- це активність, допитливість, здібність ламати звичні, традиційні рамки накопиченого досвіду. Завдяки їй суб'єкт в мінливих ситуаціях здатний самостійно приймати рішення. З власної ініціативи міняти від-ношення між предметами і явищами. Специфічна функція творчої уяви полягає в здібності побачити дійсність так, як вона не може бу-ти побачена при звичайному сприйнятті. Її метою є побачити те, що від нас далеко, те, що в даний момент відсутньо, що знаходи-ться в тіні.
Відомо, що створення письменником художнього твору - це склад-ний процес трансформації матеріалу добутого в результаті спосте-режень суспільного життя, які набувають словесного відображення на сторінках книги. Письменник відштовхуючись від власного емпіричного досвіду, за допомогою власної уяви створює типові образи-персонажі, що діють у типових обставинах. Читач, знайомлячись з художнім твором виконує ніби зворотню роботу: трансформує словесне зображення в яскраві живі образи.
Для того, щоб у читача виник повноцінний живий образ потрі-бен певний мотив, який би стимулював би його уявляти, фантазува-ти. Таким мотивом виступає інтерес. Вій спонукає читача побачи-ти за буденністю нове в предметах та відношеннях між ними. Дивуватись там, де ніхто не дивується, - ось основна основа творчості. Завдяки інтересу читач поринає у світ пригод, переживає разом з героями певні перепетії. Така уявна присутність дозволяє суб'єк-ту не тільки пізнати думку літератора, а й викликає бажання змі-нити, доповнити її на свій лад згідно до свого власного бачення. Саме це й покликані забезпечувати уроки з української літерату-ри, основне завдання яких полягає у створеної таких умов для са-мостійної творчості, при яких учень почував себе активним діячем і відкривачем. Саме при такій формі навчання процес виклада-ння знань носитиме творчий характер і учні сприйматимуть її як необхідну, потрібну підготовку до прояву власної творчості. Ті-льки в такому разі завдання уроку можна вважати розв'язаним.
Отже, для розвитку творчої уяви в учнів слід розвивати са-мостійну думку учнів. Надавати їм можливість вільно реалізовува-ти її на сторінках зошита. Розвивати вміння бачити в малопоміт-ному найближчу причину або наслідки та передбачати наступний хід подій. Стимулювати прояв інтересу до власної творчої діяльнос-ті. Формувати, розвивати навички самостійного творення.
Це дасть змогу не тільки познайомитись з творчою спадщиною різних письменників, а й попробувати себе в різних літературних жанрах, еталоном яких виступає власна творчість великої когорти літераторів, творчість яких вивчається в середніх і старших класах.
ЛІТЕРАТУРА
1. Выготский Л.С. Избранные произведения. М., Педагогика, Т. 2. С. 454.
2. Дж. Раддари. Граматика фантазии. М., Просвещение, 1976, С. 211.
3. Роменец В. Психология творчества. К, Вища школа, С. 256.
4. Чуковский К. От двух до пяти. М., Просвещение, 1981, С. 436.
АНОТАЦІЯ
Шлях у розвитку в учнів творчої уяви ми бачимо в спонуканні їх до самостійної творчої діяльності. В цьому аспекті дітям слід надавати самостійної можливості створювати власний задум (ідею) та практично її втілювати у вигляді художнього твору.