У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


наочності. Чим більша обмежена можлива чуттєва опора одержаної інформації, тим більш високого рівня діяльність узагальнення і абстрагування вимагається від учнів. Але пропедевтикою будь-якої узагальнюючої діяльності являється нагромаджений фонд конкретних знань фактів і явищ. Зростаюча в останні роки тенденція до побудови засвоєння навчального матеріалу від загального, від моделі об'єкту до часткового і похідного, справді прогресивна. Однак, концепція навчання ще не означає психологічної концепції засвоєння. Рух засвоєння від загального до часткового являється складовою частиною, компонентом процесу засвоєння. Засвоєння нових понять забезпечується первинно інформацією про їх зміст і смисл. Ця інформація постійно опирається на наявний в учнів фон чуттєвих уявленнь і конкретних знань. Чим узагальненіше нове поняття, тим воно більше потребує чіткого визначення або опису ознак, які характеризують його сутність. Чим ясніше вказані ознаки поняття, шляхи його одержання і способи застосування, тим більше полегшується засвоєння. Засвоєння понять вимагає усвідомлення відношень одних понять до інших.Важливою умовою повноцінного засвоєння являється різний рівень застосування усвідомлювального поняття. Поряд із знаннями, характеризуючими, описуючими навколишній світ, людство нагромадило знання про способи діяльності. Для засвоєння цих способів недостатньо знання про них. Необхідно засвоїти досвід їх здійснення, досвід реалізації на практиці. Знати - ще не значить уміти. Засвоєння способів діяльності - особлива область навчальної діяльності. Способи діяльності, засвоювані учнями, стають їх навиками і уміннями. Навиком являється операція, спосіб виконання якої доведений до автоматизму, тобто майже не контролюється свідомістю. Уміння - спосіб дії, який містить впорядкований ряд операцій, що мають загальну мету і засвоєний до ступеня готовності застосовувати його в варіантивних ситуаціях. Уміння може бути засвоєно з різною ступінню досконалості, але його виконання завжди контролюється свідомістю. Скласти конспект - це уміння. Але читання тексту, розділеного на абзаци - це навики. Способи діяльності бувають практичні і розумові. Писати, точити на станку - практичні способи діяльності. Рахувати, порівнювати - розумові. Серед розумових слід розрізняти способи, дії по засвоєнню знань, по застосуванню засвоєних знань і по самостійному здобуттю знань. Слід знати, що найбільш цілісною і ефективною тут являється концепція поетапного формування розумових дій. Однак, тут треба чітко усвідомити форми і межі її застосування. Всякий спосіб діяльності, щоб стати навиком або умінням, повинен неодноразово повторюватись. Інтелектуальні дії також стають навиками і уміннями. Інтелектуальні навики являють собою операції, здійснювані інтелектом автоматично, звично, у відповідності з певною установкою. Так, учень набуває навик постійно прагнути доводити свої думки, перевіряти правильність рішення задачі, дотримуватися норм тезування, реферування і т. д. Самі дії доведення не являються навиками - це увміння або навіть творчі дії. В застосуванні знань як необхідна умова і компонент діяльності буде участь мислення. Але засвоєння досвіду мислення - особлива сфера діяльності. Мислення визначають як психічний процес пошуків і відкриття істотно нового, в чому і заключається процес опосередкованого і узагальненого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу. Якщо людина засобами мислення відкриває нове для неї або невідоме, що взагалі не існує, але може бути відтворене, то таке мислення являється творчим. Проте, щоб навчити творчості, необхідно збагатити мислення людини уже відомими операційними або пізнавальними структурами. Для учнів - це засвоєння форми мислення за правилами, визначеними логікою. В однаковій мірі важливо привчити учнів осмислювати властивості, форми, величини, функції, склад виучуваних об'єктів. Їх свідомість повинна бути збагачена розумінням – в залежності від навчального матеріалу - зв'язків: причин і наслідків, мети і засобів, предмету і його якості, частинного і цілого, суб'єкта і об'єкта дії, необхідного і випадкового та інших категоріальних зв'язків. Засвоєння цих зв'язків і відношень перш за все залежить від навчального матеріалу. Засвоєння досвіду емоційного відношення здійснюється при умові, якщо учень відчуває переживання в процесі своєї діяльності, в ході вивчення предметного змісту. Такі переживання мають місце, якщо діяльність учня, її зміст і об'єкт відповідають його потребам або, опираючись на наявні потреби, викликають інші, що прямо відносяться до предмету діяльності. Емоційний досвід виникає і в результаті задоволення потреб особистості в самоутвердженні, самопрояві, в довірі, захищеності. На афективну сферу впливають стимули інтересу, пріоритету, подолання труднощів, відповідальності.

Психологія викладання

Засвоєння в ході навчання без викладання неможливе. В ході викладання учитель проектує і здійснює наступні етапи діяльності, в сфері яких йому необхідні відповідні здібності. До них відносять діяльність по побудові логіки змісту навчального матеріалу, його структурування, підготовку комбінацій прийомів, методів навчання і їх перебудови в ході навчання, розробки і реалізації засобів індивідуалізації навчання. Знання видів і типів своєї діяльності та їх співвідношення дозволяє вчителю перевірити свою підготовку до реалізації навчального процесу: чи все враховано, чи всі аспекти своєї діяльності продумав. Слід відмітити значення учительської рефлексії, уміння незмінно обдумувати і усвідомлювати свої дії в тих чи інших педагогічних ситуаціях, розвивати в собі інтуїцію, уміння стримуватися і боротися зі стресовими станами, у всіх видах діяльності важлива самореалізація учителя як особистості. Хоча кожний із типів діяльності викладання має свої психологічні особливості, в багато чому вони подібні. Перш за все має значення, в якій ступені володіє учитель тією наукою або тією сферою діяльності, яка лежить в основі предмету, що викладається. Але що значить знати свій предмет? Це означає не тільки знання фактів, основних ідей, невирішених проблем і способів доведення розв'язаних,а й прикладного значення наукових знань. Це означає також уміння в однаковій

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8