Психологічні основи навчання - учнів вперед. Цими показниками визначаються і рівень розумового розвитку учня, і �...

Реферат - Психологічні основи навчання

учнів вперед. Цими показниками визначаються і рівень розумового розвитку учня, і характер його відношення до навчання, і особливості самоорганізації розумової праці. Пам'ять закріплює досягнуті в учінні результати, зберігає іх і відтворює у відповідності з вимогами життя і навчальної діяльності. Пам'ять забезпечує єдність і цілісність особистості, так як являється основою нагромадження індивідуального досвіду, основою нормального здійснення всіх психічних процесів і їх взаємодії. Без пам'яті людина нічому не змогла би навчитись. Основні процеси пам'яті - запам'ятовування, зберігання і відтворення. Якість цих процесів залежить від того, яке значення має запам'ятовуючий матеріал для учня, якою установкою він керувався при запам'ятовуванні, яке відношення склалось у нього до запам'ятовуваного матеріалу і як був пов'язаний цей матеріал з різними видами навчальної діяльності учнів. В процесі навчання іноді слід давати установку на точне, дослівне заучування і відтворення метеріалу, що безперечно необхідно у відношенні визначень, формулювань і т.д. В інших випадках запам'ятовуваний матеріал необхідно логічно обробити. Запам'ятовування навчального матеріалу учнями на уроці повинно здійснюватись під керівництвом вчителя. Учитель організує активну діяльність учнів по заучуванню - розкриває значення даного матеріалу, дає необхідну установку на його запам'ятовування, показує спеціальні приклади логічної обробки матеріалу і його смислове групування, застосовує різноманітні вправи на засвоєння і сприйняття. Об'єм пам'яті визначається кількістю не будь-якої, а ревалентної інформації, тобто інформації, що має віднощення до справи, значимої, цілеспрямованої. Тому слід орієнтувати учнів, щоб вони запам'ятовували не все, а тільки необхідне. Учитель повинен чітко диференціювати навчальний матеріал, вказуючи учням, що треба запам'ятати на деякий час, що - назавжди, що запам'ятати дослівно, а що лише взяти до уваги або ж уяснити загальний смисл запам'ятовуваного. Чим менший об'єм інформації, тим менше її запам'ятовувати. Тому при організації діяльності учнів по запам'ятовуванню необхідно, по-перше, чітко обмежити те, що вже відомо, від того, що дійсно являється новим, по-друге, нові відомості слід викладати в можливо більш точних і економних виразах, по-третє, скорочувати число одиниць запам'ятовуваного матеріалу шляхом утворення більш крупних логічних частин або узагальнюючих образів. Учитель не тільки сам має опрацювати логічно новий матеріал, роблячи його зручним для запам'ятовування, але й навчати відповідним прийомам учнів. Більш того, учнів необхідно вправляти в аналізі логічної структури навчального матеріалу, вимагаючи від них відмінностей основних положень і аргументації, фактичного матеріалу і коментаря. Згортання інформації шляхом виділення основних положень і відповідної її аргументації значно скорочує навантаження на пам'ять і допомагає учням усвідомлено пов'язувати нові істини з раніше засвоєними. Згортання інформації може здійснюватись і по іншій схемі - від повного і детального повідомлення до тез, від них - до детального, а потім до короткого плану і від плану до виділення лише загального корисного змісту. В будь-якому разі учнів необхідно вправляти у відтворенні основного навчального матеріалу як в згорнутому виді - через виклад плану, тез, анотацій, так і в розгорнутому вигляді - через детальне повідомлення, грунтовну розповідь. Деякі вчителі вважають, що середній учень не може утримати в пам'яті увесь той матеріал, який передбачений програмою, в той час як деякі з досліджень свідчать, що людина може засвоювати значно більше, хоча лише близько 4% запам'ятовуваного зберігається. Чим же пояснюється такий розрив між можливостями і дійсністю? Це перш за все пояснюється внутрішністю правильних навиків згортання інформації і способів розумових дій. Зміни, здійснювані в процесі навчання в інтелектуальній сфері особистості, повинні йти в двох протилежних напрямках: з однієї сторони - це збагачення знаннями і ускладнення способів навчальної діяльності, з другої - обернений процес згортання, спрощення інформації і використовуваних способів розумової дії. В процесі згортання способи розумової діяльності переходять в інтелектуальні навики, в автоматизовані розумові дії. При однотипних роздумах проходить поступове випадання проміжних ланок, завдяки чому весь процес набуває згорнутий, спрощений характер, при цьому випадають обгрунтовані елементи роздумів, які учень знає настільки добре, що усвідомлення їх і відтворення в мові стають не потрібними. Залишаються тільки оперативні елементи, тобто тільки те, що потрібно зробити, а чому це треба робити, якби виноситься за дужки. Правильне згортання інформації і способів дій розвантажує пам'ять від непотрібних відомостей, підвищує готовність пам'яті до сприймання того, що потрібно, і дозволяє утримувати в пам'яті більш значнішого обсягу матеріалу.

Формування понять

Формування понять на уроці являється одним з центральних завдань навчання, так як оволодіння знанями з будь-якого предмету - це перш за все оволодіння відповідною системою наукових понять. Поняття - це основна форма логічного мислення, в якому відображається суть предмету, тобто сукупність всіх його істоних ознак. Кожний предмет має безліч ознак, але із них лише окремі виявляють його сутність. Суттєві ознаки при всіх умовах обов'язково належать пердмету, виражають його якісну визначеність, його інваріантні (постійні) особливості, що і відрізняє даний предмет від предметів інших класів і видів. Першим завданням учителя в процесі формування понять являється організація діяльності учнів по відбору істотних, інваріантних ознак. Знання про сутність предметів, про закономірність і зв'язки об'єктивного світу заключаються в поняттях завжди в узагальненому вигляді. Звідси друге завдання - вчити учнів правильному узагальненню. Вчителі інколи поспішають підводити учнів до відповідних узагальнень, не рахуючись з запасом конкретних уявлень у учнів. Це веде до формального засвоєння знань, до пустих абстракцій. В результаті третє завдання заключається в утворенні конкретних уявлень. Розглянемо приклад. Так, при поясненні суперечності

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8