Реферат

Тема : Прийоми створення нових образів.

ПЛАН

Процес створення образів уяви.

Різновиди уяви.

Уява і особистість.

Література.

1.Процес створення образів уяви

Створення людиною образів нових об'єктів зумовлене потреба-ми її життя та діяльності. Залежно від завдань, що постають перед нею, активізуються деякі залишки попередніх вражень і утворю-ються нові комбінації асоційованих зв'язків. Цей процес набуває різної складності залежно від мети, змісту та попереднього досвіду людини.

Найбільш елементарною формою синтезування нових образів є аглютинація (від латинського algutinare — «склеювання»). Це ство-рення образу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин різних об'єктів. Такими є, наприклад, казкові образи русалки — напівжінки, напівриби, кентавра — напівчоловіка, напівконя; в техніч-ній творчості це тролейбус — сполучення рис трамваю та автомобі-ля, танк-амфібія, що поєднує риси танка і човна, тощо.

Прийомом створення нових образів є аналогія.

Суть прийому аналогії полягає в тому, що новостворений образ, який вибудовується, схожий на реально існуючий предмет, але в ньому проектується принципово нова модель явища або факту.

На основі принципу аналогії виникла нова галузь інженерної справи — біоніка. Біоніка виокремлює деякі властивості живих орга-нізмів, які стають засадовими при конструюванні нових технічних систем. Так було створено багато різноманітних приладів — локатор, «електронне око» тощо.

Нові образи можуть створюватися за допомогою наголошування — акцентування. Цей прийом полягає в навмисному посилюванні в об'єкті певних ознак, які виявляються домінуючими на фоні інших. Малюючи дружній шарж або карикатуру, художник віднаходить у ха-рактері або зовнішності людини щось неповторне, притаманне тіль-ки їй і наголошує на цьому художніми засобами,

Створення нових образів може бути досягнуте шляхом перебіль-шення (або применшення) усіх характеристик предмета. Цей прийом широко використовується в казках, народній творчості, коли герої наділяються надприродною силою (Микита Кожум'яка, Котигорошко) і здійснюють подвиги.

Найбільш складним способом утворення образів уяви є створен-ня типових образів. Цей спосіб вимагає тривалої творчої роботи. Ху-дожник створює попередні ескізи, письменник — варіанти твору. Так, малюючи картину «З'явлення Христа народові», художник Іва-нов зробив близько 200 ескізів.

Уяву в художній творчості можна проілюструвати висловлюванням К.Паустовського: «Кожна хвилина, кожне кинуте мимохіть слово та погляд, кожна глибока або жартівлива думка, кожний непомітний рух людського серця, так само як і літаючий пух тополі або вогонь зірки в нічній воді, — все це крихти золотого пилу. Ми, літератори, видо-буваємо їх протягом десятиріч, ці мільйони крихт, збираємо непоміт-но для самих себе, перетворюємо на сплав і потім із цього сплаву ви-ковуємо свою «Золоту троянду» — повість, роман або поему».

Творчий процес пов'язаний з виникненням багатьох асоціацій, їх ак-туалізація підпорядкована меті, потребам і мотивам, які домінують в актах творчості.

Великий вплив на створення образів уяви чинить практична ді-яльність. Доки створений образ існує тільки «в голові», він не зав-жди зрозумілий до кінця. Втілюючи цей образ у малюнок або мо-дель, людина перевіряє реальність його існування.

Засадовою щодо створення образів уяви є взаємодія двох сиг-нальних систем. Співвідношення чуттєвого та мовного, образу та слова набуває різного характеру в різних видах уяви, залежно від конкретного змісту діяльності, в яку включається створення образів.

2. Різновиди уяви

Діяльність уяви може бути охарактеризована щодо участі в цьо-му процесі спеціальної вольової регуляції, залежно від характеру ді-яльності людини та від змісту створюваних нею образів. Залежно від участі волі в роботі уяви її поділяють на мимовільну та довільну.

Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не спря-мовується спеціальною метою уявити певні предмети або події. По-треба в мимовільному створенні образів постійно актуалізується різ-ними видами діяльності, до яких залучається особистість.

У процесі спілкування співрозмовники уявляють ситуації, події, про які йдеться. Читаючи художню або історичну літературу, люди-на мимоволі спостерігає реальні картини, що породжує її уява під впливом прочитаного. Мимовільне виникання уявлень тісно пов'язане з почуттями людини. Почуття є потужним генератором яскравих образів уяви в тих випадках, коли вона стривожена через невизначеність очікуваних подій або, навпаки, переживає емоційне піднесення через участь в урочистих подіях, що мають життєво важ-ливе значення для неї.

Почуваючи страх, тривогу за близьких для неї людей, людина ма-лює собі образи небезпечних ситуацій, а готуючись до приємної події, уявляє атмосферу доброзичливості, пошани з боку колег, присутніх.

Прикладом мимовільного виникнення образів уяви є сновидін-ня. У стані сну, коли свідомий контроль за психічною діяльністю відсутній, залишки різноманітних пражець, то зберігаються п моз-ку, легко розгальмовуються і можуть сполучатися неприродно і невизначено.

Процес уяви може тривати довільно, коли він спрямовується спе-ціальною метою створити образ певного об'єкта, можливої ситуації, уявити або передбачити сценарій розвитку подій.

Залучення довільної уяви до процесу пізнання зумовлено потре-бою свідомої регуляції побудови образу відповідно до завдання та характеру виконуваної діяльності. Довільне створення образів має місце головним чином у творчій діяльності людини.

Залежно від характеру діяльності людини її уяву поділяють на творчу та репродуктивну.

Уява, яка супроводжує творчу діяльність і допомагає людині ство-рювати нові оригінальні образи, називається творчою.

Уява, яка супроводжує процес засвоєння вже створеного та опи-саного іншими людьми, називається відтворювальною, або репро-дуктивною.

Так, у конструктора-винахідника, який створює нову машину,

уява — творча, а в інженера, який згідно з усним описом або крес-ленням створює образ цієї машини, уява — репродуктивна.

Творча уява активізується там, де людина віднаходить щось

нове — нові способи діяльності, створює нові, оригінальні, вартісні для сус-пільства матеріальні та духовні витвори.

Продукти творчої уяви, їх багатство і суспільна значущість без-посередньо залежать від знань і життєвого досвіду особистості, її ставлення до діяльності, її соціальної позиції тощо. Важливу роль