Паралельно з цим проводилося дослідження проблемних переживань підлітків. З травня по грудень 1999 року їм були охоплені 254 підлітка - учні середньої школи № 309 (з 6-х по 10-і класи). Міжособистісні потяги вивчалися з використанням розробленої нами анкети тільки на частині цієї вибірки (75 чоловік, учні 8-х - 9-х класів).

При виконанні дослідження ми зштовхнулися зі складностями, оскільки з застосовуваних у Росії психодиагностических методик для діагностики потягів повною мірою не застосовна жодна, тому що вони не є специфічними для рішення даної задачі і тому не володіють у відношенні потягів достатньої змістовної валидностью. У зв'язку з цим автор був змушений приступити до розробки такої методики.

Діагностика потягів істотно ускладнюється тим фактом, що вони носять багато в чому несвідомий характер. Ми використовували в процесі діагностики два основні різновиди проявів потягів у спілкуванні:

Через факт переваги в спілкуванні.

Через переважно невербальне вираження емоцій, спрямованих на об'єкти потяга.

Перший різновид проявів досить легко діагностувати, однак далеко не всі потяги виявляються в такий спосіб у силу малоосознанного характеру і можливості активізації захисних механізмів. Другий різновид проявів діагностувати набагато складніше, при цьому істотно вище суб'єктивність отриманих результатів, зате вдається зафіксувати і ті потяги, що не виражаються через переваги в спілкуванні.

На першому етапі роботи ми використовували для діагностики потягів такі методи, як спостереження, бесіду, соціометрію. Їхнє застосування саме по собі не вирішило проблему швидкої об'єктивної діагностики потягів, зате створило передумови для рішення цієї проблеми надалі шляхом створення спеціалізованої анкети.

Така анкета і була нами створена на підставі накопичених матеріалів. Вона включає опис 20 соціальних установок, підліткам пропонується оцінити їхня застосовність до себе по 5-бальній ранговій шкалі. Далі обчислюються середні показники по наступних шкалах:

потяг на основі ідентифікації

потяг на основі групування

потяг-атракція

сексуальний потяг

Ці різновиди потягів виділені нами виходячи з аналізу найбільш актуальних соціальних потреб, характерних для підліткового віку (див. частина 2). Для підтвердження змістовної валидности анкети використовувалися методи спостереження і бесіди.

Анкета була перевірена на вибірці 75 чоловік з учнів 8-х і 9-х класів. Результати були піддані факторному аналізові по методу головних компонентів, що дозволило установити наявність трьох відособлених факторів: “Ідентифікація (з індивідом або групою” (пояснює 18,5% загальної дисперсії), “Емоційність у спілкуванні” (14,6%), “Сексуальність” (14,5%). Два останніх фактори чітко відповідають потягові на основі атракції і сексуальному потягові. Перший фактор включив у себе потяга на основі ідентифікації і групування, що не удалося відокремити на підставі факторного аналізу. Однак у цілому анкета показала досить високий ступінь факторної валидности.

Розроблена анкета дозволяє діагностувати ступінь виразності кожного з типів потягів і будувати їхній профіль для підлітка в цілому, однак вона не застосовна для характеристики конкретних міжособистісних відносин. Якщо перед нами коштує задача охарактеризувати конкретні емоційні відносини двох або більш підлітків, необхідно використовувати методи спостереження і бесіди.

Для вивчення проблемних переживань підлітків ми вибрали в якості основного діагностичного інструмента анкету Seiffqe-Krenke (1984) (“Проблемна анкета”), що використовувалася в ряді досліджень психології підлітків і зарекомендувала себе як досить надійний діагностичний інструмент (див. [9]).

Анкета включає опис 78 проблемних переживань з 7 різних областей життя, підліткам пропонується по 5-бальній шкалі оцінити застосовність відповідних описів до себе. Ми використовували варіант анкети, що відрізняється від первісного невеликим скороченням і редакторським виправленням.

Крім того, як додаткові методи вивчення проблемних переживань підлітків використовувалися спостереження і бесіда (як із самими підлітками, так і з їхнім соціальним оточенням - класним керівником, однолітками, а в деяких випадках і з родителями). Також використовувалися матеріали, накопичені в психологічній службі школи № 309.

У силу соціального характеру досліджуваних потягів і високої значимості соціальних відносин для психічного благополуччя підлітків, ми рахували доцільним включити в наше дослідження також вивчення соціальної адаптації підлітків. Воно проводилося тільки в одному з експериментальних класів.

Як основний метод дослідження соціальної адаптації підлітків ми обрали методику “Визначення характеристик соціальної адаптації школярів” К. Роджерса і Р. Даймонда. Цей опросник містить 101 твердження, підліткам пропонується оцінити їхня застосовність до себе. Потім на підставі відповідей обчислюються показники по таких шкалах, як адаптація, самоприйняття, прийняття інших, емоційна комфортність, интернальность, прагнення до домінування.

Як додатковий метод дослідження соціальної адаптації підлітків ми використовували соціометрію. При діагностиці ступеня соціальної адаптації ми виходили з припущення, що, чим більше виборів має підліток по сумі социометрических критеріїв, тим вище ступінь його адаптації в шкільному колективі.

Обробка даних, зібраних методом поперечних зрізів (показники по методиках “Анкета емоційних відносин”, “Проблемна анкета”), здійснювалася за допомогою персонального комп'ютера, у програмному пакеті Statistica for Windows. Усі зібрані дані були введені в комп'ютер, після чого розраховані показники описової статистики, побудовані кореляційні матриці, а також проведений факторний аналіз результатів (по методу головних компонентів).

Що стосується результатів, отриманих з використанням лонгитюдного методу дослідження, то в силу невеликого обсягу вибірки і неоднорідності умов проведення діагностики ми не рахували доцільним прибігати до складних процедур статистичної обробки і вирішили обмежитися феноменологическим аналізом результатів.

З використанням “Проблемної анкети” у 1999 році були обстежені учні середньої школи № 309 з 6-х по 10-і класи (n=254). Це звичайна школа Центрального району Санкт-Петербурга, який-небудь добір при прийомі до неї відсутній. Це дозволяє припустити, що вибірка з учнів у ній підлітків досить репрезентативна.

Факторний аналіз результатів анкетування дозволив установити, що анкета володіє факторної гомогенностью: показники по всіх