Якщо учнів не навчити порівнювати, знаходити подібне і відмінне в начальному матеріалі, то неминучі помилки в запам’ятовуванні, пов’язані із змішуванням подібного. Чітке усвідомлення подібного і відмінного – необхідна умова міцного запам’ятовування матеріалу молодшими школярами. Важливою умовою для такого запам’ятовування є також оволодіння прийомами співвіднесення, який полягає в пов’язуванні майбутніх знань з раніше набутими. Учні ІІІ класу уже здатні самостійно користуватися такими прийомами.

Довільне запам’ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли запам’ятовуваний матеріал стає змістом їх активної діяльності, хоч ця діяльність немає спеціального мнемічного спрямовування.

У зв’язку з дальшим розвитком мислення мимовільне запам’ятовування набуває дедалі більшої систематичності і вищої продуктивності. Спираючись на можливості мимовільної пам’яті і створюючи необхідні умови для її функціонування, можна забезпечити набуття молодшими учнями досить великих за обсягом і складних за змістом знань (П.Зінченко).

2.2 Розвиток пам’яті у підлітковому віці.

Під впливом навчання зазнають прогресивних змін усі процеси пам’яті підлітків, всі її сторони, а саме, запам’ятовування, заучування, відтворення, пригадування, впізнавання. В той час як одні процеси досягають у підлітка порівняно з молодшими школярами вищого ступеня розвитку, інші можуть функціонувати в них і на нижчих рівнях, які певний час ще зберігаються.

Розвиток пам’яті, як і сприймання, в середньому шкільному віці відбувається в тісному взаємозв’язку з розвитком мислення і мовлення. Провідною в перебігу процесів запам’ятовування і відтворення стає розумова діяльність, здійснювана мовними засобами. Її роль виявляється в розвитку свідомої цілеспрямованості запам’ятовування. У зростанні його продуктивності стосовно абстрактних знань, суджень і понять, виражених у словесній формі. На основі дослідів виявлено, що у підлітків зростає здатність краще запам’ятовувати саме словесний матеріал, ніж наочний.

Далі більше місце займаються умовно-символічні позначення (формули, схеми, графіки). Результати запам’ятовування виражаються у взаємозв’язаних уявленнях про запам’ятовані об’єкти. У підлітковому віці істотно посилюється використання різного роду “опор”, які відіграють опосередковану роль у запам’ятовуванні та відтворенні.

У підлітків виникає потреба користуватися такими прийомами заучування навчального матеріалу, як поділ тексту на частини, повторення, записування. Саме в підлітковому віці вони стають продуктивними, вперше свідомо регульованими прийомами пам’яті. У підлітків внутрішні прийоми дедалі виразніше виступають на перший план, що виявляється в намаганні спершу зрозуміти, а потім заучувати матеріал. У учнів VI-VII класів на перший план виступає змістова сторона частин, їх логічно закінчений зміст, заучування їх відбувається не ізольовано, а в процесі мисленого їх співвідношення. [5.78]

Уміння складати план і користуватись ним є показником вищого рівня функціонування пам’яті. У розвитку пам’яті підлітків характерною є така суперечність: з одного боку, вони свідоміше використовують досконаліші прийоми запам’ятовування, а з другого – у них уповільнюється утворення нових зв’язків, їм доводиться при заучуванні матеріалу докладати більше зусиль. До того новоутворені зв’язки в них менш стійкі, ніж ті, що виробилися раніше і тому зникають швидше (Н.Осипова). У підлітків повільніше виробляються асоціації за суміжністю, тобто знижується здатність механічно запам’ятовувати.

На відміну від молодших школярів у підлітків змінюється організація процесу заучування матеріалу. Вони не схильні просто повторювати читаний текст, але розбивають його на частини.

У цьому віці змінюють і способи пригадування, а саме складання плану, який допомагає обдумувати відтворюване, аналізувати його, оживляти і систематизувати потрібні асоціації.

Змінюється і співвідношення між мимовільним і довільним запам’ятовуванням. Мимовільно підліток запам’ятовує яскраве, барвисте, те, що пов’язане з емоціями. У підлітків певною мірою виробляється вміння чергувати заучування й відтворення, використовуючи відтворення як засіб контролю і підвищення ефективності запам’ятовування. Далеко не всі підлітки можуть організувати таке продуктивне їх чергування, оволодіння підлітком прийомами запам’ятовування вносить якісні зміни в процес відтворення, бо підліток починає свідомо керувати цим процесом.

Розвиток пам’яті в підлітковому віці виявляється також в зміні співвідношення її основних видів, а саме: рухової, образної, емоційної і словесно-логічної. Особливо зростає значення словесно-логічної пам’яті.

2.3 Пам’ять в юнацькому віці.

Основна тенденція в розвитку пам’яті старшокласників характеризується подальшим зростанням і зміцненням її довільності. Довільне запам’ятовування стає в цей період набагато ефективнішим від мимовільного. Відбуваються істотні зміни і в перебігу процесів логічного запам’ятовування. Помітно зростає продуктивність пам’яті на думки, на абстрактний матеріал. Намічається спеціалізація пам’яті. Удосконалюються і способи заучування за способом свідомого застосування раціональних його прийомів.

Старшокласники самі високо оцінюють таке засвоєння матеріалу, в якому виявляється розуміння понять, оригінальна інтерпретація чи формулювання того, що викладено в підручнику. Важливу роль у процесах запам’ятовування відіграє настанова на засвоєння матеріалу, яка водночас включає в себе і настанову на його усвідомлення.

Логічне запам’ятовування успішно формується в учнів у процесі шкільного навчання.

Специфічного характеру набуває в старшому шкільному віці мимовільна пам’ять. Продуктивність її також залежить від організації розумової роботи учнів з навчальним матеріалом. Матеріал запам’ятовується старшокласниками краще, якщо він входить у мету їх розумової діяльності і коли ця діяльність має активний характер. На власному досвіді старшокласники переконуються, що запам’ятовування не зводиться до розуміння, що потрібні спеціальні прийоми запам’ятовування й відтворення, збереження свідомо засвоєної інформації.