Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім’ї.

Важливим завданням, що стоять перед дослідниками сім’ї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.

В.О.Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов’язані з деякими незадоволеними потребами партнерів:

- потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;

- потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;

- потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу.

Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Депривація в сім’ї – це такий стан одного з членів, коли інші члени сім’ї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сім’ї, так і для його оточення.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження, недостатня її розробленість і актуальність спонукали нас до проведення дослідження, метою якого було вивчення особливостей формування орієнтацій на розлучення і деструктивний розвиток сім’ї.

Дослідження проводилось на молодих подружніх парах. Вибіркову сукупність становили 100 чол. (50 подружніх пар).

Для дослідження показників сумісності подружжя, адаптованості партнерів, якості шлюбу були використані: Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” (Століна, Романова, Бутенко), “Установки в сімейній парі”, “Розподіл ролей в сім’ї”, “Спілкування в сім’ї”.

Для дослідження дестабілізуючих факторів в сімейних відносинах, аналізу емоційного стану партнерів використовувалась методика “Аналіз сімейної тривоги”.

В складному комплексі причин, які викликають дезорганізацію сімейних стосунків і розпад сім’ї, значне місце займає сімейна напруженість, яка, в свою чергу, веде до незадоволеності різними аспектами шлюбу. Для того, щоб виявити “піки” подружньої напруженості потрібно зупинитись на соціально-демографічних характеристиках опитуваних.

Соціально-демографічна характеристика респондентів вивчалась за допомогою “Психограми подружньої пари”, яка включала в себе запитання таких напрямків:

- питання соціально-демографічного характеру;

- питання про матеріальне та фінансово-економічне становище сім’ї;

- питання про характер взаємовідносин з оточуючими (батьками, родичами, друзями, знайомими).

Розподіл респондентів за віком і статтю представлено в таблиці № 1.

Таблиця № 1.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА ВІКОМ ТА СТАТТЮ (%).

Вікові групи | Стать

Чоловіки | Жінки | Всього

20-25 років | 15 | 26 | 41

26-30 років | 12 | 17 | 29

31 і більше | 24 | 6 | 30

За рівнем освіти: 36% респондентів мали вищу освіту, 34% - середню-спеціальну, 30% мали середню освіту. Дані представлені в таблиці № 2.

Таблиця № 2.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ (%).

Стать | Рівень освіти

Вища | Сер./спец. | Середня

Чоловіки | 17 | 22 | 11

Жінки | 19 | 12 | 19

Всього | 36 | 34 | 30

За соціальною належністю: 39% респондентів становили робітники, службовці - 4%, інтелігенція - 36%, студенти - 7%, безробітні - 4%. Дані окремо за статтю представлені в таблиці № 3.

Таблиця № 3.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА СОЦІАЛЬНОЮ НАЛЕЖНІСТЮ (%).

Стать | Соціальна належність

Робітники | Службовці | Інтелігенція | Студенти | Безробітні

Чоловіки | 27 | 4 | 17 | 2 | -

Жінки | 12 | 10 | 19 | 5 | 4

Всього | 39 | 14 | 36 | 7 | 4

За кількістю дітей: бездітні становили 48 %, мали по одній дитині 46 %, двох і більше мали 6 %. Дані приведені в таблиці № 4.

Таблиця № 4.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА КІЛЬКІСТЮ ДІТЕЙ (%).

Кількість дітей | %

Бездітні | 48

Одна | 46

Двоє і більше | 6

В залежності від характеристики житлових умов опитувані розділились таким чином:

Таблиця № 5.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

ТА ЖИТЛОВИМИ УМОВАМИ (%).

Житлові умови | Місце проживання | Всього

Місто | Село

Окрема квартира | 10 | 6 | 16

Кімната в гуртожитку | 14 | 2 | 16

Проживають з батьками чоловіка | 14 | 6 | 20

Проживають з батьками дружини | 22 | 8 | 30

Проживають з іншими родичами | 6 | 2 | 8

Наймають житло | 10 | - | 10

Всього | 76 | 24 | 100

За стажем подружнього життя респонденти умовно були розділені таким чином: сімейний стаж менше одного року у 26 %, від року до 3 років у 36 %, від 3 до 5 років - 26 %, більше 5 років - 12 % опитаних. Дані приводяться в таблиці № 6.

Таблиця № 6.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ

ВІД СТАЖУ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ, %

Стаж шлюбу | %

Менше року | 26

Від 1 до 3 років | 36

Від 3 до 5 років | 26

Більше 5 років | 12

Всього | 100

З усіх пар ті, що перебували у шлюбі до