Негативна індукція виявляється в зовнішньому гальмуванні. Сильний побічний подразник, відволікаючи нашу увагу, на пев-ний час затримує ту діяльність, якою ми були досі зайняті. Ра-зом з тим негативна індукція, виключаючи дію побічних подраз-ників, робить можливим зосередження на певних об'єктах і породжує неуважність до інших об'єктів. Так, дитина, зосередив-шись на об'єкті, що її зацікавив, не помічає в цей час інших предметів, наче вони для неї не існують. Переходячи вулицю і зосередивши всю свою увагу на трамваї, ми можемо не помітити автомашини, що прямо їде на нас.

Взаємна індукція збудження і гальмування виявляється в наших сприйманнях, процесах пам'яті, перебігу уявлень і думок, в наших переживаннях, вольових діях і навіть у переходах від неспання до сонного стану і навпаки.

Індукційні відношення мають місце і в функціональних зв'яз-ках кори з підкіркою. Діяльність кори негативно індукує підкір-ку, затримуючи, гальмуючи її функції. При послабленні діяль-ності кори на перший план виступає хаотична, позбавлена належної міри і узгодженості з умовами середовища рефлектор-на діяльність підкірки. Разом з тим підкірка впливає на кору, посилає до неї сильний потік імпульсів, які підтримують її тонус, стимулюють її діяльність.

Взаємна індукція нервових процесів у корі тісно пов'язана з їх іррадіацією і концентрацією. Ці процеси в корі надзвичайно мінливі, плинні, рухливі, що зумовлюється грандіозною масою подразнень, які доходять до кори, і надзвичайною реактивністю її клітин. Найменші зміни зовнішнього і внутрішнього середо-вища різко змінюють їх хід. Разом з цим для функціонування кори великих півкуль характерним є те, що в ній під впливом зовнішніх і внутрішніх умов утворюється більш чи менш стій-кий осередок оптимального збудження, яке за законом індукції загальмовує і підпорядковує собі інші збудження, що виникають у корі. Внаслідок цього діяльність організму набуває певної спрямованості, єдності та організованості, що особливо яскраво виступає в свідомій діяльності людини.

Отже, співвідношення між процесами, збудження і гальму-вання у корі великих півкуль головного мозку не прості, а дуже складні. Щоб краще зрозуміти цю їх складність, треба зважити і на те, що кількість аферентних невронів, які приносять збу-дження до кори, значно більша, ніж кількість еферентних шля-хів, по яких це збудження передається до ефекторних органів. Кора великих півкуль являє собою переважно аферентний від-діл головного мозку. Крім величезної маси збуджень, які дохо-дять до неї від тих зовнішніх і внутрішніх агентів, що діють у даний момент на організм, у ній активізуються сліди минулих подразнень, що лежать в основі нагромадженого життєвого до-свіду. В корі відбувається вищий аналіз і синтез всіх цих по-дразнень, виробляються певні комбінації збуджень і гальмувань, які і визначають напрям і характер рефлекторної діяльності організму. Вони є часто результатом певної боротьби між двома протилежними процесами, яка в нормі закінчується певною рів-новагою між ними.

Ця боротьба буває нелегкою справою для нервової системи. Тривалість і результат її залежать від складності тих завдань, які життя ставить перед нею, і від її індивідуальних особливо-стей. Експериментальні дослідження над тваринами показали, що при надмірному ускладненні цих завдань, при важких зустрі-чах збудливого і гальмівного процесів, великому їх перенапру-женні виникають зриви їх вищої нервової діяльності, патологічні її стани, які тривають днями, тижнями, місяцями і які доводить-ся усувати лікувальними заходами (давати бром і т. п.). Важкі зустрічі, сутички подразливого і гальмівного процесів, надмірні їх перенапруження є фізіологічною основою багатьох патологіч-них порушень нормальної психічної діяльності, нервово-психіч-них захворювань людей.