відношенні підпорядкування, то ми виділяємо такі елементи підпорядкування, котрі одночасно входять до обох цих класів, тобто відшукуємо такі злочини вза-галі, які одночасно є і посадовими.
Графічно результат операції множення цих понять матиме таке відображення (див. рис. 5). Заштрихована поверхня позначає клас тих елементів (злочинів), котрі одночасно входять до поняття А («злочин») і до понят-тя В («посадовий злочин»).
Під час множення понять, обсяг яких не збігається, мн здобуваємо нульове поняття. Наприклад, нам необ-хідно провести операцію множення над поняттями «на-вмисно» і «необережно». Оскільки обсяг цих понять не має загальних елементів, то здобута унаслідок операції множення множинність дій є одночасно навмисним і необережним, буде нульовим класом.
Операція множення позначається здебільшого за до-помогою сполучника «і» («студент і спортсмен», «право і державне прано», «хабар і халатність»), котрий вжи-вається у поєдиувальному значенні.
В. Операція заперечення поняття А полягає в утво-ренні нового поняття не-А, обсяг якого, складений з обсягом поняття А, становить логічний клас області пред-метів, про яку ми розмірковуємо.
Наприклад, областю нашого міркування е юридичні угоди. Заперечуючи поняття «купівля-продаж» (А), ми здобудемо поняття «не купівля-продаж» (не-А).
Рис. 5 Рис. 6
Склавши поняття «купівля-продаж» і «не купівля-продаж», ми здобудемо клас юридичних. угод.
Графічно результат цієї операції можна уявити так (див. рис. 6). Тут квадрат—це область предметів, про яку ми міркуємо (у даному випадку юридичні угоди). Коло поняття (А) «купівля-продаж». Заштрихована .частина квадрата—поняття (не-А) «не купівля-продаж». Поняття не-А, що заперечує поняття А, має певний обсяг. Так, до обсягу поняття «не купівля-продаж» (ие-А) увійде не все, що завгодно, не будь-який предмет дійсності, наприклад, дерево, дім, людина і т. д., а тільки ті елементи класу юридичних угод, котрі не є купівлею-продажем, не входять до обсягу поняття А. Але оскільки кожен предмет або явище . матеріального світу може проглядатися нами у складі різних областей предметів, то обсяг конкретного поняття не-А перебуватиме у за-лежності від обсягу тієї області предметів, про яку ми міркуємо.
Наприклад, якщо областю предметів, про яку ми міркуємо, є клас злочинів взагалі, то до обсягу поняття «.чи крадіжка» (не-А), здобутого завдяки заперечення поняття «крадіжка» (А), увійдуть усі злочини, що не є кра-діжкою, а саме: всі державні злочини, усі злочини проти власності, за винятком крадіжки, злочини проти життя, здоров'я, свободи і гідності особи і т. д. Якщо ж областю предметів, про яку ми міркуємо, є злочини проти осо-бистої власності громадян, то до обсягу поняття, «не крадіжка» (не-А), утвореного за допомогою заперечення поняття «крадіжка» (А увійдуть уже не всі злочини, передбачені кримінальним -кодексом, .окрім крадіжки, я тільки злочини проти особистої власності громадян, .що не є крадіжкою, тобто грабіж, розбій, шахрайство, шантаж і т. д.
Поняття (А і не-А), здобуті завдяки операції запе-речення, перебувають між собою у відношенні супереч-ності.
Література
Булатов М. А. Логические категории и понятия. – К., Наукова думка, 1981 – 235 с.
Войшвило Е. К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. – М., издательство МГУ, 1989 – 239 с.
Горский Д. Г. Краткий словарь по логике. – М., Просвещение, 1991 – 208 с.
Жеребкін В.Є. Логіка. - К.: Основа, 1995. - 256 с.
Івін О. А. Логіка – К., Артек, 1996 – 231 с.
Хоменко І. В. Логіка – К. Четверта хвиля, 1997 – 392 с.