманом.

Найважливішим з багатьох богів індуїзму є триєдиний бог (тримутрі):

Брахма (творіння); Вішну (збереження); Шіву (руйнування).

Звідси два основних напрямки індуїзму: вішнуїз і шіванізм.

Велику роль в індуїзмі відіграють Вішну (аватори). Основних перетворень є 10:

Риба; Черепаха; Вепр; Людина – лев; Велетень; Парашурама; Рама; Крішна; Будда;

10).Месія-карлик.

Найулюбленіші в Індії аватори Вімну, Рама і Крішна. На честь них є багато епосів, поем, свят.

Інші релігії стародавньої Індії: джайнізм, сикхізм, буддизм.

2. Релігії Китаю: конфуціанство, даосизм, буддизм.

Японії: синтоїзм, буддизм.

Конфуціанство – виникло в ст. Китаю (580 млн. віруючих). Засновник – Конфуцій (Кун Фуцзи; 551-479 р. до н.е.). Головна мета – прагнення до ідеалу удосконаленої людини: Цзюн – Цзи. Якості: скромність, справедливість, стриманість, гідність, безкорисливість, любов до людей.

Одна з характерних рис конфуціанства – суворе підкорення старшим та самопожертвування заради інших.

“Держава – це велика сім’я, а сім’я – це мала держава” (Конфуцій).

Конфуцій розробив і ідеал соціального порядку, який мав би бути в Піднебесній:

“Хай батько буде батьком, син – сином, цар – царем, чиновник – чиновником і т.п., хай все в цьому світі хаосу і мішанини стане на свої місця, всі бужуть знати свої місця, права і обов’язки, робити те, що їм належить”.

Конфуцій не визнав духів та ін.:”Ми не знаємо, що таке життя, то як ми можемо знати, що таке смерть?”

Треба прагнути до ідеалу – жень – що є з неба.

Джерело конфуціанства: “Лунь – Юй”(“Бесіди і судження”), що записане послідовниками Конфуція в 6 ст. до н.е.

Іудаїзм

Пізня національна і сучасна (державна) релігія євреїв. Виникла у 7 ст. до н.е. Більше 17 млн. віруючих. Війшла до складу світових релігій: християнства та ісламу.

В 10 ст. до н.е. виникла держава у євреїв, що спричинило потребу у єдиній релігії.

621 р.до н.е – введення царем Іудеї єдиної форми релігії. Бог племені Іуда – Ягве (Єгова, Яхве) став єдиним, всемогутнім, національним божеством.

Центр іудаїзму став храм на горі Сіон в Єрусалимі, жреці якого протягом століть збирали і редагували міфи про Ягве та його пророків. Сусідні народи теж впливали на розвиток релігії.

444 р.до н.е. – укладено перших 5 книг Біблії – “П’ятикнижжя Мойсея” (Тора – закон).

Священні книги іудаїзму:ТАЛМУД (євр.- вчення) і СТАРИЙ ЗАПОВІТ.

Основа іуд.моралі та віри – ДЕКАЛОГ (10 заповідей).

Талмуд – багатотомне зібрання євр.догматів, релігійно-правових, моральних і побутових уявлень.

Характерні риси іудаїзму: монотеїзм, віра в кінець світу, вибраність євр.народу, вознесіння з мертвих, потойбічне життя, прихід спасителя – Месію та створння ним 1000 –літнього царсва в Єрусалимі.

Життя віруючого єврея підпорядковане релігійним діям і заборонам: їх 613, з них – 365 заборон і 248 повелінь (їжа, ст.життя та ін.).