діяльності | Одержані на екзамені оцінки “відмінно” та “добре”
2. | Емоційна стабільність | Показник 10-18 балів, Екстровертованість
3. | Комунікативні та організаторські здібності | = 3, 4, 5
4. | Вміння виразно і зв’язно говорити. | Хороший і задовільний рівень: позитивні показники одержано не менше як на 6-8 питань.
5. | Рівень мислення | Дуже високий - 20-19, високий - 18-17, вище середнього - 16-15, середній - 14-12 вірних відповідей.
Що повинно служити підставою для зарахування (незарахування) абітурієнта? Ми рахуємо: підставою для зарахування на навчання повинні бути відмінні і добрі оцінки на профорієнтаційному екзамені, а також виявлені в ході тестування показники, які не виходять за допустимі рівні вияву даного показника.
Відсутність допустимого рівня вияву показника хоча б по одному випадку необхідно розглядати як абсолютне протипоказання. Такому абітурієнту приймальна комісія повинна тактовно рекомендувати інший навчальний заклад.
6. Тестування абітурієнтів, як найбільш громіздка частина визначення їх профпридатності, може проводитись попередньо: випускників шкіл юного педагога, старшокласників, які навчались у педагогічних класах, на підготовчих відділеннях та ін. Такий підхід сприятиме зняттю у них стресової ситуації, економитиме робочий час приймальної комісії.
7. Важливою є на екзамені атмосфера доброзичливості, щирості, невимушеності, довіри. Цьому сприяє і відсутність будь-яких записів з боку екзаменатора по ходу бесіди з абітурієнтом.
8. Слухаючи відповіді абітурієнта, важливо спостерігати за характером його висловлювань і поведінки (стиль міркувань, ступінь впевненості відповідей, зацікавленість чи байдужість при розкритті питання білета та ін.). Це дає додаткову інформацію про рівень усвідомленості ним свого професійного вибору.
* * *
Запропонована концептуальна схема профвідбору, природньо, є дискусійною. Вона вимагає свого подальшого удосконалення і осмислення: здібності людини у кожному конкретному випадку дуже своєрідно і неповторно поєднуються з її фізичними, психічними рисами.
У перспективі такі підходи все більше витіснятимуть існуючу сьогодні систему конкурсних екзаменів для абітурієнтів так як:
- дозволятимуть формувати майбутній кадровий корпус для нашої держави перш за все на основі оцінки професійних якостей особистості;
- буде ліквідовано загін пільговиків, який суперечить самій ідеї професійного відбору на навчання;
- захищатимуть від протекціонізму.
Література
1. Воробьёва Т.А. Опыт создания методики профессионального отбора.
- Советская педагогика, 1971, № 8, С.70.
2. Управление процессом приёма студентов в педагогический вуз. Сост. Е.П.Шастина.- М.: МГПИ, 1990.
3. Психологические основы профориентации на педагогические профессии: Методические рекомендации. - М.: МГПИ, 1989.
4. Психолого-педагогический анализ личности. М.: МИУУ, 1990.
АНОТАЦІЯ
Розроблено систему профвідбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності. У її основі - виявлення у особистості наявності чи відсутності професійно значимих якостей до даного виду трудової діяльності.