Пошукова робота

Психологічні основи навчання

Для розуміння природи навчання, даної нам в зовнішніх проявах - діяльності вчителя і учня, результатах цієї діяльності необхідно знати психологічні основи навчання. За кожним з цих фактів криється не підлягаючий спостереженню психічний механізм, без врахування якого неможливо нині спрямовувати навчальну діяльність учнів, встановити залежності між діями вчителя, відповідні їм дії учнів і результатами цих поєднаних одна з одною діяльностей. Психологія навчання - один з найважливіших ключів до розуміння закономірностей процесу навчання. Справді, що являється предметом розгляду при характеристиці основ навчання? Оскільки навчання є взаємодією і взаємозв'язком трьох елементів навчання - діяльності вчителя, діяльності учня і змісту освіти, то психологічні основи навчання передбачають вияснення психологічного аспекту взаємодії вчителя, учня і змісту навчання. Без першого аспекту, тобто взаємодії вчителя (діяльності викладання) і учня (діяльності учіння), не може бути другого, тобто взаємодії учителя і змісту, так як в цьому випадку зміст освіти вчителю не потрібний. Без першого аспекту, тобто взаємодії учителя і учня, не може бути і організована зовні взаємодія учня і навчального матеріалу.

Психологія засвоєння

Характеристика психологічних основ засвоєння ускладнюється тим, що ще не розроблена цілісна концепція, яка могла претендувати на універсальність, тобто на здатність інтерпретувати всі явища процесу засвоєння в їх сукупності. Власне психічний зміст проблем дитячого мислення і його розвитку підміняється в основному логікою, фізіологією і іншими аспектами психічних процесів. Безперечно, якщо предмет дослідження неясний в самій науці, то дидактика ускладнюється у вичлененні саме психологічних явищ, пов'язаних з навчанням. Не випадково педагогічна психологія часто підміняється дидактичною. Не чіткі розмежування, де закінчується педагогічна психологія, а де починається педагогіка. Що ж таке засвоєння? Засвоєння - це злиття нового досвіду з попереднім досвідом, нової інформації з уже усвідомленою раніше. Може бути стихійним і цілеспрямованим. Коли дитина зустрічається в лісі з новими рослинами і помічає їх, то засвоєння цієї інформації проходить стихійно. Коли доросла людина звертає увагу дитини і пояснює побачене, засвоєння проходить цілеспрямовано. Цілеспрямоване засвоєння також виокремлюється на засвоєння в результаті самоосвіти і засвоєння в процесі напрямленого навчання. Для всякого засвоєння спільне те, що результатом його являється научіння. Научінням в психології називають досягнення здатності до цілеутворюючої зовнішньої і внутрішньої діяльності. По-іншому, научіння - це засвоєння знань і зумовлених ними певних дій і вчинків в окремих ситуаціях . Сприйняття інформації органами відчуттів і мови нагромаджує елементарний, а потім більш збагачений досвід, який дозволяє розуміти, осмислювати те, що ми сприймаємо. Розуміння або осмислення означає включення інформації, яка сприймається, в систему зв'язків з уже відомими. Іншими словами, це заключення нових зв'язків, утворення нової асоціації. Ці зв'язки первинно надто поверхневі , і тоді людині може тільки здаватися , що вона розуміє . Вони можуть бути і ілюзорні, хибні, хоч людина цього не усвідомлює . По мірі научіння людина осмислює виникаючі зв'язки більш об'єктивно і більш широко. Зв'язки і відповідно, розуміння можуть бути локального внутрішньопредметного і міжпредметного рівнів. В ході встановлення зв'язків виникають мислительні і пізнавальні структури, відповідаючі логіці діяльності. В дидактиці і методиці слід розрізняти ці поняття. Мислительна структура - готовність людини до узагальнених, мислительних дій: аналізу ,синтезу,узагальнення і т.д. Пізнавальні структури - це спецефічні поєднання мислительних операцій. Ігнорування відмінностей приводить до того, що в навчальних програмах планується навчання без аналізу, синтезу і інших мислительних операцій, не доведених до характеру пізнавальних дій. Виділення елементів складає аналітичну діяльність; розгляд самих по собі окремих елементів формує абстрагування; розгляд загальних ознак у різних або подібних предметах породжує здатність до узагальнення. Людина набуває в результаті сприйняття довкілля, діяльності в ньому не тільки інформацію про нього, тобто знання, але реалізуючі процес пізнання пізнавальні структури, готовність використовувати ці структури при подальшому стихійному і цілеспрямованому пізнанні. Учень виявляється підготовленим до аналізу, синтезу, узагальнення, альтернативного підходу, переносу, охоплення загальної структури об'єкта, бачення нових проблем і ін. Однак, зрозуміло, це виникає в тому випадку, якщо учень здійснює ту діяльність, яка складає зміст, сутність названих інтелектуальних пізнавальних структур, якщо він ставиться в умови, які вимагають їх прояву. Після того, як вони в якійсь мірі сформуються, учень може ними користуватися для самостійної пізнавальної діяльності. Види застосування різноманітні в залежності від змісту засвоюваного. В педадогічній психології розрізняють засвоєння понять, навиків і умінь, способів мислення. Кожний з цих видів діяльності вимагає своїх специфічних способів засвоєння. Поскільки всяка діяльність має свій зміст, а відносини є теж діяльністю, то вони мають свій зміст і свій спосіб засвоєння. Засвоєння знань, характеризуючись загальними ознаками, залежить разом з тим від того, які знання засвоюються. Факти, зовнішньо виражені, засвоюються в процесі сприйняття, осмислення і запам'ятовування. Без останнього всяке засвоєння неможливе.Запам'ятовування тим краще і міцніше, чим інтенсивніша і різносторонніша діяльність учня з тим змістом, який підлягає запам'ятовуванню. Засвоювання в процесі пошуку веде до кращого запам'ятовування знайденого. Оперування знаннями в різних ситуаціях закріплює їх в пам'яті набагато краще, ніж заучування (хоча в разі випадків і воно необхідне). Знання тоді засвоюються повноцінно, колинами вони впорядковані, тобто закономірно пов'язані з іншими знаннями і являються частиною деякої системи знань. В цьому випадку обсяг матеріалу стає меншою перешкодою для засвоєння. Чим конкретніші знання, тим більша опора засвоєння на чуттєвий досвід, тим більша роль