КУРСОВА РОБОТА

„Екологічний розвиток учнів. Екологія в українській освіті”

План

Вступ

1. Завдання з природознавства для перевірки учнів в початкових

2. Пізнавання завдання для формування природничих понять.

3. Використання тестів на уроках природознавства

4. Проведення уроку-конференції на тему: "Земля наш дім".

5. Екологічні ігри для учнів початкових класів.

6. Диференційований підхід до навчання на уроках природознавства.

Висновок

Вступ

Лю-ди-на бу-ла і зав-жди за-ли-ша-єть-ся си-ном при-ро-ди, і те, що рі-д-нить її з при-ро-дою, по-ви-нно ви-ко-ри-с-то-ву-ва-ти-ся для її при-лу-чен-ня до ба-гатств ду-хо-в-ної куль-ту-ри.

В.О. Сухомлинський

Однією з фундаментальних проблем розвитку учня, що досліджував В. Сухомлинський, є формування загально навчальних умінь у рамках концепції розумового розвитку.

Компоненти цього розвитку – набуття знань, умінь і навичок, розвиток творчих здібностей учня, уміння аналізувати, порівнювати і узагальнювати навчальний матеріал, формування пізнавального інтересу до навчальної діяльності.

Неабияку роль у розв’язанні даного завдання відіграє курс початкового природознавства.

Свого часу К. Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша і найкорисніша для дітей. Цю ідею К. Ушинського застосував В. Сухомлинський. "Природа – величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу", – відзначає В. Сухомлинський. Він разом з учителем домагався того, щоб перші наслідки своєї розумової праці дитина відчула під час активної взаємодії з природою.

Вчений-педагог зазначав, що вміння навчити дитину вчитися можна порівнювати з найтоншим інструментом, який має 5 різців: уміння спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати думки, читати писати. Всіма цими вміннями дитина і має оволодіти у початковій школі. А своєчасно і міцно сформовані – вони і є тим інструментом, що породжує гідність мислителя-трудівника, – підкреслював В. Сухомлинський. Він, зокрема, писав: "Навчити дитину вчитися, дати їй уміння, з допомогою яких вона буде самостійно підніматися із сходинки на сходинку довгого шляху пізнання – це одне з найскладніших завдань учителя".

У педагогічному процесі зусилля вчителя спрямовані на те, щоб впливати на учня, спираючись на відповідні дидактичні принципи, і за допомогою певних методичних прийомів навчити його вчитися, створювати умови, за яких навчання стає виховним, таким, що формує переконання та особисті якості.

Ефективність навчання визначається не тим, що вчитель намагався дати учням, а тим, як вони засвоїли знання і яке в них виробилося ставлення до навчальної діяльності.

ЗАВДАННЯ З ПРИРОДОЗНАВСТВА ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ УЧНІВ НА КІНЕЦЬ III ЧВЕРТІ

Перевірка знань, умінь і навичок учнів — багатофункціональна. Вона дає змогу вчителеві оцінити результати навчання, сприяє повторенню, поглибленню, узагальненню, систематизації і застосуванню набутих знань.

Проведення тематичної чи підсумкової перевірки знань школярів викликає труднощі в учителя через відсутність завдань для усного й письмового контролю. Зважаючи на це, однією з найпоширеніших форм перевірки є фронтальне усне опитування. Недосконалість його полягає в тому, що значна частина учнів залишається поза увагою. А відповіді опитуваних учителем — стислі й короткі, що у свою чергу не дає змоги виявити, наскільки свідомо діти засвоїли навчальний матеріал.

Щоб охопити школярів усього класу, доцільно скористатися різними формами письмової перевірки знань. До них ми відносимо: фронтальну, групову, парну та індивідуальну. У зв'язку з тим, що на самостійну роботу з природознавства відводиться до 12 хв уроку, завдання для письмової перевірки повинні бути невеликі за обсягом, а їх виконання потребувало б мало часу.

Саме до таких ми відносимо завдання на класифікацію та групування предметів і явищ природи і їх властивостей; доповнення і конструювання відповідей; графічне зображення відповідей; завдання-тести тощо.

Варіативність форм письмових завдань викликає зацікавлення учнів, активізує їхнє мислення, сприяє ефективності проведення самостійних робіт.

За змістом письмові завдання мають за мету перевірку знань учнів про предмети і явища природи, про взаємозв'язки та взаємозалежність у ній, про ставлення дітей до навколишнього середовища.

У процесі перевірки виявляються також уміння учнів аналізувати, порівнювати предмети і явища природи, класифікувати їх, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, доводити правильність думки, висловленої вчителем і своєї власної, виділяти суттєві ознаки та головне у прочитаному тексті тощо.

З огляду на це і сконструйовані завдання для письмової перевірки знань. Одні з них складаються із умови і запитання, інші — тільки з запитання. Про інші форми перевірки йдеться у статті «Методика перевірки знань та умінь на уроках природознавства» (див.: Початкова школа. — № 8. — 1997. — С. 31 — 34).

Завдання мають два рівні складності: репродуктивний (відтворюючий) та творчий. Творчі завдання передбачають застосування дитиною набутих раніше знань в інших ситуаціях. Ці завдання ми позначили зірочкою.

Отже, пропонуємо вашій увазі зміст завдань до кожної з тем за класами.

З клас чотирирічної і 2 клас трирічної школи Тема. Корисні копалини.

1. Поясніть, як ви розумієте слова корисні копалини. Продовжіть думку: Корисні копалини так називаються тому, що...

2. Горючі корисні копалини під час згорання виділяють різну кількість тепла. Запишіть їх послідовно за мірою збільшення виділення тепла.

3. Прочитайте назви корисних копалин: торф, кам'яне вугілля, нафта, природний газ, залізна руда, вапняк, пісок, глина, граніт. У перший стовпчик випишіть горючі, у другий — будівельні, у третій — рудні.

4. Прочитайте назви частинок, з яких складається граніт: кварц, польовий птат, слюда. Підкресліть ту з них, яка впливає на колір граніту. Якого кольору буває граніт?

5. Допишіть: Граніт складається з ... Яка його складова частина впливає на колір? Підкресліть її.

6. Придивіться уважно до вапняку. Запишіть, з чого він складається?

7. Доведіть, що вапняки утворюються у морях і океанах. Свої доведення передайте у малюнках.

8. Яка з названих корисних копалин