Репродуктивна уява — це процес створення людиною образів но-вих речей на підставі їх усного опису або графічного зображення.

Потреба в репродукуванні образів дійсності — постійна і актуаль-на в житті та діяльності людини як свідомої суспільної істоти. Дуже важлива роль репродуктивної уяви для спілкування людей, яке знач-ною мірою зумовило її розвиток. Мовне описування явищ завжди вимагає від людини створення відповідних образів.

Репродуктивна уява потрібна під час читання художньої літера-тури, роботи з підручниками з географії, біології, анатомії тощо. О6рази предметів формуються також на підставі їх графічного опису, наприклад в інженерній справі, при користуванні схемами, картами.

Творча уява і репродуктивна уява тісно пов'язані між собою, пос-тійно взаємодіють і переходять одна в одну. Цей зв'язок виявляєть-ся в тому, що творча уява завжди ґрунтується на репродуктивній уя-ві, включає її елементи. З другого боку, складні форми репродуктив-ної уяви містять елементи творчої. Наприклад, у праці актора вті-лення сценічного образу є результатом діяльності творчої і водночас репродуктивної уяви.

Залежно від змісту діяльності уява поділяється на технічну, на-укову, художню та інші різновиди, зумовлені характером праці людини.

Художня уява має переважно чуттєві (зорові, слухові, дотикові та інші) образи — надзвичайно яскраві та детальні. Так, І. Рспін, малю-ючи картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», писав:

«Голова обертом іде від їхнього гумору та галасу». Флобср говорив, що він гостро відчував у себе в роті присмак миш'яку, коли опису-вав сцену самогубства мадам Боварі. Художнику, письменнику зав-дяки яскравості чуттєвих образів здається, що вони безпосередньо сприймають те, що зображують у своїх творах.

Для технічної уяви характерними є створення образів просторо-вих відношень у вигляді геометричних фігур і побудов, їх легке дисоціювання та об'єднання в нові сполучення, уявне перенесення їх у різні ситуації. Образи технічної уяви найчастіше об'єднуються в кресленнях, схемах, на підставі яких потім створюються нові маши-ни, нові предмети.

Наукова уява знаходить свій вияв під час створення гіпотез, про-ведення експериментів, узагальнень для створення понять. Фанта-зія відіграє важливу роль під час планування наукового досліджен-ня, побудови експериментальної ситуації, передбачення ходу експе-рименту. При побудові наукової системи уява потрібна, щоб допов-нити відсутні, не визначені ще ланки в ланцюжку фактів.

Фантазія має велике значення для плідної творчої діяльності вче-ного. Без фантазії його праця може перетворитися на нагромаджен-ня наукових фактів, акумулювання своїх і чужих думок, а не на ре-альний поступ до нових винаходів, ідей, створення принципово но-вого в науці.

Особливою формою уяви є мрія.

Мрія — це процес створення людиною образів бажаного майбут-нього.

Мрія — необхідна умова втілення творчих задумів, коли образи уя-ви не можуть бути реалізовані негайно з об'єктивних або суб'єктив-них причин. За таких обставин мрія стає реальною спонукою, мо-тивом діяльності, завдяки яким стає можливим завершення розпо-чатої справи. Без мрії, зауважував Д.І. Писарев, неможливо було б зрозуміти, яка спонукальна сила змушує людину започатковувати і доводити до кінця великі і виснажливі за обсягом роботи в галузі мистецтва, науки та практичного життя.

Мрія є елементом наукового передбачення, прогнозу та плану-вання діяльності. Ця її функція переконливо виявляється в худож-ній, творчій діяльності, державотворенні, розвитку суспільства. Яс-кравою ілюстрацією цього є твори Жуля Берна, в яких він геніаль-но передбачив витвори майбутньої технічної думки — підводний чо-вен, гелікоптер.

Мрії можуть бути реальними, дійовими та нереальними, безплід-ними. Дієвість мрії — потрібна умова втілення творчих задумів лю-дини, спрямованих на реальне перетворення дійсності. Такі мрії в певному розумінні є рушійною силою дій та вчинків людини, нада-ють їй більшої цілеспрямованості в житті, допомагають боротися з труднощами, протистояти несприятливим впливам.

Мрії можуть бути пустопорожніми, безплідними, «маніловськи-ми». Тоді вони дезорієнтують людину, позбавляють її бачення реаль-них життєвих перспектив, штовхають на шлях примарного задово-лення своїх мрійницьких уподобань, роблять нездатною протистоя-ти негараздам реального буття.

Позитивний вплив на життя людини чинить лише активна, твор-ча мрія, вона збагачує життя людини, робить його яскравішим і ці-кавішим.

3. Уява і особистість

Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особистос-ті, від усього її психічного життя. Особлива роль у створенні обра-зів уяви належить зацікавленням, потребам, світогляду особистос-ті, що наповнюють її духовний світ. З діяльністю уяви пов'язане формування ряду морально-психологічних якостей особистості — гуманності, чуйності, почуття обов'язку тощо. Зрозуміле, що ви-явити чуйність може людина, яка, знаючи життя та особливості рис характеру іншої людини, здатна уявити її душевний стан у певний момент.

У потужності та яскравості образів уяви виявляються типологіч-ні особливості вищої нервової діяльності. Уява — один із показни-ків, за якими І.П.Павлов поділяв людей на художній або мислительний типи. Художник має справу з образами (зоровими, рухови-ми, слуховими тощо), що свідчить про переважання в його діяль-ності першої сигнальної системи, образного відображення світу.

Отже, уява не лише впливає на хід психічного життя людини, а й зумовлює формування важливих якостей її особистості.

Література:

Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія .- К.: МАУП, 2000

Скрипченко О., Роменська Л., Огоднійчук З., Зелінська Т., Загальна психологія .- К.: АПН, 1999