Через що чоловік затіюс сварки? Через тс, ню дружина не ба- жає і не дас йому змоги висловити свою думку, що постійно за ним стежить і безнастанно нарікає на свої болячки. Вона явно користується увагою інших чоловіків і постійно хвалиться своїми знайомими та зв'язками з начальством. Любить вдавати з себе сильну жінку і не може терпіти, коли їй пропонують допомогу. До того ж постійно докоряє, що її чоловік мало заробляє.'

Призупини ти сварку можна, просто вийшовши з кімнати. Основне не дані розвинутися ситуації, коли лунають нецензурні слова і відверті звинувачення.

Ще один із досить гідних способів вийти зі сварки – це обернути все, що сталося, на жарт. Як би не був розгніваний партнер уміння покепкувати з себе завжди остуджує гнів. Але ніколи не слід кепкувати з партнера. Цс може тільки підлити масла у вогонь.

Не відповідати на зачіпки і явне бажання затіяти сварку. Так можна зберегти мікроклімат сім'ї. Правда, згодом, коли пристрасті вляжуться, є сенс обі оворити з партнером його поведінку.

Сльози і пасивна позиція в суперечці також не дають подіям розвинутися. Такий спосіб гасити конфлікт частіше підсвідомо обирають жінки. І, виявляється, мають рацію. Чоловіки, як пра- вило, не можуть витримати, коли ридає дружина.'

Ваш чоловік закохано дивиться на вашу подругу іі ютовий виконати кожну її забаганку. Невже у неї ідеал ьі і ті чоловік? Невже вона ніколи з ним не свариться?! Заспокойтеся. Вона також свариться. Але вона вміс це робити. А ви? Після сварки плачете в подушку, а чоловік пакус валізи. Висновок? Негайно навчіться сваритися.

Досліджуючи причини розлучень, шведські сімейні психологи виявили дуже цікаву закономірність. Виходить, здебільшого сім'ї розпадаються тому, що мають неправильне уявлення про тс, на чому ґрунтується щаслива родина. Вони висунули досип, цікаві найпоширеніші неправильні уявлення, що можуть зруйнувати сім'ю.

1. Достатньо лише любові для створення сім'ї. Цс зовсім не так. Сама тільки закоханість не повинна бути причиною одруження. Важливе інше - чи співпадають у вас уявлення про жнггя і чого хотілося б разом досягти. Перш ніж зважитися на шлюб, замисліться, що ще, опріч кохання, вас об'єднує.

2. Протилежності притягуються. Неправда. Спочатку сором'язлива дівчина захоплюватиметься своїм сміливим розкутимобранцем, який завжди в центрі уваги. Але з часом вона, шодина, яка надає перевагу затишним домашнім вечорам удвох, напевне, не буде щаслива з тим, кому дужче подобається допізна і аяти час з друзями.

3. Мене зробить щасливою він, а я ного. Неправильно. Не ду- майте, що чоловік зобов'язаний зроби ги вас щасливою. Для досягнення гармонійних стосунків у сім'ї вам буде не зайвою частка розумною егоїзму. Цс означає, що своє щастя повинні створювати якраз ви. Бо коли будете щасливі ви, то щасливий буде і ваш чоловік! А він, у свою чергу, теж повинен заопікуватися своїм щастям.

4. Якщо в сексі добре, - значить, усе добре. Ні. Пристрасть, сама собою, - дуже нестійкий фундамент. Важливіші довір'я, ро- зуміння, на яких і повинні будуватися сімейні стосунки.

5. Люди звикають одне до одного. Невірно. Якщо якісь риси характеру вашого обранця (наприклад, скупість) вас дратують, то вступаючії в шлюб, ви підписуєте собі прнсуд на розлучення. Спочатку внутрішнє незадоволення затемнюється закоханістю, але з часом воно виявлятиметься все яскравіше. Адже характеру не зміниш.

6. Чоловік повинен відповідати моєму ідеалові. Обманливо. У своєму праї пенні підігнати чоловіка під ідеал, який ви собі створили, ви відмовляєтесь сприймати будь-які якості партнера,

які не відповідаю ть він вданому образові, а цім більше слабості.

7. Головне не і роті, і олові іс любов. Цс не гак. Постійні тур- боти про хліб насущний руйнівні .для сімсііннх стосунків. І навіть велике кохання може не витримати цих труднощів. Фінансові проблеми відбирають простір, необхідніш для уваги одне до одного.

Ось яких правил радять дотримуватися прн сварці психологи і психотерапевти. Насамперед, вияснити причину роздратування і чесно запитати себе: ідо насправді вас хвилює цієї миті. Не мож- на оцінювати вчинок людини, не врахувавши ного мотивів. Марно, приміром, розмовляти з п'яним. Краще відкласти розмову на наступний день. Не слід сваритися при сторонніх. Опріч відчуження і злості, ні до чого цс не приведе, розповідає психолог із сімейних питань С. А. Бслатов.' Дуже важливо не порівнювати чоловіка чи жінки з іншими. Крім посилення комплексу неповноцінності, нічого не досягнемо. Не слід нагадувати про минулі «гріхи». У крайньому разі можна обговорювати конкретний вчинок, а не людину в цілому, тоді є змога допомогти партнерові уникнути в подальшому якоїсь вади. Не варто вплутувати у сварку родичів, на кшталт: «Ми з мамою вважаємо, що...». Це тільки викличе антипатію партнера до ваших рідних і в майбутньому ви лише відіграватимете роль буфера.

С. А. Белатов стверджує, що ніколи не слід нарікати на чоло- вікові можливості. Бо всякі звинувачення забуваються, але сексуальні докори не прощаються ніколи. Не слід також грозити розлученням, оскільки такі погрози врешті-решт провокують партнера втілити їх. Йдіть назустріч одне одному. Сварки подружжя часто нагадують розмову двох глухих: кожен висловлює своє наболіле і дуже важливе, але почути другого