Вважалося, що від душі, яка має особливі властивості, залежать стани людини – життя і смерть, сон і неспання, здоров’я й недуга і що на душу, в свою чергу, можна впливати засобами контактної магії (харчем, ласкою тощо). Наші пращури, правдоподібно, часто уявляли душу у вигляді крові: розлита по тілу, вона давала життя усім його органом. Про такі уявлення свідчать численні поховання вохрованих покійників у ямах або скринях з кам’яних плит: вважалось, що вохра підтримує життєві сили душі, яка є носієм життя. Причому, первісні мисливці вважали, що душі померлих, залишаючи тіло, перебувають десь поблизу, в звичному для них довкіллі, а не відлітають на небо, у “Вирій” – такі уявлення з’являються пізніше, пов’язуючись з вірою в духів та обрядами трупоспалення.

Цікаво, що найдавніші вірування, зароджуючись ще за часів ранньородового суспільства, пізніше не тільки не зникають безслідно, а й чіпко тримаються в масовій свідомості, протистоять вірі в духів і богів, синкретизуються з нею. За свідченням Геродота, наприклад, деякі первісні племена вважали, що кожен з них щороку на кілька днів перетворюється на вовка, а потім знову набирає людського образу.

3. Основні форми первісних культів: Анімізм, фетишизм, магія.

До ранніх форм релігії належать: фетишизм, то-темізм, магія, анімізм.

У період переходу до класового суспільства фор-муються племінні релігії, головну роль в яких віді-грають культ племінного вождя та культ духів предків. Виникає політеїзм (багатобожжя) як ідеологічне відо-браження створення родоплемінних союзів. Складає-ться інститут жреців — професійних священнослужи-телів.

Необхідно зауважити, що жреці монополізували знання, духовну культуру взагалі і використовували її в інтересах своєї касти. Проте завдяки жрецям до нас дійшло чимало давніх історичних пам'яток у формі "священних книг", де відображаються життя та ідео-логія минулих епох.

Говорячи про формування релігійних уявлень, ре-лігійної ідеології, варто розглянути питання про міфи (з грецьк. "оповіді"). Це теж фантастичне відобра-ження дійсності в первісній свідомості, втілене в ха-рактерній для давнього світу усній народній творчос-ті. Міфи — це оповіді, які виникли на ранніх етапах історії, фантастичні образи яких були спробами уза-гальнити і пояснити різні явища природи і су-спільства. В міфах відбилися також моральні погляди і естетичне відношення людини до дійсності. Ос-кільки в міфології міститься уявлення про надприро-дне, вона має в собі елементи релігії. Записаний дог-матизований міф далі стає складовою частиною "свя-щенних книг" національних релігій, які виникають разом з державою.

У політеїстичних національно-державних релігіях виникає пантеон богів, уособлюючих різноманітні яви-ща природи і види людської діяльності, різні сторони суспільного, духовного й особистого життя людей. Кла-сичним взірцем багатобожжя є давньогрецька релігія.

Монотеїзм — релігія єдинобожжя. Виник він вна-слідок утворення централізованих рабовласницьких держав. Держава з єдиним царем потребувала і релігії з єдиним Богом, який уособлював би та підтверджу-вав би дії єдиного правителя.

Поворотним пунктом в історії релігії стало вини-кнення світових релігій: буддизму, християнства та ісламу. Головною особливістю світових релігій, що дозволило їм подолати національні і державні кордо-ни, є їхній космополітизм. Світові релігії звернені до всіх народів незалежно від національності. Вони спростили культ, відмовилися від специфічної націо-нальної обрядовості, пропагуючи загальну рівність перед Богом, і переносять на небо здійснення соці-альної справедливості. Космополітичний характер буд-дизму, християнства та ісламу сприяв їхньому поши-ренню по всій Земній кулі.

Висновок

Зазначимо, що релігія — явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспі-льстві цілком закономірно й існує разом з ним; воно поєднує в собі елементи раціонального (наприклад, моральні настанови) та ірраціонального (наприклад, фантастичні образи надприродних істот — ангелів, чор-тів тощо).

Релігія є однією з найдревніших форм суспільної свідомості — однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного.

Характеризуючи цю своєрідність, всі радянські підручники і словники, як правило, наводили визна-чення Енгельса про "фантастичне відображення", на-даючи йому прямо протилежний зміст (фантастич-не — значить неправдиве, негативне, тому релігія є антикультурою).

Так, у свідомості первісної людини панівне зна-чення мали міфологічні та магічні уявлення. З часом магію змінює релігія як нова панівна форма суспіль-ної свідомості.

Зазначимо, що фантастичні образи релігії — це форма відображення дійсності, притаманна усім на-родам. Вона є необхідним ступенем сприйняття світу, обумовлена функціями головного мозку і має таке саме право на існування, як і раціональне, наукове пізнання.

Отже, релігія є однією з форм суспільної свідомо-сті, яка відображає дійсність в образах і міфах та Утверджує віру в їхню реальність.

Список використаної літератури

Дохристиянські вірування. Прийняття християнства / за ред. Б. Лобовика. – 384с.

Дивосвіт прадавніх : Науково-попул. нарис. К.: Рад. письменник, 1991.—171с.

Котляр М. Дохристиянські вірування с// Людина і світ, вид. “Радянська Україна” – 1989/№8, с.38-43.

Лосев А.Ф. Философия, мифология, культура . – М.,1991.

Мифы народов мира . –Т. 1-2.-М., 1980, 1982.

Токарев С.А. Ранние формы религии .-М., 1990.