процес мислення учнів, необхідно знати, які цілі мислительної діяльності, яке співвідношення загальних і проміжкових цілей. До цієї сторони мислення відносяться прогнозування, антиципація, які здійснюють зв’язок між загальними цілями учіння і більш частковими змістовними цілями.
4. Процес мислення. Мислення розгортається в часі як процес. Тому необхідно вивчити внутрішні причини, що приводять до досягнення тих або інших продуктів мислення.
Рушійними силами процесу мислення є протиріччя, які виникають між метою і засобами, якими володіє суб’єкт.
В мислительних процесах можна виділити загальні риси. Розглянемо це на прикладі етапів розв’язування проблемної ситуації.
Дослідники процесу мислення (О.К. Тіхоміров, В.О. Моляко та ін.) вважають, що проблемна ситуація завжди виникає як якась перешкода, розрив у діяльності. Усвідомлення проблемної ситуації є першим етапом розв’язання проблеми. На другому етапі відбувається виділення того, що відомо, і того, що невідомо. В результаті проблема перетворюється в задачу. На третьому етапі проходить обмеження зони пошуку. На четвертому етапі з’являються гіпотези. П’ятий етап - це реалізація гіпотези, а шостий - її перевірка. Якщо перевірка підтверджує гіпотезу, то наступає реалізація - розв’язання.
5. Види мислення. В педагогічній та психологічній науці описано декілька класифікацій мислення.
За змістом мислення поділяють на конкретно-дійове мислення в практичній, маніпулятивній діяльності, яке безпосередньо включене в практичну діяльність; наочно-образне з опорою на образи сприймання і образи уявлення, абстрактне мислення з опорою на абстрактні поняття і судження.
За характером розв’язання задач виділяють: практичне мислення, яке направлене на розв’язування задач, що виникають в ході практичної діяльності; теоретичне мислення, яке направлене на розв’язування теоретичних задач.
За ступенем новизни і оригінальності виділяють репродуктивне (шаблонне) мислення; творче (продуктивне) мислення, в якому розв’язується проблема, виробляється нова стратегія, виявляється щось нове.
Врахування закономірностей мислення необхідне при побудові уроку і організації навчальної діяльності. При сучасному навчанні учневі необхідно не просто набувати знання, вміння, навички, освоїти пізнавальні інтереси і мотиви учіння, потребу в постійній самоосвіті. Таким чином, на перший план виставляється завдання розумового розвитку, формування творчого мислення учнів.
Які ж сучасні уявлення про роль мислення учнів в навчальній діяльності?
Звернемося до схеми сучасного процесу навчання (мал.1). Покажемо в чому полягають найбільш суттєві особливості навчального процесу, побудованого у відповідності з цією схемою.
Мал. 1. Схема сучасного процесу навчання
Як видно зі схеми, в функції вчителя входить не лише донести до учнів необхідний для засвоєння зміст, але й створити умови для виникнення діяльності учіння (в першу чергу сформувати в учнів адекватну ціль діяльності), організувати і управляти пізнавальною діяльністю учнів, контролювати і оцінювати його результати (стрілка 2). Викладання матеріалу вчителем, або текст підручника (стрілка 1), таким чином, грає в навчанні важливу роль, яка полягає в представленні матеріалу, змісту для власної діяльності учня (стрілка 3). Зміст може бути повноцінно засвоєний, лише при співвідношенні з тим, що вже відомо (стрілка 4), і лише в тій мірі, в який включено в схеми активної діяльності учня (стрілка 3).
Отже, мислення в навчальній діяльності проявляється в першу чергу як розуміння навчального матеріалу.
По-друге, для правильної організації навчальної діяльності необхідно, щоб у школяра сформувалась адекватна ціль діяльності (цілепокладання).
По-третє, для успішної реалізації навчальної діяльності педагогу потрібно володіти прийомами управління цією діяльністю, самоконтролю, саморегуляції, що неможливо без аналізу закономірностей самої діяльності.
По-четверте, навчальна діяльність передбачає, що учень для того, щоб оволодіти необхідним змістом, способами дій, буде розв’язувати різного виду задачі і проблеми. Розв’язання задач і проблем - ще один важливий прояв мислення в навчальному процесі.
Отже, мислення проявляється в навчальній діяльності і в розумінні навчального матеріалу, і в розв’язуванні задач і проблем, і в постановці цілей, і в рефлексивній регуляції.
Усі ці закономірності розвитку творчого мислення мусить досконало знати вчитель і враховувати їх в процесі професійно-педагогічної діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
Брушлинський А.В. “Культурно-историческая” теория мышления // исследование мышления в советской психологии. - М.: Наука, 1996.
Годфруа Ж. Что такое психология. - М.: Мир, 1992. Т.1. - 491 с.
Дусавицкий А.К. Дважды два = икс? - М.: Знание, 1985.
Ждан А.Н. История психологии от античности до наших дней. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. - 375 с.
Львова Ю.Л. Развивать дар творчества. - К.: Радянська школа, 1987. - 133 с.
Моляко В.А. Психологические решения школьниками творческих задач. - К.: Радянська школа, 1983. - 94 с.
Мудрик А.В. Учитель: мастерство и вдохновение. Кн. Для старшеклассников. - М.: Просвещение, 1986.
Чудновский В.С., Юркевич В.С. Одарённость: дар или испытание. - М.: Знание, 1990. - 78 с.
АНОТАЦІЯ
У своїй статті ми визначили загальні особливості розвитку інтелекту, які безпосередньо впливають на засвоєння лінгвістичних знань, а також охарактеризували прийоми організації навчальної діяльності студентів, які сприятимуть розвитку цих особливостей інтелекту.