областях проблемних переживань укладаються в один фактор “Проблемна нагруженность”, що пояснює 57% дисперсії. Факторна структура анкети приведена в Табл. 2.
Такі результати свідчать про високий конструктной валидности “Проблемної анкети”.
Приведемо отримані нами середні показники проблемної нагруженности підлітків по кожнійій із семи областей у цілому по вибірці й окремо для хлопчиків і дівчинок.
Як видно з представлених даних, найвищі показники одержали такі області проблем, як “Майбутнє” і “Батьки”. Цієї ж області проблем були найбільш актуальні для наших підлітків і в 1993 і 1996 роках (див. [9]). У цілому отримані нами середні значення трохи нижче, ніж приведені в [9] для петербурзьких підлітків за станом на 1993 і 1996 роки. Однак наша вибірка менше по обсязі і не настільки репрезентативна, як у тім дослідженні, тому не можна виключити, що розходження в результатах є не відображенням об'єктивної тенденції, а наслідком недостатньої порівнянності вибірок.
Звертає на себе увага той факт, що більшість областей проблем у хлопчиків і дівчинок мають однаковий ранг (за винятком останніх двох), однак середнє значення по кожнійій з областей для дівчинок вище, ніж для хлопчиків. Розходження є статистично значимими (по t-критерії Стьюдента) для всіх областей, крім “Майбутнє” і “Інша стать”. Це дозволяє зробити висновок, що за станом на 1999 рік живучі в Санкт-Петербурзі дівчинки-підлітки в цілому більше стурбовані проблемами, чим хлопчики.
Розглянемо, як змінюється проблемна нагруженность у залежності від віку підлітків. У Табл. 4 приведені середні значення по різних областях проблем для учнів з 6-го по 10-й класи.
Для більшої наочності зобразимо графічно зміну середніх показників проблемної нагруженности підлітків по різних класах.
Як наочно видно з графіка, найбільша проблемна нагруженность характерна для учнів 7-х классовэто . підлітки віку 12-13 років. Далі середні показники проблемної аж до 10-го класу. Такі ж результати були отримані нагруженности плавно знижуються іншими дослідниками у У всіх вивчених нами вікових групах на першому 1993 і 1996-х рр. [9]. місці коштують проблеми, зв'язані з майбутнім.
Значимість проблемних переживань істотно міняється в сформованим по ознаці успішності різних класах однієї вікової паралелі. Зокрема, у “коррекционном” 8-м класі на 1-і місце по значимості виходять проблеми в області відносин з родителями (2,99), наступні два місця займають проблеми в області майбутнього (2,93) і школи (2,54). Видимо, це зв'язано з тим, що в даний клас потрапило більшість учнів з неблагополучним родиний станом. У “сильному” же 8-м класі перші місця займають проблеми в області майбутнього (2,85), спілкування з однолітками (2,67) і вільногоого часу (2,62).
У ході застосування “Анкети емоційних відносин” на частині описаної вибірки (75 чоловік) були отримані наступні середні показники виразності типів потягів:
Сексуальне: 3,24 (хлопчики 3,3, дівчинки 3,2)
На основі атракції: 2,73 (хлопчики 2,74, дівчинки 2,72)
На основі групування: 2,26 (хлопчики 2,2, дівчинки 2,3)
На основі ідентифікації: 2,24 (хлопчики 2,06, дівчинки 2,35)
При погляді на ці показники стає видно, що для обстежених підлітків найбільше актуально сексуальний потяг. Воно трохи більш виражено в хлопчиків, однак розходження не є статистично значимим. Варто врахувати, що це поняття використовується нами не стільки у фізіологічному, скількох у психологічному змісті - як прагнення якнайбільше вступати у відносини з представниками протилежної статі і висока суб'єктивна значимість таких відносин. Наша анкета діагностує тільки гетеросексуальное потяг підлітків.
Майже настільки ж високу значимість має для підлітків потяг на основі атракції. Потяга на основі ідентифікації і групування також досить актуальні для підлітків. Вони трохи більше виражені в дівчинок, що можна пояснити особливостями динаміки розвитку хлопчиків і дівчинок і досліджуваному віці.
Кореляційний аналіз цих результатів дозволив установити факт тісного зв'язку потяга на основі ідентифікації з потягами на основі групування (r по загальній вибірці 0,58) і атракції (r=0,48). Це говорить про те, що як групове поводження підлітків, так і близькі емоційні відносини супроводжуються сильною ідентифікацією. Крім того, це взагалі ставить під сумнів правомочність виділення даного виду потяга як окремий фактор (як було сказано вище, за результатами факторного аналізу відокремити його теж не удалося) . Ми вирішили все-таки зберегти його як окремий фактор виходячи з теоретичних передумов і своєрідності зв'язаної з ним кореляційної картини.
У хлопчиків потяга набагато менш тісно зв'язані між собою, чим у дівчинок. З одного боку, це може говорити про таку особливість психосоциального й емоційного розвитку підлітків, з іншого боку, не виключено, що розроблена нами анкета просто володіє більш високої диференціальної валидностью у відношенні хлопчиків, чим у відношенні дівчинок. Остаточно пояснити цей факт можна буде тільки в ході подальших досліджень.
У ході кореляційного аналізу результатів застосування “Проблемної анкети” і “Анкети емоційних відносин” отримані наступні статистично значимі кореляції* :
Потяг на основі ідентифікації в хлопчиків корелює з проблемними переживаннями в області вільного часу (0,43), відносин з іншою статтю (0,59) і власної персони (0,54), а в дівчинок значимих зв'язків не виявлено.
Потяг на основі групування в хлопчиків зв'язано з проблемами в області школи (0,45) і відносин з родителями (0,46), а в дівчинок виявлений значимий зв'язок із проблемами в області власної персони (0,37) і зв'язок на рівні тенденції з відносинами з родителями (0,26).
Потяг на основі атракції найбільше прогностично стосовно проблемних переживань підлітків. У хлопчиків воно значимо зв'язане з проблемами в області відносин з однолітками (0,51) і іншою статтю (0,73), вільним часом (0,49), власною персоною (0,67), на рівні тенденції зв'язок із проблемами в області школи (0,4) і відносин з